Грушевий сад. На здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки за 2009 рік - Наука - dt.ua

Грушевий сад. На здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки за 2009 рік

20 березня, 2009, 14:59 Роздрукувати Випуск №10, 20 березня-27 березня

«А у саду грушка...» Це фруктове дерево здавна шанують в Україні. Недарма його оспівано в народних піснях...

«А у саду грушка...» Це фруктове дерево здавна шанують в Україні. Недарма його оспівано в народних піснях. Груші належить друге (після яблуні) місце в структурі плодово-ягідних насаджень у сучасній Україні. Завдяки розмаїттю сортів різних строків дозрівання маємо можливість уживати свіжі плоди протягом восьми-десяти місяців, а при збереженні в холодильниках або у сховищах із регульованим газовим середовищем — протягом усього року. Але, попри всі переваги груші, вирощують її в Україні явно недостатньо. Через свої біологічні особливості вона пристосована до помірного теплого клімату і менш морозостійка, ніж яблуня. З огляду на це, культура високоякісних десертних сортів зимового строку дозрівання тривалий час була можлива лише в південних і південно-західних регіонах України.

Те саме можна сказати і про айву — цінну плодову культуру, яку люди вирощують понад чотири тисячі років. Деякі історики вважають, що саме айва була тим яблуком, яке Паріс вручив богині кохання Афродіті. Але це легенда, а в садівництві айву ще широко використовують як підщепу для груші.

Велика роль у поширенні й вивченні сортів плодових культур в Україні належить Л.Симиренку — ученому зі світовим ім’ям. Свого часу він дійшов висновку, що виведення на регіональному рівні нових сортів груші, зимостійкість і толерантність яких до місцевих грунтово-кліматичних умов була б значно вищою порівняно з вибагливими західноєвропейськими сортами, — важливий шлях до якісного оновлення сортаменту. Те, що літні, осінні, а також деякі зимові сорти груші можна успішно вирощувати і в зоні північного Лісостепу, переконливо підтверджують результати досліджень, подані в науковій праці «Культура груші і айви в Україні».

Успіхи, досягнуті в селекції підщеп авторами названої праці, дали можливість не тільки уніфікувати багато виробничих процесів у системі інтенсивних технологій, а й істотно здешевити ці технології і навіть іноді виключити їхні окремі складові, оптимізувати пестицидні навантаження та іригаційні процеси. Усе це в результаті позитивно позначається на екології продукції, збереженні природного біоценозу та зменшенні хімічного забруднення навколишнього середовища.

До завершального етапу своєї дослідницької роботи автори пройшли довгий і нелегкий шлях. Заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва УААН Микола Бублик працює з культурою груші з 1990 року. Він розробив методику інтегрального оцінювання біологічного потенціалу породи (сорту) в конкретних умовах, яка базується на підрахунку зваженої суми нормованих відхилень погодних чинників від заданого ідеалу. Методика дає можливість розміщувати породи в регіонах, де можна отримати максимальну продуктивність та високу якість урожаю. Микола Олександрович диференціював площі насаджень груші за регіонами і залежно від строку визрівання плодів. Ці та інші його розробки стали основою «Галузевої програми розвитку садівництва в Україні до 2025 року». Запропоновані площі насаджень та розміщення сортів дадуть змогу вирощувати високоякісні плоди при мінімальній собівартості і цілком забезпечити потреби населення в цій продукції.

Головний науковий співробітник відділу акліматизації плодових рослин Національного ботанічного саду ім. М.Гришка НАН України С.Клименко присвятила свою наукову діяльність інтродукції та селекції нетрадиційних, нових і південних плодових рослин. Завдяки роботам Світлани Валентинівни в галузі селекції айви, створення високопродуктивних сортів і технологій вегетативного та насінного розмноження можна говорити про створення культигенного ареалу айви та інтродукційних популяцій в Україні, зокрема в Лісостепу. Її перу належать 250 наукових праць, у тому числі сім монографій і три довідники.

Багато років займається культурою груші в Інституті садівництва УААН старший науковий співробітник селекційно-технологічного відділу кандидат сільськогосподарських наук Микола Матвієнко. Під його керівництвом було виділено клонові форми айви підвищеної зимостійкості та високої продуктивності, придатні для інтенсивного промислового культивування груші на айві як у південно-західних, так і в центральних і північних районах України. Микола Васильович (у співавторстві) створив і запатентував в Україні єдину універсальну підщепу для шести порід родини розоцвітих — груші, яблуні, айви, горобини, глоду та хеномелеса японського, що не має аналогів. Ця універсальна підщепа викликала величезний інтерес у європейських країнах.

Уся багаторічна наукова діяльність заступника директора з наукової роботи Кримської дослідної станції садівництва Інституту садівництва УААН кандидата сільськогосподарських наук Раїси Бабіної присвячена вдосконаленню сортаменту груші. Основну увагу Раїса Данилівна приділяє створенню принципово нових конкурентоспроможних сортів інтенсивного типу з чудовою якістю плодів та високим біологічним потенціалом.

У результаті більш як 30-річної селекційної роботи завідувач відділу плодових культур Інституту помології ім. Л.Симиренка кандидата сільськогосподарських наук Анатолія Кучера зі створеного ним гібридного фонду було відібрано понад 320 перспективних гібридних форм груші. Сорти Анатолія Олексійовича здобули визнання як в Україні, так і за її межами, зокрема в Росії і Білорусі.

Вагомий внесок у розвиток та популяризацію культури груші і айви не тільки в регіоні Придністров’я, а й загалом в Україні внесла старший науковий співробітник Придністровської дослідної станції садівництва Буковинського інституту агропромислового виробництва Валентина Сайко. Валентина Іванівна — заслужений агроном України, створені нею сорти груші в Державному реєстрі сортів рослин України нині займають 17%.

Фундаментальну працю «Культура груші і айви в Україні», яка узагальнює завершений цикл наукових досліджень, виконану провідними вченими-садівниками країни за період 1968—2008 рр., Інститут садівництва УААН подав на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки за 2009 рік. Присудження такої високої нагороди стане гідною оцінкою вітчизняних досягнень у цій галузі, багато з яких не мають світових аналогів.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво