Зона від зони відрізняється - Політика - dt.ua

Зона від зони відрізняється

21 жовтня, 2011, 15:09 Роздрукувати Випуск №38, 21 жовтня-28 жовтня

Ті, хто так злякався підписаного в Пітері документа, очевидно, плутають абеткові поняття Зони вільної торгівлі і Митного союзу.

© - колаж ZN.UA

Колишній президент, екс-прем’єр-міністр і просто відомий економіст Віктор Ющенко вкотре увів в оману всю країну. «Пропало всьо» — такий загальний зміст його коментарів про підписання пре­м’єром Азаровим у Санкт-Петер­бурзі угоди про вільну торгівлю в рамках СНД. На думку екс-пре­зидента, «на одній території двох зон вільної торгівлі бути не може», і «есендівська» ЗВТ перекреслює можливість для України укласти в майбутньому ЗВТ з Євросоюзом. «Точно так, як Харківські угоди закрили нашу інтеграцію у сфері безпеки, так учорашній договір… закрив нашу інтеграцію у сфері торгової політики в Європейський Союз», — заявив Ющенко. І хвиля дезінформації, яку підхопили такі ж самі «видатні економісти», несучи страшну звістку про «зміну курсу країни», покотилася інформаційним полем України.

Віктору Андрійовичу, який вирішив раптом покритикувати нинішню владу, годилося б пам’ятати, що довгі роки наша країна домагалася саме того, аби зону вільної торгівлі (правда, без вилучень та обмежень) у рамках СНД було нарешті створено. Адже підписана ще далекого 1994 р. відповідна угода, яка відповідає інтересам України, так і не почала працювати, оскільки не була ратифікована Росією. Робота над новим документом тривала досить довго, і, повторимо, Україна прагнула його укласти. Оскільки, як вважають справді грамотні економісти, вільна торгівля — це завжди добре, і вільної торгівлі багато не буває. За свідченням директора Інсти­туту економічних досліджень і політичних консультацій І.Бу­раковського, «зона вільної торгівлі — інструмент торгової політики, який використовується найширше». Кожна країна може брати участь хоч у десятку різних ЗВТ. Наприклад, у Чилі таких угод підписано близько двад­цяти.

Ті, хто так злякався підписаного в Пітері документа, очевидно, плутають абеткові поняття Зони вільної торгівлі і Митного союзу. DT.UA неодноразово зверталося до цієї теми. Вкотре нагадаємо, що при створенні ЗВТ у країнах-учасницях скасовуються мита, податки та збори, а також кількісні обмеження у взаємній торгівлі відповідно до укладеної угоди. При цьому за кожною державою ЗВТ зберігається право на самостійне й незалежне визначення режиму торгівлі у відносинах із третіми країнами.

А Митний союз — це глибша форма інтеграції двох або більше держав. У ньому також скасовуються мита, однак МС передбачає створення єдиної митної території і єдиної для його учасників форми колективного протекціонізму від третіх країн. Як правило, у Митному союзі створюються наддержавні органи, які координують проведення погодженої зовнішньоторгової політики, а країни–учасниці МС делегують цим органам частину своїх суверенних повноважень.

Те, чого злякалися, не знаючи абеткових понять, В.Ющен­ко& К, — це входження України до Митного союзу Росії, Білорусі і Казахстану. Але про це, наскільки ми можемо судити, поки що не йдеться. І курсу на інтеграцію з Євросоюзом ніхто не скасовував. Навіть при Кучмі з його іграми в ЄЕП, офіційний Київ давав чітко зрозуміти: максимальний рівень інтеграції, на який Україна може піти в рамках ЄЕП, — це зона вільної торгівлі.

Підписане у Санкт-Петер­бурзі є документом про створення класичної ЗВТ, що передбачає вільну торгівлю товарами. Як роз’яснив в ефірі «5 каналу» заступник міністра закордонних справ П.Климкін, це не інтеграційна угода. На відміну від інтеграційного документа, який готується Україною та ЄС і передбачає створення глибокої та всеосяжної ЗВТ, що включатиме в себе не тільки товари, а й послуги, капітали, і в майбутньому — робочу силу, а отже — інтегруватиме Україну у внутрішній ринок ЄС. В угоді про ЗВТ СНД нічого такого не передбачено.

Зона вільної торгівлі з СНД жодним чином не перекреслює евроінтеграційних планів Украї­ни. ЗВТ СНД і ЗВТ України з ЄС не суперечать одна одній. Представництво ЄС в Україні дало вичерпне пояснення з цього приводу: «Країни СНД, включ­но з Україною, можуть укладати торгові угоди відповідно до своїх економічних пріоритетів, у тому числі інші угоди про зону вільної торгівлі. Відповідно, ця ЗВТ сама собою прямо не впливає на наші двосторонні торгові відносини з цими країнами». На думку представників ЄС, ЗВТ СНД не є митним союзом Єдиного економічного простору Росії, Білорусі та Казахстану і не передбачає запровадження спільного митного зовнішнього тарифу між її членами. Кожна країна-учасниця зберігає власний торговий режим стосовно інших країн, звертає увагу представництво, але при цьому підкреслює, що зазначена угода не повинна ставити під сумнів зобов’язання, узяті в рамках угоди про глибоку і всеосяжну зону вільної торгівлі з ЄС, та бути перешкодою для її укладання.

Чим відрізняється новий документ про ЗВТ у рамках СНД від бездіяльного попереднього, і наскільки він вигідний Україні? Це вже інше питання, яке потребує більш глибокого аналізу, ніж дозволяють рамки цієї статті. Ефективність цієї зони вільної торгівлі залежить від кількості та номенклатури зафіксованих в угоді вилучень. Як і слід було сподіватися, Росія відстояла досить значну їх кількість, ввівши до свого списку нафту й газ (головний інтерес України), метал і зберігши імпортні мита на цукор. Також поки що не зрозуміло, як тепер поведеться Митний союз, учасники якого — Росія, Білорусь і Казахстан — підписали угоду про ЗВТ СНД. Чи запроваджуватиме він із нового року єдині імпортні мита стосовно України (за багатьма позиціями, по суті, загороджувальні), як передбачалося раніше, чи формування ЗВТ СНД все ж таки створить умови для вільної торгівлі? Поки що, як свідчать наші джерела, прем’єр Азаров стверджує, що його колега Путін дав відповідне розпорядження своїм підлеглим, і, як мінімум, російська ветслужба має «втягнути пазурі» й надати вільний доступ на ринок РФ українським м’ясу, молоку та карамелі.

І ще одне дуже важливе питання: чи мав повноваження прем’єр Азаров підписувати в Санкт-Петербурзі угоду про ЗВТ СНД? Наскільки відомо DT.UA, на засіданнях Кабміну відповідного рішення не приймали, цього питання там не обговорювали. Відповідно, не було дотримано всієї законодавчо виписаної процедури укладання міжнародних договорів: профільні міністерства своїх висновків із цього приводу не давали, а міністрів, як стверджують наші джерела, опитали заднім числом. Довести все це, звісно, проблематично, оскільки стенограми засідань Кабміну перебувають виключно у прем’єрському розпорядженні, а міністри й під тортурами не зізнаються, якщо хочуть міністрами залишитися. Однак Микола Янович повинен добре усвідомлювати: статей Кримінального кодексу про зловживання владою і службовим становищем; про перевищення влади або службових повноважень; і про службову недбалість у нас поки що ніхто не скасував…

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №22-23, 15 червня-21 червня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво