Даремно Прометей украв вогонь у богів! - Наука - dt.ua

Даремно Прометей украв вогонь у богів!

19 травня, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №19, 19 травня-26 травня

Не можу промовчати у відповідь на обробку громадської думки, ініційовану атомним лобі, яке користується тим, що більшість людей і політиків не знають суті питання, а фахівці-ядерники його зумисне замовчують...

Не можу промовчати у відповідь на обробку громадської думки, ініційовану атомним лобі, яке користується тим, що більшість людей і політиків не знають суті питання, а фахівці-ядерники його зумисне замовчують. Тому хотів би висловити свою думку з приводу інтерв’ю академіка І.Неклюдова («ДТ», №8, 4—10 березня 2006 р.), яке низкою висловлювань вводить в оману читачів газети.

Теза перша. Справді, для майбутнього існування Землі, принаймні виходячи з сучасного стану, альтернативи атомній енергії немає. Але це не може бути... теперішня технологія.

Теза друга. Чому теперішня технологія тупикова й не має жодних перспектив?

Тому що виведення з експлуатації одного блока АЕС коштує близько 500 млн. дол. Крім того, Чорнобиль «з’їв» уже 150 млрд. дол., і кінця цьому не видно. І не лише тому, що була важка аварія. Наприклад, Англія оголосила, що в неї закінчується ресурс АЕС і на їх закриття потрібно майже 150 млрд. фунтів стерлінгів.

Ніхто не знає, що робити з енергетичними блоками, які виробили свій ресурс. Досвід зупинення АЕС є в Австрії, що побудувала блок, але так його й не запустила. Тепер упродовж року вона витрачає на підтримку цього блока 50 млн. дол.

Атомне лобі уникає оприлюднення інформації про справжню вартість електроенергії, отриманої на АЕС, замовчуючи й пускаючи по інших статтях технології поховання радіоактивних відходів (РАВ), приховуючи витрати на збереження плутонію й забезпечення його непотрапляння до рук терористів, не враховує вартості ліквідації чорнобильської катастрофи.

Лукавством віддають слова І.Неклюдова: «АЕС екологічно чисті, працюють надійно і без збоїв — найпереконливіше підтвердження того, що ядерною енергетикою потрібно займатися всерйоз, а не робити з неї опудало...». Нині справді неможливо висадити в повітря реактор порушенням режиму його роботи, як це було з четвертим блоком ЧАЕС. Лукавство – зведення безпеки саме до цієї проблеми. А як бути з безпекою від такого суто людського чинника, як можливість влучання в АЕС ракети, літака, захоплення терористами станції чи використання РАВ як засобу загрози?

Я часто їжджу повз звалище РАВ 50 тис. тонн біля Дніпродзержинська. Небезпечні відходи зберігаються як купа гною, відгороджена порваним колючим дротом і знаком «Зупинка заборонена», і бачу, як ця радіоактивна купа розповзається з часом, заражаючи сусідні ставки (в яких ловлять рибу). Ніхто не знає, куди підземні води несуть радіацію і скільки її потрапило в Дніпро, який тече поруч. Я повірю, що І.Неклюдов розмістить розкладайку на зборці реактора, але не повірю, що він побудує свою дачу на березі ставка за сто метрів від 50 тис. тонн РАВ або захоче жити в Жовтих Водах, вулиці яких засипані радіоактивним шлаком, а радіоактивний фон так впливає на жителів, що місто називають «сонним». А як бути з тим, що дном Дніпра радіоактивний мул із Прип’яті вже добрався до Дніпропетровська й радіоактивною водою поливають городи? Радіація переходить в овочі, люди їх їдять... Повторюю, справжня небезпека не лише в «поломці» самого реактора, а в інфраструктурі ядерної енергетики, зосередженої не в реакторному залі, а на сотнях квадратних кілометрів віддалік АЕС.

Теза третя. Якщо й вибухне на планеті глобальна енергетична криза, то її спочатку буде спровоковано витратами енергії на закриття блоків, котрі відпрацюють свій термін. Мільярди доларів на закриття блоків підуть у виробництво, що має забезпечити технологію переробки, утилізацію РАВ. Ніхто не лічив, скільки енергії — газу, нафти — ми витратили на виробництво бетону на саркофаг, на виробництво 1 млн. тонн металоконструкцій ЧАЕС, на переселення людей і т.п. Звідси отримуємо, що в перспективі на покриття витрат енергії на технологію закриття блоків, котрі вироблять свій ресурс, використовуватиметься в повному обсязі (у кращому разі) та ж таки вироблена атомна енергія. То що ми маємо в результаті?

Сесія НАН України у грудні 2005 р. з проблем енергетики вибрала унікальний регламент — не ставити запитань і не обговорювати виступів. Тому хотілося б почути від академіка І.Неклюдова відповіді на такі запитання:

1. Чому перспективний план будівництва блоків АЕС МАГАТЕ виконало на 9% — замість 5000 блоків введено в дію лише 440?

2. Чому США — найбільший споживач атомної енергії (40%) — 30 років тому відмовилися від будівництва АЕС?

3. Чому Англія до 2023 р. закриває всі, крім однієї, АЕС, плануючи витратити на закриття 100 млрд. фунтів?

4. Чому в Європі спорудження нових АЕС заборонено законодавчо?

5. Чому ядерники обманюють громадськість, говорячи про швидкі реактори, які нібито все вирішують, але не повідомляють про те, що на кожному мільйонному блоці такого реактора крутиться 21 тонна плутонію?

6. Якщо бридерну програму розгорнути в усьому світі з метою задоволення потреб людства в енергії до 2030—2040 рр. нашого століття, то що ми робитимемо з циркуляцією в усьому світі кількох сотень тисяч тонн плутонію?

7. Якщо, на думку І.Неклюдова, швидкі реактори «розв’язують проблеми з відпрацьованим паливом», то чому не дозволяють їх будувати, наприклад, в Ірані?

8. Чому ядерники, говорячи про швидкі реактори, які нібито все вирішують, замовчують той факт, що на кожному мільйонному блоці має працювати своє надскладне й дороге радіохімічне виробництво, не враховуючи його вартості – 2 млрд. дол.?

9. Чому ніхто не згадує про можливість вибуху 15 блоків АЕС, розміщених на нашій території, від того ж таки «людського чинника» у вигляді терористів? Ми здобули певну енергетичну незалежність, але втратили оборонну, ставши заручниками «ядерних мін» на нашій території.

10. Чому, попри ухвалений п’ять років тому Держдумою Росії Закон про прийом з інших країн РАВ для переробки, до цієї країни не було привезено жодного кілограма (Україну не враховуємо, бо щодо неї окремо приймалося рішення 15 років тому)?

11. Чому міністерство енергетики США у доповіді «Глобальне ядерне партнерство» ставить під сумнів безпеку країн за рахунок будівництва великих реакторів без відпрацювання технології переробки палива для атомних реакторів?

12. Де взяти уран-235 (його дуже мало на Землі), й куди подіти після цього сотні атомних блоків, які не матимуть палива, бо до кінця століття його вже буде спалено?

13. І що робити з територією вічного могильника на тисячах гектарах наших унікальних чорноземів, на яких стоять АЕС, оскільки на ній ніколи й нічого не можна буде будувати і вирощувати?

Висновки:

Необхідно наявні станції перевірити на безпеку (зокрема Південно-Українську) і прийняти програму їх розумного закриття, не чекаючи, коли нам цю умову висуне ЄС, як висунула Латвії щодо Інгалінської АЕС у. Її рівень безпеки був аж ніяк не нижчий від будь-якої з наших.

Зусилля вчених спрямувати на розвиток принципово нових атомних технологій.

Енергозбереження висунути на перший план. Це вже робиться, але починати треба було 15 років тому.

Стратегічним завданням вважати розвиток вугільної промисловості та інших поновлюваних джерел енергії.

Усе фінансування з проблем атомної енергетики зробити прозорим, бо атомних бомб ми не виробляємо, а таємність тут потрібна лише злодіям, бо нині ліквідація аварії на ЧАЕС стала фінансовою «чорною дірою», яка втягує в кишеню шахраїв неконтрольовані величезні суми.

Можливо, якби Прометей не вкрав вогонь у Бога, людство пішло б іншим шляхом розвитку, без знищення природи у вогні. Тепер майбутнє існування людства лежить у сфері енергетики. Тому починати потрібно з виховання людей у дусі любові до природи.

P. S. Автор у статті використав інтерв’ю і приватну інформацію професора Ігоря Острєцова, заступника директора Всеросійського НДІ атомного енергетичного машинобудування.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №31, 24 серпня-30 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво