Е-50 — «ВЕЛИКИЙ ШОВКОВИЙ ШЛЯХ» УКРАЇНИ ДО ЄВРОПИ...

Поділитися
На жаль, практично аксіома: невідповідність національної інфраструктури України сучасним трансп...

На жаль, практично аксіома: невідповідність національної інфраструктури України сучасним транспортним системам Європи знижує потенціал економічного розвитку нашої країни, заважає становленню єдиної Європи, що ніби відокремлює значну територію в центрі континенту від загальної схеми транспортно- вантажних потоків. Учені знайшли шлях практичного розв’язання цієї проблеми...

У Криму відбулася IV міжнародна науково-практична конференція «Актуальні питання розвитку інноваційної діяльності в державах з перехідною економікою», організована Держкомітетом України у справах науки і технологій, НАНУ, Радою міністрів Криму та іншими організаціями, що займаються інноваційною діяльністю. У конференції взяли участь 175 учених з України, Росії, Білорусі, США, Німеччини, інших країн. Учасники конференції висунули кілька науково обгрунтованих ідей, що змогли б зіграти важливу роль в інтеграції України в загальноєвропейський економічний простір. Одна з них — формування нових транспортних магістралей, які б сприяли і економічній, і культурній єдності України з іншими країнами Європи. А.Башта й А.Бєльський запропонували проект створення сучасної швидкісної магістралі Е-50: Брест—Париж—Прага—Ужгород—Умань—Керч—Баку, яка була б природним продовженням Великого шовкового шляху. Зараз співробітники науково-дослідного комплексу Таврійського національного університету та Кримського наукового центру НАН України ведуть роботи з проектування українсько-кавказької частини цього шляху.

Сучасні швидкісні магістралі й транснаціональні коридори обминають Україну. На північ від нашої країни транспортні потоки спрямовуються коридором через Польщу—Білорусь—Росію на Кавказ і далі, а південніше — через Угорщину—Сербію—Болгарію—Туреччину. Через Україну проходять лише кілька магістралей, які мають допоміжне значення стосовно стратегічних доріг Європи. Це призводить до того, що Україна перебуває в стані природної ізоляції в системі міжнародної транспортної інфраструктури й міжнародного поділу праці. Тим часом існує досить нескладний шлях включення України в єдині транспортні потоки Європи.

Дослідження вчених зас-відчують: будівництво сучасної магістралі від Мукачева до Керчі, що є фактично продовженням надшвидкісного транснаціонального коридору Е-50, практично змінює все транспортне становище України. Основна вісь цього коридору проляже через Україну і зв’яже всю Європу з регіонами Передньої Азії та Близького Сходу по осі Голландія—ФРН—Польща—Україна (у тому числі Крим)—Росія—Грузія—Вірменія—Азербайджан—Туреччина—Іран—Ірак—Сирія і так далі.

Водночас вісь не моностовбурна, а є варіантом «транснаціонального магістрального дерева». Його рівнозначні «гілки» проходять: одна через Норвегію—Швецію—Данію, інша зі Швейцарії до Словаччини через Австрію, Чехію, Угорщину. Інші гілки «розпливаються» за напрямками Фінляндія— Естонія—Латвія—Литва—Білорусь, Болгарія—Румунія—Молдова—Україна—Росія—Грузія—Туреччина. В Україні «гілки» проходять через Ковель—Луцьк—Рівне—Житомир—Умань, а також лініями Чоп—Умань, Київ—Умань і далі: Умань—Первомайськ—Миколаїв—Херсон—Сиваш—Джанкой—Феодосія—Керч.

Таким чином, п’ять або навіть шість європейських магістралей об’єднуються в три українські, що сходяться в Умані в єдину вісь, а далі вона пролягає через Крим і Росію, а потім може розщеплюватися на чотири кавказькі магістралі, які входять у країни Передньої Азії та Близького Сходу. Для зручності основну вісь цього коридору від Чопа до Керчі варто було б назвати Е-50, оскільки вона є її природним продовженням територією нашої країни й веде на Південь і на Схід.

Економічна ефективність створення такого коридору очевидна. Порівняємо відстані. Шлях з Варшави через Брест на Північний Кавказ (м. Кропоткін, Краснодарський край) коридором Є-30 на північ від України становить 2386 кілометрів. З Кракова через Львів до того ж самого м. Кропоткіна вже 2017 кілометрів. З Кракова через Львів—Тернопіль на Північний Кавказ — лише 1597 кілометрів. Ще вигідніше цей шлях прокласти залізницею цієї магістралі. Йому відповідає і потужний повітряний коридор, вельми перспективний з огляду на наявність зручних аеродромів, здатних приймати літаки типу «Руслан», як, приміром, у Багєрово в Східному Криму. Залізничний транспорт може проїжджати територію України цими магістралями при швидкостях 150—600 кілометрів на годину за 2—8 годин, автомобільний транспорт за 8—16. Морський транспорт на цьому коридорі зможе експлуатувати порти Севастополь, Ялта, Феодосія, Керч, пов’язані внутрішньокримською магістраллю Севастополь— Бахчисарай—Сімферополь—Бєлогорськ—Феодосія—Керч.

Звісно, багато вузлів цього транспортного коридору потребують удосконалення. Головне з них — будівництво сучасного мостового переходу через Керченську затоку в районі Керчі замість нинішньої переправи, про що «Зеркало недели» писало ще 1994 року. Швидше за все, цей перехід має споруджуватися силами двох держав, і про це вже підписано ряд міждержавних та міжрегіональних угод, організовано компанію з проектування будівництва. Створення цього коридору тим актуальніше, що на кількох самітах глав держав СНД уже висувалися пропозиції стосовно відновлення Великого шовкового шляху, який об’єднував євроазійський простір у минулому. Проблема в тім, аби відновити його на сучасному рівні техніки і технології.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі