Для критики потрібні перевірені аргументи (З приводу зауважень академіка В.Пріснякова) - Наука - dt.ua

Для критики потрібні перевірені аргументи (З приводу зауважень академіка В.Пріснякова)

4 серпня, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №30, 4 серпня-19 серпня

Щодо арифметики запусків 29 червня 2006 року під час прес-конференції генерального директора НКАУ Ю....

Щодо арифметики запусків

29 червня 2006 року під час прес-конференції генерального директора НКАУ Ю.Алексєєва були висвітлені основні результати роботи Національного космічного агентства України в першому півріччі поточного року. Зокрема, було зазначено, що за цей час відбулися чотири пуски українських ракет-носіїв: три пуски ракети-носія «Зеніт-3SL» за комерційною програмою «Морський старт» і пуск ракети «Циклон-2» в інтересах Міністерства оборони РФ.

У липні 2006 року були проведені ще два пуски конверсійної ракети «Дніпро» української розробки й виготовлення. На жаль, пуск, здійснений 26 липня з космодрому Байконур, був аварійний.

За підсумками 2005 року всього було запущено в космос п’ять ракет-носіїв української розробки та виготовлення — з 55 світових пусків. Країни розподілилися за кількістю запущених у космос ракет-носіїв власного виробництва таким чином: Російська Федерація — 25 пусків; Сполучені Штати Америки — 12; Франція, Китай і Україна — по 5 пусків; Японія — 2; Індія — 1 пуск.

З приводу «неправдивої інформації» щодо арифметики запусків хочеться зазначити, що варіантів визначення місць держав у світових космічних рейтингах дуже багато: за бюджетним фінансуванням космічної діяльності, за фінансовою часткою ринку пускових послуг, за наявним потенціалом космічної галузі, за кількістю космічних запусків. В останньому варіанті, наприклад, часто використовують методику підрахунку кількості запусків окремих держав. У цьому разі всі пуски з Байконура (територія Казахстану) зараховують Росії, а пуски за програмою «Морський старт» з акваторії Тихого океану взагалі не відносять до жодної держави. У таких підрахунках Україну зазвичай не згадують через відсутність власного космодрому, хоча вона силами своїх фахівців забезпечує пуски вітчизняних ракет-носіїв п’яти типів із трьох закордонних космодромів.

Тому в наведеному на прес-конференції НКАУ рейтингу Україна фігурує як країна, в якій розроблено та виготовлено ракети-носії, запущені в космос за особистої участі українських фахівців.

З приводу установки на ракетах комплектуючих закордонного виробництва слід зазначити, що на американських ракетах «Атлас» стоять російські двигуни першого ступеня, на новій європейській ракеті «Вега» встановлюватимуться дніпропетровські двигуни верхнього ступеня, а на російських носіях «Союз», «Протон», «Рокот», «Стрела» використовуються системи керування, створені в Харкові. Від цього названі ракети не перестали бути американськими, європейськими чи російськими. В авіабудуванні ситуація аналогічна. Наприклад, на багатьох літаках і вертольотах, які випускаються в Росії, стоять українські двигуни, розроблені та складені в Запоріжжі. Чим же українські «Зеніти» чи «Циклони» гірші?

Конкретно, в ракетно-космічному комплексі «Морський старт» українське підприємство ГКБ «Південне» відповідає не за корпус, а за триступінчасту ракету-носій «Зеніт-3SL» у цілому, хоча до її конструкції входить двоступінчаста РН «Зеніт-2S», виготовлена на Південному машинобудівному заводі, розгінний блок DM-SL, виготовлений російською корпорацією «Енергія», блок корисного вантажу, розроблений американською компанією «Боїнг». Частку в 15 відсотків українські підприємства ГКБ «Південне» і ПМЗ мають не в ракетно-космічному комплексі «Морський старт», а в статутному капіталі міжнародної компанії «Сі Лонч». Це різні поняття.

Для України бути на одному рівні за космічними пусками з Францією та Китаєм, після Росії і США, – досить почесно, якщо до того ж урахувати, що за обсягом бюджетного фінансування космічної діяльності ці країни перебувають на перших позиціях, а Україна — тільки на 23-му місці. Стосовно пусків це означає, що торік у космос були запущені ракети-носії, виготовлені (дороблені) українськими підприємствами виключно за комерційними проектами. Водночас у США майже всі запуски були профінансовані з держбюджету, в Росії — понад половина, у Китаї, Індії, Японії — повністю з держбюджету.

Тут не можна не погодитися з високою оцінкою менеджерської діяльності керівників підприємств космічної галузі. Тому визначення України як «ракетного сировинного придатка решти світу» не відповідає дійсності, наша країна, швидше, — ракетний візник решти світу.

Космічної науки просто немає?

Про нові наукові досягнення в космічній сфері та особисті рейтинги вчених на прес-конференції в НКАУ не йшлося. Тому з приводу стану космічної науки в Україні хочеться просто повідомити, що після розвалу Радянського Союзу космічні дослідження в нас не припинилися. З ініціативи НКАУ базові напрями космічної науки збережені, фінансуються в рамках національних космічних програм України та координуються Радою з космічних досліджень Національної академії наук України. Основні наукові результати відкрито публікуються в журналі НКАУ і НАНУ «Космічна наука і технологія», який виходить з 1995 року, у щорічних звітах НКАУ «Про космічні дослідження в Україні», у спеціалізованих виданнях «Українські дослідження на орбітальних космічних комплексах», «Українська програма спостереження Землі з Космосу», на офіційному сайті НКАУ.

Що ж до участі українських учених у світових космічних форумах і програмах, наведу тільки останні приклади.

Наприкінці 2005 року керівник NASA Майкл Гріффін після зустрічі з генеральним директором НКАУ Ю.Алексєєвим дав високу оцінку потенціалу української космічної галузі та офіційно запросив Україну взяти участь у новій космічній програмі далеких космічних місій EXPLORATION, про яку оголосив президент США Дж.Буш у січні 2004 року.

У квітні 2006 року на запрошення NASA українські вчені взяли участь у міжнародному семінарі в США, метою якого була розробка стратегічного плану з вивчення та освоєння Місяця як першого етапу програми EXPLORATION.

У червні 2006 року в Пекіні відбулося п’яте засідання українсько-китайської підкомісії зі співробітництва у сфері дослідження та використання космічного простору в мирних цілях, у ході якого було підписано План українсько-китайського співробітництва на 2006—2010 роки. До нього ввійшли 29 спільних проектів, які охоплюють чотири напрями співробітництва: ракети-носії, супутники, космічне устаткування, космічна наука.

У липні 2006 року керівники космічних агентств Росії А.Пермінов і України Ю.Алексєєв скріпили своїми підписами Програму російсько-українського співробітництва в галузі дослідження та використання космічного простору на 2007—2011 роки. Документ погодили представники академій наук — віце-президент РАН А.Андрєєв і заступник голови Ради з космічних досліджень НАНУ Я.Яцків. Програма включає дев’ять напрямів, зокрема розробку та модернізацію засобів виведення, наукові дослідження, дистанційне зондування Землі, розвиток засобів управління космічними апаратами, пілотовані польоти тощо.

23 липня в Пекіні завершилася 36-та наукова асамблея Міжнародного комітету з космічних досліджень COSPAR. Цей форум, який збирається раз на два роки, покликаний сприяти розвиткові найважливіших напрямів космічних досліджень. У рамках асамблеї COSPAR відбулася нарада вчених і представників десяти світових космічних агентств, на якій обговорювалися пріоритетні напрями стратегії космічних досліджень Exploration Strategy. В асамблеї взяла участь українська делегація (13 осіб), очолювана директором Головної астрономічної обсерваторії України, заступником голови Ради з космічних досліджень НАНУ академіком Я.Яцковим. Українські вчені представили близько 50 доповідей.

Найближчим часом пройдуть наукові та громадські форуми (зокрема й з метою об’єктивної оцінки рівня космічних досягнень України), в яких візьмуть участь провідні вітчизняні та зарубіжні вчені та конструктори.

У вересні цього року в Євпаторії буде проведено VI Українську конференцію з космічних досліджень, на якій обговорюватимуться результати наукових досліджень та їхні перспективи.

На початок жовтня 2006 року заплановано громадські слухання проекту четвертої Загальнодержавної космічної програми України на 2007—2011 роки, зокрема розділу з космічних досліджень.

Проект програми розміщено на сайті НКАУ для відкритого обговорення.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво