ЕКСПЕРТНІ СИСТЕМИ: ВІД КОМП’ЮТЕРНОГО «НЕАНДЕРТАЛЬЦЯ» ДО COMPUTER SAPIENS

Поділитися
Стаття, над якою я мучилася ось уже цілу годину, як кажуть, не «вимальовувалася». Не вистачало незначного: нормативно-правових документів, випущених з даної теми різноманітними органами влади...

Стаття, над якою я мучилася ось уже цілу годину, як кажуть, не «вимальовувалася». Не вистачало незначного: нормативно-правових документів, випущених з даної теми різноманітними органами влади.

— Чому б тобі не звернутися до нашого юриста? — поспівчував колега. — У нього в комп’ютері зібрані всі закони, постанови та укази.

— Проблема в тому, що я не знаю, як точно називаються потрібні мені документи, хто їх випустив і коли. Без цього юрист нічого не знайде.

— Слухай, мій знайомий прикупив днями нову версію законодавчої програми з якоюсь експертною системою. Каже, із її допомогою навіть немовля зуміє знайти документи з грудного вигодовування. Купи її та не мучся.

Послухавши мудру пораду, я в той самий вечір купила диск, який шукала, з написом «Експертна система». Вислухавши дуже туманний запит — «малий бізнес, кредити», — розумний комп’ютер за лічені секунди видав перелік документів. Причому в порядку їх більшої або меншої відповідності темі та забезпечивши експертними коментарями. Навряд чи навіть найдосвідченіший юрист впорався б із завданням настільки швидко та якісно.

Справді, останнім часом комп’ютерні технології отримали неймовірний розвиток і мають найширший спектр застосування: від космічних програм до допомоги в домашньому господарстві. Сьогодні мало кого здивуєш тим, що холодильник може замовляти продукти по Інтернету, пральна машина сама вибирати програму прання, а комп’ютер — моделювати зачіски. Все це — результат розвитку сучасних інтелектуальних технологій, тісно пов’язаних із поняттями «штучний інтелект», «інженерія знань» і «експертні системи». Проте дивуватися є чому, хоча б тому, що сама історія штучного інтелекту налічує близько п’яти десятків років.

— Вперше про штучний інтелект заговорили в середині минулого сторіччя, — розповів доцент кафедри обчислювальної техніки НТУ «Київський політехнічний інститут» Володимир ПУСТОВАРОВ, — із масовою появою комп’ютерів. Уже на початку 60-х у США були створені перші експертні системи. Їх активно почали застосовувати в медицині, хімії складних неорганічних з’єднань, геологорозвідці. Далі від спеціалізованих систем почали переходити до оболонок експертних систем, які можна налаштувати на вирішення завдань у будь-якій галузі. Десь із середини 80-х експертні системи почали проникати в різноманітні математичні сфери, а також в галузі природних мов. Трохи пізніше були розроблені методи семантичного аналізу, став можливий діалог із користувачем. З кінця 70-х різноманітні текстові пошукові системи з’явилися й у СРСР. Найбільш поширеними були системи, здатні опрацьовувати величезну кількість інформації: якщо, приміром, необхідно знайти потрібні файли в Інтернеті або в базі даних окремо взятого підприємства. Останніми роками світові «монстри» від буквеного пошуку перейшли до пошуку з морфології слова, — тобто виходячи зі смислового значення.

У сучасних експертних систем є маса переваг. На відміну від систем традиційного програмування, вони «беруть на себе» вирішення завдання, якщо користувач лише описав об’єкт і визначив мету. Так, в американських системах моделювання військових дій досить ввести ряд параметрів (наявність бойової техніки та озброєння, чисельність військ, топографія місцевості, погодні умови тощо) й система видає стратегію та тактику ведення військових дій. У експертної системи немає упереджень, вона не робить поспішних висновків. Вона працює систематизовано, розглядаючи всі деталі, часто обираючи найкращу альтернативу з усіх можливих, а база знань може бути неймовірно великою. До того ж, будучи одного разу введеними в машину, ці знання зберігаються назавжди. У цьому перевага системи перед людиною. Знання, скажімо, лікаря обмежені й якщо вони якийсь час не використовуються, то забуваються і втрачаються назавжди. Лікар запросто може помилитися при діагностиці захворювання, якщо воно досить рідкісне або просто тому, що він ніколи не зустрічався з ним колись. Нічого подібного не може статися з комп’ютерною експертною системою. До того ж вона стійка до «перешкод». Експерт користується побічними знаннями й легко піддається впливу зовнішніх чинників, які безпосередньо пов’язані з розв’язуваним завданням. Експертні ж системи, не обтяжені знаннями з інших галузей, за своєю природою менше схильні до «шумів».

Проте навіть такі розумні комп’ютерні програми не можуть повністю замінити людину в вирішенні завдань. Вони, скоріше, нагадують досконале знаряддя праці, яке дозволяє вирішувати завдання швидше та ефективніше. Особливо це цінується в тих галузях, де час вимірюється грошима або людським життям. Приміром, існують експертні системи підтримки та прийняття рішень в галузі управління виробництвом, опрацювання нової інформації з аналітичними висновками. У Франції використовується експертна система «Сезам» для визначення схильності людини до різноманітних захворювань. Вона містить у собі не лише експертну систему оцінки ризику виникнення захворювань, засновану на численних лабораторних тестах, а й програму для навчання лікарів основ молекулярної медицини, медконсультування за результатами лабораторних тестів і популярного довідника для населення.

Та подібні досягнення комп’ютерного прогресу неймовірно дорогі, а тому недоступні більшості українських власників ПК. Тому поява оригінальних вітчизняних експертних систем — серед них й згаданої на початку «Нормативні акти України» — можна вважати своєрідним кроком у бік світової цивілізації, розвиток якої останні десятиріччя визначають такі поняття, як «інформатизація» та «гуманізм».

— Ми вже досить довго займаємося розробкою і супроводом інформаційно-пошукових систем, зокрема правових, — пояснив віце-президент ЗАТ «Інформтехнологія» Едуард ПЕРЕВЕРЗЄВ. — Останнім часом зіштовхуємося з таким парадоксом. З одного боку, постійно зростає складність завдань, які повинні вирішуватися за допомогою інформаційно-пошукових систем, і, отже, ускладнюються користувальні програми. З іншого боку, у користувача є деяка середня межа навченості, яка не дозволяє засвоїти повною мірою всі можливості дуже складної програми. Інструкції, семінари та консультації не рятують. До того ж для сучасного ПЗ характерний швидкий розвиток. Тобто, ледь устиг засвоїти програму, як уже вийшла чергова нова версія. Тому ми зважилися на радикальний крок: створили базу знань, в якій записали досвід кваліфікованого користувача з роботи із системою. На основі цієї бази знань згенерували експертну пошукову систему, із якою може працювати навіть школяр.

— Як вона працює?

— Спочатку система в питально-відповідному режимі з’ясовує в людини мету пошуку, потім уточнює відомі їй дані (заодно аналізуючи помилки) і доповнює їх — приміром, розширює поняття за допомогою словників. Далі система сама підбирає підхожий вид пошуку й задає його параметри. Після чого викладає свій план дій, за згодою користувача запускає пошук, знаходить інформацію і, нарешті, оцінює ступінь її відповідності запиту. Така інтелектуальна надбудова з легким інтерфейсом, по-перше, врятувала користувача від страху і непевності, а, по-друге, із її допомогою навіть новачок працює швидше й результативніше за професіонала.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі