Академія наук виходить із тіні? - Наука - dt.ua

Академія наук виходить із тіні?

22 травня, 2009, 12:38 Роздрукувати Випуск №18, 22 травня-29 травня

У країні відбувся Всеукраїнський фестиваль науки. Про кризу час забути: список заходів заледве вмістився в солідній 72-сторінковій брошурі.

Про фестиваль науки ми говорили з його головним координатором — віце-президентом Національної академії наук України академіком Антоном НАУМОВЦЕМ. Але розмова вийшла за рамки фестивалю. Зокрема, було порушено тему популяризації науки в Україні, що, втім, природно: фестиваль і проводився для того, щоб встановити певний діалог між суспільством та наукою.

— Антоне Григоровичу, наскільки мені відомо, це вже третій щорічний фестиваль науки. Розкажіть, як усе починалося, як виникла ідея проведення такого форуму?

— Ідея проведення фестивалю науки виникла під час візиту представників Британської ради до Бориса Патона. У ради давні зв’язки з Національною академією наук України, і під час однієї із зустрічей нам розповіли, як у Великобританії пропагують науку. Так ми дізналися, що ще з першої половини XIX століття в різній формі у країні проводять масштабні святкування, присвячені науці.

Борис Патон запропонував проводити щось подібне і в нас, було прийнято постанову президії, мене призначили відповідальним від академії, і ось уже третій рік в Україні відбувається фестиваль науки. Ми знаходили спонсорів, підписували договори зі ЗМІ про інформаційну підтримку, склали програму.

— Яку мету ви ставите перед собою?

— Насамперед — це пропаганда досягнень науки, які в нас, безперечно, є — попри всі труднощі. Сам список учасників вражає. Головне — зростає зацікавлення, люди бачать, що наука в Україні збережена (і в Академії наук, і в навчальних закладах), нікуди не зникли наукові школи, є вагомі результати досліджень. У павільйоні «Наука» в Національному виставковому центрі ми розгорнули велику виставку, в якій взяли участь близько сімдесяти експонентів — як академічних, так і деяких галузевих інститутів.

Друга ж мета — залучення молоді в науку. Відверто кажучи, така проблема загострилася в усьому світі, особливо останнім часом, коли знизилася популярність точних і природничих наук — усі кинулися в юриспруденцію, економіку, менеджмент. Тепер Захід чи, скажімо, Японія полюють на наших здібних молодих людей, багато їх виїжджають, хоча, як ви розумієте, нам теж дуже потрібні серйозні молоді вчені.

Є безліч проблем, які ослаблюють привабливість науки. Це окрема тема. Втім, останніми роками виділяються певні кошти на купівлю унікального обладнання. Кілька років тому починали з 40 мільйонів гривень, згодом підійшли до цифри 70—80 мільйонів... При президії НАН України працює комісія, що розглядає заявки інститутів, старанно їх просіває, купує прилади. Створюються колективні центри використання обладнання, тобто інститут, який купив прилади, зобов’язаний надавати їх іншим підрозділам Академії наук або неакадемічним науковим організаціям.

Тим часом проблеми омолодження науки нікуди не ділися — невисокі зарплати, нестача обладнання (про повну відсутність усе ж таки говорити не можна), квартирне питання. З нинішніми зарплатами інженерів або молодших наукових співробітників, та й не тільки молодших, нереально накопичити потрібну суму для купівлі квартири.

Та хай там як, починати треба з того, щоб люди зацікавилися наукою. Ось наші фестивалі саме й сприяють тому, щоб заронити іскру в душу.

— Пропаганду науки взагалі і залучення в науку молоді можна об’єднати в одну проблему. Але чи ставите ви перед собою завдання привернути увагу бізнесменів?

— Безумовно. Власне, і фестиваль був почасти для цього задуманий, а до бізнесу ми звернулися, організувавши виставку. Там можна було побачити реальні розробки: деякі експонати — діючі, інші — докладно описані на відповідних стендах.

Але тут самого фестивалю чи триденної виставки замало: ми почали боротися з нашою відсутністю в Інтернеті. Я назвав би це «Академія наук виходить із тіні».

Академік Наумовець тут-таки провів для нашого кореспондента коротку екскурсію по порталу НАН України. Ми звернулися до розділу «Дослідження й інновації», рубрики «Науково-технічні (інноваційні) проекти». Все доступно і зрозуміло класифіковано за установами-виконавцями, керівниками проектів, назвами проектів, які також чітко розміщені за секціями (в Академії наук їх три — фізико-технічних та математичних наук; хімічних і біологічних наук; суспільних та гуманітарних наук).

Для прикладу звернулися до Відділення фізики й астрономії, у нього входить сам академік Наумовець. Розглянули проект, який Антон Григорович назвав дуже благородним: «Розробка технічної документації й організації виробництва апаратури для ранньої діагностики онкологічних захворювань методом контактної термографії». Державні клінічні випробування завершено, отримано висновки про придатність приладу для використання.

Як пояснив академік, для діагностики раку можна використовувати рентген (але так хворі отримують випромінювання) або тепловізор. Останній вважається непоганим приладом, ось тільки коштує близько 20 тис. дол., тому його можуть придбати дуже мало клінік, про районні ж поліклініки взагалі не йдеться. А ось представлений на академічному порталі прилад (розробка донецьких учених) коштує трохи більше 20 тис. грн. Як з’ясувалося, він уже працює у клініках Будьоннівського району Донецька. Результати приголомшили: виявляється, вперше до лікаря звертаються 50% жінок із запущеною формою раку молочної залози. Впровадження ж приладу дозволило знизити цей показник до 5%.

А приладом хтось цікавиться?

— Звісно. І не тільки цим проектом, а й багатьма іншими. Зверніть увагу: тут описано все — аж до пропозицій щодо практичного впровадження проекту і купівлі ліцензії на винахід. Одна з головних вимог: опис має бути складений дохідливо, щоб зрозуміти могли не лише фахівці, а й представники влади, підприємці, студенти, пересічні платники податків. Це своєрідний звіт академії про витрату коштів, які вона отримує від держави.

Ми плануємо створити ще один сайт під умовною назвою «Новини з лабораторій». Це буде збірник оперативних новин для користувачів, яких більше цікавлять новинки фундаментальної науки.

Я завжди заперечую, коли кажуть, що ми хочемо побудувати економіку, що базувалася б на знаннях. Це неточне формулювання. Будь-яка економіка базується на знаннях — навіть правило важеля, відоме в Стародав­ньому Єгипті, — це теж знання; успішні ж — країни, що володіють новими знаннями. Економіка повинна базуватися на інноваціях.

— Повернімося до фестивалю. Чи можете ви зараз підбити підсумки?

— Остаточні підсумки підбити поки що складно — ми не отримали всіх звітів від установ-організаторів. Але одне можна сказати незаперечно: хоч у нас нинішнього року не було генерального спонсора — у багатьох банків тепер великі труднощі, — фестиваль пройшов блискуче. Значно зросла кількість заходів та учасників. На жаль, поменшало міст, у яких відбувалися фестивальні програми, але відвідало нас значно більше людей, аніж торік чи позаторік.

Прикметно, що рік у рік зростає кількість іноземних учасників. Якщо у першому фестивалі брала участь лише Британ­ська рада, то торік приєднався Фран­цузький культурний центр, а нинішнього року — Національний центр наукових досліджень Франції, міністерство закордонних справ Франції. Французи надали нам серйозну підтримку — зокрема привезли нобелівського лауреата, закордонного члена НАН України хіміка Жана-Марі Лена. Пан Лен блискуче прочитав чудову лекцію про зародження життя «Від речовини до життя: Хімія? Хімія!».

Нинішнього року активно підключилися й німці (Німецька служба академічних обмінів). Вони привезли групу лекторів, які провели в нас День німецької науки.

Зауважу, що фестиваль відбувся за підтримки президента України і Кабінету міністрів. За підсумками торішнього фестивалю Віктор Ющенко видав указ, у якому назвав фестиваль щорічним, тож тепер можна говорити і про набуття певного солідного статусу.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво