Чи небезпечний сірководень у Чорному морі?

Поділитися
Цілком можливо, що концентрація сірководню на дні Чорного моря зростає, але відбувається це дуже повільно...

Цілком можливо, що концентрація сірководню на дні Чорного моря зростає, але відбувається це дуже повільно. І вже точно не становить ніякої небезпеки. Що відомо науці через 20 років після лякаючих прогнозів про можливий сірководневий «вибух» Чорного моря?

«Не можна виключати, що в глибинах Чорного моря концентрація сірководню трохи зростає. Процес цей дуже повільний і цілком природний. А відбувається він просто тому, що море ще не досягло стаціонарного стану, тобто продовжує змінюватися», — вважає професор Ігор Волков, головний науковий співробітник лабораторії геохімії Інституту океанології РАН. У будь-якому разі дізнатися, чи триває зростання концентрації сірководню, ми зможемо не раніш, аніж років через десять — тільки за такий проміжок часу концентрація встигне змінитися на скількись значиму навіть для точних приладів величину.

Чого не скажеш про рівень верхньої межі сірководню в морі: вона переміщається постійно з кліматичних причин. На те, наскільки глибоко в даний момент проходить ця межа, впливають і міжрокові, і сезонні коливання температури. Так, відносно теплі зими 1999—2001 рр. призвели до підйому верхньої межі сірководню на 5—10 м. Річ у тім, що нижча середньорічна температура на поверхні моря й у підповерхневих шарах, то більший запас кисню, і навпаки. А саме, кисень контролює положення верхньої межі сірководню в морі — він вступає з ним у хімічну реакцію й окисляє до сульфату. Крім того, верхні шари води теплої зими охолоджуються менше ніж зазвичай і не опускаються униз, тому перемішування води відбувається дуже слабо. У результаті велика частина кисню — його найбільше біля поверхні — не може вступити в хімічну реакцію із сірководнем. До речі, зазвичай за рік трудівник-кисень окисляє 35 млн. тонн сірководню.

Взагалі в центральній частині моря (у центрі купола, котрий утворює «сірководнева частина» морських вод) примхлива межа знаходиться на глибині приблизно 110—120 м, а з наближенням до берегів опускається до 150—160 м.

А що ж відбувається на глибині? Починаючи від верхньої межі, концентрація сірководню збільшується з кожним метром на 17 мг у літрі. Нижче 500—600 м зростання градієнту уповільнюється, а потім починається однорідний за солоністю і щільністю шар, у якому концентрація сірководню практично є сталою і становить близько 13 мг на літр. Ця однорідність у придонному шарі — результат дії геотермічного тепла, яке надходить із дна моря і добре перемішує морську воду.

Тож сірководневого вибуху в Чорному морі можна не побоюватися.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі