Алла Ємець: Максимальна відкритість і прозорість — основні принципи діяльності Національного фонду досліджень України - Наука - dt.ua

Алла Ємець: "Максимальна відкритість і прозорість — основні принципи діяльності Національного фонду досліджень України"

20 липня, 16:46 Роздрукувати

На науковому полі нашої держави з'явився новий гравець — Національний фонд досліджень України (НФДУ).

На науковому полі нашої держави з'явився новий гравець — Національний фонд досліджень України (НФДУ). 

Передбачається, що вже з 2019 року він почне надавати гранти на підтримку наукових досліджень і розробок. 4 липня ц.р. Кабінет міністрів України ухвалив довгоочікуване рішення і затвердив Положення про НФДУ.

На запитання щодо діяльності новоствореного фонду ми попросили відповісти голову робочої групи з розробки засадничих документів Національного фонду досліджень, члена Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій члена-кореспондента НАН України, доктора біологічних наук Аллу Ємець.

— Пані Алло, навколо НФДУ було багато дискусій. У чому причина тривалого зволікання зі створенням фонду? 

— Насамперед це пов'язано з перебігом подій останнього часу. Закон України про наукову і науково-технічну діяльність було ухвалено 2015 року. Лише через два роки, 9 серпня 2017-го, уряд затвердив склад Національної ради України з питань розвитку науки і технологій. Національна рада як консультативно-дорадчий орган, утворений при Кабінеті міністрів України, складається з Наукового та Адміністративного комітетів. Що ж до фонду, то саме Науковий комітет згідно із законом є відповідальним за його створення, тобто є основним розробником низки документів, зокрема Положення про Національний фонд досліджень. Перше установче засідання Наукового комітету відбулося на початку вересня 2017 року. Одразу після цього кілька членів Наукового комітету були запрошені на зустріч із представниками Німецького науково-дослідницького товариства (DFG), які перебували в той час з офіційним візитом в Україні, представниками Посольства Німеччини в Україні та науковими активістами для обговорення питання створення майбутнього Національного фонду досліджень України і проведення консультацій з німецькими колегами із цього приводу, а також організації семінару для членів Наукового комітету і широкого кола представників наукової спільноти. Директор DFG з міжнародних питань доктор Йорн Ахтенберг погодився на проведення цього заходу, однак попередив, що до початку семінару Науковий комітет повинен розробити проект Положення про Національний фонд досліджень України, і запитав мене прямо: "Ви зможете це зробити? Лише за таких умов ми фінансово підтримаємо організацію заходу, інакше його проведення буде неефективним". Усі присутні подивилися тоді на мене і відповіли: "Так, ми думаємо, вона впорається". 

Передбачається, що вже з 2019 року він почне надавати гранти на підтримку наукових досліджень і розробок. 4 липня ц.р. Кабінет міністрів України ухвалив довгоочікуване рішення і затвердив Положення про НФДУ.

алла емец_4
На польсько-українському семінарі 2017 року, де обговорювали Нацфонд досліджень

На запитання щодо діяльності новоствореного фонду ми попросили відповісти голову робочої групи з розробки засадничих документів Національного фонду досліджень, члена Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій члена-кореспондента НАН України, доктора біологічних наук Аллу Ємець.

Пані Алло, навколо НФДУ було багато дискусій. У чому причина тривалого зволікання зі створенням фонду ?

— Насамперед це пов'язано з перебігом подій останнього часу. Закон України про наукову і науково-технічну діяльність було ухвалено 2015 року. Лише через два роки, 9 серпня 2017-го, уряд затвердив склад Національної ради України з питань розвитку науки і технологій. Національна рада як консультативно-дорадчий орган, утворений при Кабінеті міністрів України, складається з Наукового та Адміністративного комітетів. Що ж до фонду, то саме Науковий комітет згідно із законом є відповідальним за його створення, тобто є основним розробником низки документів, зокрема Положення про Національний фонд досліджень. Перше установче засідання Наукового комітету відбулося на початку вересня 2017 року. Одразу після цього кілька членів Наукового комітету були запрошені на зустріч із представниками Німецького науково-дослідницького товариства (DFG), які перебували в той час з офіційним візитом в Україні, представниками Посольства Німеччини в Україні та науковими активістами для обговорення питання створення майбутнього Національного фонду досліджень України і проведення консультацій з німецькими колегами із цього приводу,а також організації семінару для членів Наукового комітету і широкого кола представників наукової спільноти. Директор DFG з міжнародних питань доктор Йорн Ахтенберг погодився на проведення цього заходу, однак попередив, що до початку семінару Науковий комітет повинен розробити проект Положення про Національний фонд досліджень України, і запитав мене прямо: "Ви зможете це зробити? Лише за таких умов ми фінансово підтримаємо організацію заходу, інакше його проведення буде неефективним". Усі присутні подивилися тоді на мене і відповіли: "Так, ми думаємо, вона впорається". 

Що я могла відповісти? "Добре, спробую" — сказала. Це було непросте завдання, але я надзвичайно вдячна всім людям, які відгукнулися на моє прохання проконсультувати і допомогти підготувати перший варіант проекту Положення про фонд, який потім передали всім членам Наукового комітету для внесення змін, доповнень і редагування. 

Наприкінці листопада доопрацьований проект положення, розроблений Науковим комітетом, передали до Кабміну. А далі за процедурою — до Міністерства освіти і науки з дорученням доопрацювати нормативно-правовий акт і подати його ще раз, але вже в установленому порядку (тобто безпосередньо від МОН) до Кабміну. 

Саме так розпочиналася робота над створенням фонду. У нас тоді ще не було приміщення, де ми могли би зібратися для роботи, не було ні комп'ютерів, ні принтера, нічого. Доводилося проводити консультації в кав'ярнях, із власним комп'ютером на колінах набирати і редагувати текст, бігати по робочих кабінетах або шукати вільний стіл десь в інститутах або на кафедрах, щоб внести правки й доповнення до документа. Була надзвичайно напружена робота, але ми неймовірно вдячні людям, які на той момент підставляли нам своє плече, радили, підказували, допомагали і, головне, дуже підтримували на самому початку процесу.

Далі ми наполягли на тому, щоб питання про створення Національного фонду винесли на перше засідання Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, яке відбулося 16 січня 2018 року, і попросили у прем'єр-міністра Володимира Гройсмана політичної підтримки та сприяння у створенні фонду, на що він дав згоду. З лютого по травень, тобто майже чотири місяці, ми погоджували проект Положення про фонд з різними зацікавленими сторонами (МОН, Мінекономрозвитку, Мін'юстом, Мінфіном і НАН України), шліфуючи кожну фразу з профільними експертами і юристами. І ось
4 липня на засіданні уряду рішення про створення Національного фонду досліджень України було схвалене і відразу підписане прем'єром.

— Одні цю подію сприйняли захоплено, інші зі скепсисом: мовляв, іще одна бюрократична структура. Є побоювання, що НАНУ та іншим науковим організаціям фінансування уріжуть, а кошти спрямують у НФДУ.

—По-перше, почнемо з того, що відповідно до статті 49 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", пункту 12 Положення про Національний фонд досліджень України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №528 від 4 липня 2018 року, Національний фонд досліджень України є головним розпорядником бюджетних коштів. Розмір бюджетного фінансування НФДУ має щорічно визначатись у Законі України про Державний бюджет України окремим рядком. Держава забезпечує фінансування Національного фонду досліджень України згідно з рекомендаціями Національної ради України з питань розвитку науки і технологій. 

При цьому в статті 48 закону, зокрема, визначено: "Збільшення обсягу грантового фінансування не може відбуватися за рахунок зменшення базового фінансування основної діяльності наукових установ, наукових організацій та наукових досліджень у вищих навчальних закладах, рівень якого враховує щорічний індекс інфляції. Видатки на наукову і науково-технічну діяльність за рахунок державного бюджету є захищеними статтями видатків бюджету".

Ми щойно підготували Обґрунтування розміру видатків на здійснення грантової підтримки Національним фондом досліджень України, в якому зазначаємо, що, відповідно до розпорядження Кабінету міністрів України №275-р від 03.04.2017 року "Про затвердження середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року та плану пріоритетних дій Уряду на 2017 рік", іще під час підготовки проекту Державного бюджету України на 2018 рік мало бути заплановане додаткове асигнування на забезпечення діяльності НФД та забезпечення базового фінансування наукової діяльності вищих навчальних закладів. У середньостроковій перспективі — збільшення обсягу фінансової підтримки наукової та науково-технічної діяльності за рахунок коштів загального фонду державного бюджету до рівня не менше ніж пів відсотка ВВП; обсяг фінансової підтримки наукових і науково-технічних проектів через Національний фонд досліджень повинен зрости до 10–15 відсотків від загального обсягу фінансування наукової діяльності за рахунок загального фонду державного бюджету.

Згідно з інформацією, надісланою Мінфіном до Наукового комітету, видатки на науку за рахунок загального фонду на 2018 рік мають становити 6,1 мільярда гривень, а на функціонування НФДУ в 2019 році має бути спрямовано не менше ніж 920 мільйонів (це 15 відсотків загального обсягу фінансування наукової діяльності за рахунок загального фонду державного бюджету в 2018 році).

Відповідно до Рекомендацій Підсумкового звіту незалежного європейського аудиту національної системи досліджень та інновацій України, підготовленого комісією незалежних експертів та провідних фахівців профільних міністерств країн ЄС для Європейської Комісії, "…Україні необхідно підвищити якість та значення наукової і науково-технічної діяльності через фінансування конкурентних досліджень, і Національний фонд досліджень має стати потужним керманичем змін та установою, що буде боротися за впровадження реформ у системі науки і технологій України. У цих же Рекомендаціях зазначено, що для фінансування його діяльності та зобов'язань НФД потребує значного бюджету.

Конкурсне фінансування наукових досліджень має досягти 40%. Для досягнення цієї цілі пропонується поступово збільшувати частку конкурсних витрат на дослідження до 20% у 2018 році; 30% у 2020 році та 40% у 2022 році відповідно". Оскільки 2018-й пропущено, то, відповідно, такий розрахунок слід запроваджувати вже з 2019 року, коли розпочне роботу Національний фонд. 

З огляду на зазначене вище, за нашими розрахунками, НК на здійснення грантової підтримки просив би на 2019 рік не менше ніж 900 мільйонів гривень. Однак на засіданні уряду прозвучала і в пресі фігурує цифра 600–700 мільйонів. Тобто в межах, розрахованих НК, і тим, що озвучено, і має складатися бюджет Нацфонду на 2019 рік, із поступовим збільшенням у наступні роки.

— Яка принципова відмінність НФДУ від ДФФД? У чому полягає його особливий статус?

— Почнемо з того, що ДФФД утворено для підтримки фундаментальних наукових досліджень у галузі природничих, технічних і гуманітарних наук.

Національний фонд досліджень України створюється для підтримки як фундаментальних у галузі природничих, технічних, суспільних та гуманітарних наук, так і прикладних наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки.

Нинішній ДФФД України є державною науковою установою, що належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України. Національний фонд досліджень України — державна бюджетна установа, і функції з управління фондом виконуватиме Кабінет міністрів України. Відповідно, на відміну від ДФФД, Національний фонд досліджень — головний розпорядник бюджетних коштів. 

алла емец_2
З лауреатом золотої медалі ім. В. Вернадського, канадським професором Дж. Федаком та його родиною, 2018 р.

При цьому слід зауважити, що новостворюваний Національний фонд досліджень є правонаступником прав та обов'язків Державного фонду фундаментальних досліджень. Це означає, що всі проекти ДФФД, які мають бути профінансовані наступного року, будуть профінансовані Нацфондом.

Структура фонду передбачає, що його органами управління будуть: голова (голова Наукової ради фонду), Наглядова рада (члени Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій); Наукова рада та дирекція.

Наукова рада НФДУ — це колегіальний орган управління фондом. До складу наукових рад секцій фонду обираються вчені, які мають вагомі наукові здобутки, бездоганну наукову репутацію та довіру в науковому середовищі. Обиратиме їх Науковий комітет, оскільки згідно із законом і положенням, він виконує функції Ідентифікаційного комітету фонду. 

Голова НФДУ, його заступники та члени Наукової ради фонду виконуватимуть свої обов'язки на громадських засадах, так само як і члени Наглядової ради (Наукового комітету). Дирекція складатиметься з 60 осіб. Працівники дирекції НФДУ будуть штатними працівниками фонду як державної бюджетної установи. Виконавчий директор НФДУ має обиратися на конкурсній основі науковою радою фонду і призначатися на посаду Кабінетом міністрів України строком на п'ять років. Кандидатуру на посаду виконавчого директора НДФУ погоджує Наглядова рада фонду. У разі непогодження Науковою радою фонду подається інша кандидатура.

Персональний склад обраної в установленому порядку Наукової ради НФДУ затверджуватиме Кабмін за пропозицією Національної ради з питань розвитку науки і технологій. Наукову раду очолюватиме голова фонду, якого вона обере зі свого складу. Голова фонду призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом міністрів України. Голова фонду призначається на посаду строком на три роки і може перебувати на посаді не більш як два строки. Заступниками голови Наукової ради НФДУ будуть голови наукових рад секцій фонду, яких обирають зі свого складу наукові ради секцій фонду. Персональний склад Наукової ради НФДУ буде оновлюватися кожні два роки не менш як на 50 відсотків. Члени Наукової ради фонду не зможуть виконувати свої обов'язки більш як два строки.

Координацію та контроль за діяльністю фонду здійснюватиме наглядова рада. Тобто якщо щось у роботі фонду піде не так, то, відповідно, ми будемо підправляти. Отже, буде створена достатньо прозора структура. Детальніше всі ці речі прописано в Положенні про Національний фонд досліджень. 

— Які джерела формування коштів НФДУ? Хто визначатиме обсяг бюджетного фінансування і яким воно може бути в 2019 році?

— Кошти НФДУ формуються за рахунок коштів державного бюджету; добровільних внесків юридичних і фізичних осіб, у тому числі нерезидентів України; інших джерел, не заборонених законодавством України.

Розмір бюджетного фінансування Національного фонду досліджень України щорічно визначається в Законі України про Державний бюджет України окремим рядком. Держава забезпечує фінансування НФДУ згідно з рекомендаціями Національної ради України з питань розвитку науки і технологій.

Науковий комітет уже підготував лист до МОН із проханням сприяти у вирішенні питання бюджетного фінансування фонду на 2019 рік, зокрема попросив допомоги у здійсненні підготовки та включення бюджетного запиту до пропозиції до проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", з урахуванням того, що Національний фонд досліджень є головним розпорядником бюджетних коштів. Також ми надали свої розрахунки і бачення розміру фінансування фонду на наступний рік, ці цифри я вже озвучила раніше. 

— Які напрями роботи НФДУ, на ваш погляд, мають стати пріоритетними на початковому етапі — підтримка наукових досліджень і розробок, розвиток дослідницької інфраструктури чи щось інше?

— Звичайно, це підтримка наукових досліджень і розробок, а також підтримка молодих учених, щоб зупинити відтік мізків за кордон і щоб у них не виникало бажання йти з науки в інші сфери діяльності. Поліпшення інфраструктури також є нагальною проблемою, оскільки сучасні наукові дослідження в таких природничих науках, як, зокрема, фізика, біологія та хімія, не можуть виконуватися на застарілому обладнанні або за його відсутності, а також за відсутності якісних реактивів, як це є нині в багатьох наукових установах. Цей катастрофічний стан у науці треба негайно змінювати, якщо ми хочемо мати наукові результати світового рівня. 

Навіть наші німецькі колеги з DFG при зустрічі нам відверто казали: "Ми готові з вами співробітничати, але спочатку підтягніть рівень фінансування ваших науковців у країні, знайдіть відповідні джерела фінансування, щоб ваші науковці могли на рівних конкурувати із західними колегами, поясніть урядовцям, наскільки важливо для подальшого розвитку країни вкладати кошти в науку". 

— Великими є сподівання науковців на створення по-справжньому прозорої системи грантового фінансування проектів. На Науковий комітет Нацради покладається величезна відповідальність і водночас почесна місія — формування складу Наукової ради НФДУ. Які передбачено критерії та вимоги до кандидатів у члени Наукової ради?

— Перед тим, як сформувати критерії та вимоги до кандидатів, члени Наукового комітету проводили відкриті консультації зі світовими та вітчизняними науковими організаціями. Зокрема, в жовтні 2017 року ми організували і провели українсько-німецький семінар Principles of Research Funding in Germany and Implementation of Science Reform in Ukraine,куди запросили представників DFG та австрійського фонду досліджень, а також представників Міністерства освіти і науки, Міністерства фінансів та інших організацій, представників наукової громадськості, ЗМІ для того, щоб обговорити найкращі практики створення подібних фондів досліджень, за якими правилами та процедурами вони формують статутні органи своїх фондів, за якими критеріями визначають і відбирають кандидатів, як здійснюється фінансування та бюджетування проектів, який процес ухвалення рішень щодо програм конкурсів тощо. За ініціативи МОН торік у грудні було проведено українсько-польський семінар, куди були запрошені члени Наукового комітету для ознайомлення з діяльністю польських фондів, що фінансують фундаментальні (NCN) та прикладні дослідження (NCBR). Перед цим четверо членів Наукового комітету за підтримки приймаючої сторони відвідали ці польські фонди. Цього року за ініціативи МОН і НАНУ провели конференцію "Оцінювання наукових установ в Україні: можливості використання досвіду Німеччини", під час якої члени Наукового комітету додатково консультувалися щодо вимог і критеріїв відбору до кандидатів у наукові фонди досліджень цієї країни.

Науковий комітет також надіслав проект Положення про конкурс щодо обрання членів Наукової ради НФДУ до наукових організацій і МОН для надання відповідних зауважень та пропозицій стосовно розробленого нами документа. Зазначу, що розроблене положення не потребує затвердження урядом. 

Згідно із Законом і Положенням про Нацфонд, Науковий комітет, який виконує функцію Ідентифікаційного комітету фонду, розробляє і затверджує Положення про конкурс щодо обрання членів Наукової ради фонду, визначає кількісний та персональний склад наукових рад секцій фонду. Це передбачає певну гнучкість роботи фонду. Наприклад, якщо нинішній склад Наукового комітету вирішив, що у фонді має бути три секції і 30 членів Наукової ради (секція природничих, технічних наук та математики — 14 членів; секція біології, медицини та аграрних наук — дев'ять; секція соціальних та гуманітарних наук — сім членів), то це не означає, що так має бути назавжди. Можливо, зміняться пріоритети і виникне потреба збільшити або, навпаки, зменшити кількість секцій чи кількість членів у наукових радах секцій, тоді до положення можна внести корективи (оскільки кожні два роки склад Наукової ради повинен змінюватися). Така гнучкість дає можливість корегувати політику Нацфонду в разі, якщо виникне в цьому потреба. 

Зауважу, що основними принципами діяльності фонду є: максимальна відкритість і прозорість; незалежність та об'єктивність наукової і науково-технічної експертизи проектів з виконання наукових досліджень і розробок; повага і дотримання авторських та суміжних прав, а також принципів наукової етики; дотримання засад доброчесної конкуренції; запобігання конфлікту інтересів під час вибору членів органів управління фонду та під час організації конкурсного відбору і фінансування проектів з виконання наукових досліджень і розробок.

Зазначу також, що згідно із Законом про ННТД не мають права брати участь у конкурсах Національного фонду члени органів управління та члени комісій конкурсів фонду. Це є важливим елементом діяльності фонду, щоб ті, хто визначає конкурси і розподіляє кошти, координує весь цей процес, не були зацікавленою стороною в отримані грантів і відповідних коштів на них.

Передбачається, що для експертизи проектів у Національному фонді залучатимуть іноземних експертів, а отже, запит треба буде подавати англійською мовою. Можливо, за винятком окремих вузьких гуманітарних напрямів. Ми вже думаємо, як сформувати базу таких експертів, є певні пропозиції і напрацювання в цьому питанні, однак повноцінно цим будуть займатися штатні працівники дирекції фонду. Якщо не вдасться це зробити в 2019 році, то в наступні роки — обов'язково.

алла емец_1
З батьком генетичної інженерії рослин професором Marc Van Montagu та професором Mike Bevan з Центру Джона Іннеса, Великобритания, 2017 р.

— Наскільки реально у двомісячний строк, до того ж зважаючи на відпускний період, сформувати персональний склад НФДУ і подати його на розгляд Національній раді з питань розвитку науки і технологій?

—Я думаю, ми впораємось і з цим завданням. Хоча зараз літо, пора відпусток, та в Науковому комітеті це літо по-справжньому гаряче, більшість з нас постійно працює над документами, на повноцінний відпочинок немає часу. 

— У багатьох виникає питання щодо ефективності функціонування Нацфонду як бюджетної установи. 31 грудня кожного року в таких установах усі гроші "обнуляються". Якщо те саме очікує і НФДУ, то на довгострокових проектах, закупівлі дорогого обладнання можна ставити хрест?

— Щодо 31 грудня, то наразі тут без змін. Неможливо за кілька місяців змінити систему, яка напрацьована в державі роками, хоч як би нам того хотілося. Бажань багато, однак треба розуміти, що внесення якихось змін до певних законодавчих актів тягне за собою внесення змін до інших документів. На це потрібен час. Хтось конкретно тільки цим питанням і повинен займатися, ходити по кабінетах, пояснювати, переконувати, лобіювати, знаходити прихильників тощо. При цьому члени Наукового комітету, ця невелика група науковців, виконуючи на громадських засадах великий обсяг роботи, має виконувати ще й свою наукову роботу за основним місцем, читати лекції, займатися науковими дослідженнями тощо. Але ми пам'ятаємо про ці болючі питання і намагаємося діяти і в цьому напрямку також. 

— Певна частка (нерідко значна) грантових коштів низки іноземних наукових фондів формується за рахунок внесків бізнесу та інших добровільних внесків. Не доводиться сподіватися, принаймні в найближчій перспективі, на те, що в НФДУ посипляться, як манна небесна, благодійні кошти. Який передбачено механізм залучення позабюджетних коштів? 

— Наразі це питання ще обговорюється, воно є відкритим. Для того щоб залучати позабюджетні кошти, наприклад, від бізнесу, треба буде проводити з такими потенційними донорами додаткові зустрічі, обговорювати шляхи вирішення цього непростого питання. Одним з варіантів його вирішення може бути проведення спільних конкурсів проектів з паритетним фінансуванням. А для благодійників двері завжди відчинені. Щодо іноземних донорів, то це також справа не сьогоднішнього дня, а робота, яку представники органів управління Нацфонду будуть ініціювати і проводити впродовж наступних років. Відкрию невеликий секрет: ми разом із Посольством України в США готуємо візит представників NSF (Національного наукового фонду США) до України, щоб ознайомити з діяльністю Наукового комітету і розповісти про НФДУ, що стане основою для подальшого співробітництва між нашими фондами. 

Зрештою, маємо зробити все для того, щоб з'явилася довіра нашого суспільства, бізнесу та іноземних партнерів до Національного фонду досліджень України.

Лідія Суржик

Fedak - З лауреатом золотої медалі ім. В.Вернадського проф. Дж.Федаком (Канада) та його сім'єю (2018 р.)

Polish - Під час польсько-українського семінару минулого року, де оговороювали Нацфонд досліджень (2017 р.)

ЄC-4 та ЄС-6 - Під час засідання високого рівня Єврокомісії в Брюселі (з батьком генетичної інженерії рослин Prof. Marc Van Montagu and Prof. Mike Bevan з John Innes Centre (Центра Джона Іннеса), Великобритания ) (2017 р.).

Залишайтеся в курсі останніх подій! Підписуйтесь на наш канал в Telegram
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 6
Випуск №30, 18 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво