Чи врятує нооглосарій наших праправнуків? - Наука - dt.ua

Чи врятує нооглосарій наших праправнуків?

14 листопада, 2014, 22:41 Роздрукувати Випуск №42-43, 14 листопада-21 листопада

Головним і системотворчим новим поняттям Нооглосарія є "ноотехнології" — мудрі способи виробництва й здійснення інших соціальних або економічних процесів, що забезпечують для всієї популяції людей можливість співіснувати з біосферою.

Проте спочатку про наш із вами порятунок, скажімо, від свинячого грипу за допомогою ноотехнологічної штучки — такої собі м'якенької і приємної на дотик маски, що фільтрує повітря, яке ми вдихаємо. Розмова про мрії й реальність. 

Мрія: ви придбали таку маску з незначною кількістю двоокису титану на її зовнішній поверхні — і назавжди будете захищені від вірусів. Вони надійно застрягають зовні, і всього одна молекула двоокису титану, поглинаючи фотони світла, щосекунди знищує сотні мільйонів молекул вірусу, перетворюючи його на нешкідливі гази майже миттєво…

Реальність: вартість маски така низька, що її навіть смішно називати, а термін служби — необмежений. Саме з цієї причини їх не виготовляють ніде у світі. Це не вкрай вигідна для фарміндустрії разова традиційна "хімічна" маска, а вічний ноовиріб, у якому використано одну з перших ноотехнологій (молекулярну фотокаталізацію). Незначний недолік — діє тільки на світлі — можна усунути, прикріпивши на голову на темний час доби легку арматуру з двома-трьома світлодіодами й компактним акумулятором. 

Висновки зі сказаного читачі зможуть зробити самостійно, а найзаповзятливіші — навіть захисні ноомаски для себе й близьких. 

А ми візьмемося за проблему порятунку від майбутніх неприємностей усього людства. 

Так сталося, що у своїй творчій діяльності ми недавно вперше відійшли від звичного ідеалістичного й альтруїстичного підходу до більш раціонального, отримавши від Державної служби інтелектуальної власності України свідоцтво про авторські права на Нооглосарій (Нооенциклопедію). Цей крок пов'язаний з обґрунтованою надією на те, що основні й допоміжні терміни і поняття стануть у XXI столітті головним засобом мислення й дій, які набагато перевершують корисністю й креативністю антикризовий семантичний комплект, успадкований від минулого: екологія, парниковий ефект, сталий розвиток тощо.

Свою науково-дослідну діяльність і популяризацію її результатів ми завжди будували на припущенні про неможливість передбачити віддалене майбутнє на основі термінів з минулого й сучасності. 

У своїх роздумах ми концентрували всі можливості саме на віднайденні "термінів з майбутнього", здатних чітко окреслити те, що з найбільшою імовірністю визначатиме всю життєдіяльність людства через багато років. 

Безперечно, головним і системотворчим новим поняттям Нооглосарія є "ноотехнології" — мудрі способи виробництва й здійснення інших соціальних або економічних процесів, що забезпечують для всієї популяції людей можливість співіснувати з біосферою, не заподіюючи їй шкоди і не скорочуючи її різноманіття. 

Така повна екологічна безпека ноотехнологій забезпечується тим, що людина мудро спрямовує природні процеси в бажаному для себе напрямку, не порушуючи цим їхнього нормального плину, не перетворюючи їх на засіб знищення біосфери, а також усього людства. 

На момент створення нами Нооглосарія існували й використовувалися чотири ноотехнології: одержання пластичних мас як продукту життєдіяльності бактерій, що харчуються рослинами; перетворення завдяки явищу фотокаталізації цілком звичного для нас поглинання світла на дуже цінний процес знищення біологічних забруднень (фотокаталізатор досить швидко перетворює віруси або бактерії на азот, водяну пару, вуглекислий газ тощо); вирощування біологічних наноплівок з використанням довільних органічних відходів; перетворення піску або іншого подрібненого субстрату на моноліт завдяки життєдіяльності певного виду бактерій (цим способом уже усувають тріщини в бетоні й інших матеріалах старих споруд). 

Потік ноотехнологій перебуває лише на початковій стадії. І серед наступних досягнень напевне будуть і сміливіші проекти. Наприклад гнучкі плівки з матеріалів, здатних безпосередньо перетворювати сонячні промені на електричний струм (фотоелементи різного типу). 

Протягом усієї другої половини ХХ століття зусилля й інтереси вчених різних держав концентрувалися навколо кремнієвих фотоелементів. Вони мають багато позитивних рис: не бояться вакууму і можуть без значних утруднень використовуватися в космосі як джерело електрики для космічних станцій з екіпажем; навколо нас надзвичайно багато сировини для їх виготовлення (кремній входить не тільки до складу піску, а й десятків інших гірських порід) тощо. Однак кремнієві фотопанелі так і не стали дуже дешевими. Можна стверджувати цілком упевнено — вони ніколи не витіснять з енергетичного ринку теплові або ядерні електростанції. 

Прорив до екологічно безпечного енергозабезпечення розпочався 2013 року після виготовлення перших фотоплівок на основі перовскіту — порівняно легкодоступної сполуки кальцію, титану й кисню (титанат кальцію — Catio3). Запаморочливо тонка плівка перовскіту має таку ж фотоефективність, як і в 200—300 разів товща кремнієва пластинка. У це важко повірити, але насправді лише 20 відер цього мінералу (в Україні є унікальні титанові родовища на Волині, а також поклади титанових руд в інших місцях) достатньо для створення сонячної електростанції потужністю 100—150 тис. кВт. Хоча технології виготовлення перовскітних фотоплівок іще порівняно недосконалі, їхня вартість уже в 5—6 разів менша від вартості найдешевших кремнієвих фотопанелей. Не тільки розвинені країни, а й Україна цілком здатна виробляти безрозмірні, тонкі й міцні перовскітні плівкові фотоелементи за ціною 20—40 дол. за кВт потужності. Вони мають іще дві колосальні переваги. Перша — реагують на розсіяне світло (кремнієві мають бути орієнтовані на Сонце) і можуть покривати стіни будинків і фасади зі скла, а також виконувати роль будь-яких парканів або шумозахисних екранів. І друга — пропуск струму від зовнішнього джерела по перовскітній плівці змушує її світитися, що може бути використано для виготовлення нового покоління ефективних джерел світла в побуті й промисловості. У Швейцарії на основі перовскіту навчилися з напрочуд високою ефективністю отримувати зі звичайної води досить цінний і перспективний водень. 

Більш перспективно ось що: грандіозна сукупність переваг перовскітних плівок обіцяє в разі їх застосування повне зникнення теплових і ядерних джерел електроенергії разом із небезпекою парникового ефекту і дуже шкідливого забруднення біосфери радіоактивними елементами. Тривалість перехідного періоду буде тим меншою, чим слабкішим буде опір нафтових, газових, вугільних або інших монополій, зацікавлених у забороні будь-яких змін і в збереженні власних прибутків. 

Насамкінець наголосимо ще раз: концентрація зусиль урядів держав світу на заміні індустріальних виробництв ноовиробництвами — шанс для людства. Люди не знають і не уявляють усіх можливостей ноотехнологій. Цілком очевидно, що ноосфера не виникне на Землі сама собою. Для цього потрібні інтенсивні свідомі й скоординовані зусилля тих, хто здатен ноомислити. Якщо люди відмовляться від індустріальних виробництв і замінять їх ноотехнологіями, то стане можливим і тривалий сталий розвиток цивілізації ("ноорозвиток"), і підвищення якості життя на планеті Земля.

Примітка. Журнал Sciеnce включив перовскіт у топ-10 проривів 2013 року за можливість використання його в сонячній енергетиці.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво