Земля поза законом

Таке враження, що продаж «Криворіжсталі» розбудив учорашніх революціонерів, котрі впали в летаргічний сон відразу після перемоги.

Губернатор Київської області, не менше Криму загрузнувши в земельних скандалах, запропонував продавати ділянки лише на таких аукціонах, а через день пообіцяв: торги в його вотчині проводитимуться відкрито, з оприлюдненням даних про всі факти продажів. Кримські урядові чиновники, схоже, також прозріли й один за одним повторюють: лише прозорий продаж землі здатний подолати корупцію, яка доїдає безцінну кримську землю. Журналісти, котрі повідомляють такі новини, звісно ж із земельним законодавством не знайомі, інакше неодмінно мали б запитати чиновників і політиків: що ж заважало їм до цього свято виконувати вимоги Земельного кодексу? Стаття 127, п.2 якого однозначно визначає:

«Продаж земельних ділянок державної і комунальної власності громадянам і юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон, конкурс)». Виняток, що дозволяє продаж без торгів, єдиний: у разі, коли на цій ділянці знаходяться об’єкти нерухомості, які належать покупцям. Обов’язковість продажу земельних ділянок державної та комунальної власності на аукціонах або конкурсах суб’єктам підприємницької діяльності під забудову закріплено й у статті 134. І, ознайомившись із главою 21 («Продаж земельних ділянок на конкурентних засадах»), панове губернатори та члени кримського уряду знали б: інформацію про торги необхідно завчасно оприлюднити в ЗМІ, крім того, на ділянці потрібно встановити рекламні щити з указівкою її розміру, стартової ціни, місця й часу проведення аукціону чи конкурсу.

Таке, коли й виникає в пам’яті, то лише у вигляді щита з написом «Sale». А що ви хочете: за роки дії цієї норми Земельного кодексу на конкурентних умовах у Криму було продано лише одну ділянку — під будівництво рекреаційного комплексу в Судаку. За нової влади, котра обіцяла швидко навести порядок із землею на півострові (у травні президент вимагав «повернути в Крим закон» за місяць!), у автономії встигли змінити уряд, але до відкритих земельних торгів так і не дожили. За словами голови республіканського комітету з земельних ресурсів Миколи Голубєва, «розроблені фахівцями проекти урядових постанов про розвиток аукціонної й конкурсної систем продажу земельних ділянок уже три місяці лежать під сукном у міністерстві економіки Криму, тобто просто блокуються, а тіньові схеми продовжують працювати». Таким чином, можна зробити висновок: ані уряд Анатолія Матвієнка, ані уряд Анатолія Бордюгова в земельних торгах не зацікавлений. Хоча відмовки на кшталт «Крим ще до цього не готовий, бо спочатку потрібно навести порядок» малопереконливі. Неймовірно, але факт: під кінець року рескомзем обіцяє закінчити роботи зі створення цифрового кадастру земель населених пунктів по всьому узбережжю від Феодосії до Ялти та встановленню меж південнобережних селищ. Кримська прокуратура перевірила понад 32 тисячі земельних рішень органів влади, внесла протести по кожному третьому, направила в суди понад 600 позовів з незаконного продажу, оренди, самовільного захоплення ділянок і сьогодні констатує: у державній і комунальній власності вдалося зберегти понад 10 тисяч гектарів землі.

Але, як бачиться, успіхи в наведенні порядку з землекористуванням на півострові були б вагоміші, якби посадові особи, з чиєї вини за безцінь було захоплено тисячі гектарів цінної кримської землі, понесли заслужене покарання. Сьогодні ж, як і півроку тому, коли до роботи лише приступала створена розпорядженням президента комісія з перевірки дотримання земельного законодавства на чолі з секретарем РНБОУ, відомо про багато злочинів. Але немає конкретних злочинців, котрі керували та брали участь у розбазарюванні землі й розкраданні цінних об’єктів на Південнобережжі. Гучні рапорти екс-секретаря РНБО П.Порошенка, керівників прокуратури й міліції про повернення в держвласність тисяч гектарів вартістю в мільярди нічим не підтверджені. Бо з усіх резонансних справ у судах розглянуто лише одну: Господарський суд Києва задовольнив два позови Прокуратури АРК і визнав недійсними договори закупівлі-продажу на 65 гектарів землі ЗАТ «Аеросвіт». Кримський уряд не мав права без рішення Кабміну, узгодженого з ВР України, продавати ці землі, оскільки частина з них має статус особливо цінних, частина належить до території пам’ятника садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Фороський». А до складу акціонерів «Аеросвіту» на момент угоди входила іноземна юридична особа.

Стосовно ж персональної відповідальності посадових осіб за такі правопорушення (особливо з приводу вільностей з об’єктами, які були у віданні ДУСі), ситуація має вкрай цікавий вигляд. Кримінальну справу про перевищення повноважень посадовими особами Держуправсправами президента України, МДЦ «Артек» і Державної податкової адміністрації України при відчуженні держмайна пансіонату «Гліцинія» закрито. Через відсутність складу злочину. Нагадаємо коротенько цю скандальну історію, довгий час обговорювану в пресі, — адже йшлося про незаконність придбання через Зовнішторгбанк РФ дачі для президента В.Путіна. Операція відбулася між другим і третім туром президентських виборів після відвідання об’єкта Л.Кучмою та В.Путіним. Колишнє володіння Романових в Ореанді, що стало згодом держдачею №1, де свого часу поправляли здоров’я М.Хрущов, Л.Брежнєв, Ю.Андропов і М.Горбачов (поки не побудували знамениту фороську «Зорю»), уже кілька років називалося пансіонатом «Гліцинія» й перебувало в користуванні ДПАУ. Якби все робилося по-чесному (тобто як продаж об’єкта з солідним земельним наділом, зі статусом пам’ятника паркового мистецтва для літньої резиденції глави іноземної держави), то процедура вимагала б міждержавного договору, відповідних рішень КМ і ВР України. Але в період виборів, як ви розумієте, колишній владі це було не з руки. Тим паче, з урахуванням тієї скромної ціни, за яку «Гліцинію» сторгували. Тому угоду було оформлено з Зовнішторгбанком Росії через держпідприємство, яким є МДЦ «Артек», на чий баланс і передали «Гліцинію». До розгляду справи по суті — про визнання продажу незаконним — усе ще не дійшло, хоча є надія, що це станеться ще поточного року. Прокурор автономії Віктор Шемчук повідомив «ДТ»: «Зовнішторгбанк продовжує господарську діяльність — будівництво в парковій зоні. І хоча це незаконно — адже це територія пам’ятника, доступу до об’єкта в нас немає. Принаймні влітку нас туди не допустили на тій підставі, що це територія РФ».

Із чим рідну країну й поздоровляємо. Але повернімося до посадових осіб, котрим усе ще не висунуто обвинувачення, хоча слідство з більшості справ триває вже півроку. Таких у земельній сфері прокуратурою АРК було порушено 37, з приватизації об’єктів ДУСі — сім (за фактами відчуження об’єктів санаторних комплексів «Форос», «Дніпро», «Зорі України», «Гурзуфський», «Пушкіно»). У чому ж проблема? За словами прокурора АРК В.Шемчука, половина розслідуваних справ «застрягла» на стадії судової експертизи. Необхідно точно визначити шкоду, завдану державі в результаті протиправних дій посадових осіб. Проте в Кримському інституті судових експертиз є лише два експерти по землі, і черга до них — на півроку. «Хоч би скільки ми порушували питання про те, аби мати право звертатися в інші експертні установи, нам відмовляють. Такий порядок», — каже пан Шемчук. Тут саме час посміятися, звісно, якби не було так сумно. З’ясувалося, торжество справедливості залежить від швидкості просування черги до експерта по землі. Ще один цікавий момент: більшість справ по
об’єктах ДУСі розслідує прокуратура Києва, а от одну з найтрудомісткіших — аферу з реконструкцією «Артека» на суму в півмільярда гривень — залишили прокуратурі АРК. Напевно, саме з Сімферополя найзручніше оперативно здійснювати пошукові заходи в столиці й по всій країні, включаючи виїмку документів, зустрічні перевірки й бухгалтерські та будівельні експертизи. Адже в справі фігурують підрозділи «Укрзалізниці», Держслужби автомобільних доріг, «Нафтогаз України», концерн «Стирол», «Укрнафта», «Ощадбанк», котрі через благодійні фонди з Хмельницького й Одеси, а також Держказначейство перераховували гроші нібито на реконструкцію «Артека». Гадаю, якби кримські слідчі вели лише одну цю справу, їм однаково було б нелегко. Але, напевно, ті, хто приймав таке рішення, мали свої резони. А в тих, хто обіцяв злодіям і бандитам в’язниці, але потім про це забув, — свої. Тому дуже швидко до діянь злочинного режиму додалися кримінальні справи про протиправні рішення вже нової влади. І треба зауважити — апетити в помаранчевих чиновників набагато масштабніші, а дії часом — безсоромніші, ніж у колишніх. Можливо, тому, що нинішні правопорушники переконані в своїй безкарності?

«ДТ» докладно писало про спробу керівництва уряду А.Матвієнка «зарезервувати» шість із половиною гектарів західного узбережжя Криму під неіснуючий у природі багатомільярдний проект будівництва оздоровчо-розважального комплексу класу люкс нікому невідомої фірми «Гольф-сіті». Новий склад РМ скасував рішення своїх попередників, а кілька селищних рад оперативно задовольнили протести прокурорів на виділення понад тисячі гектарів землі для «Гольф-сіті». Але прокуратура АРК усе-таки порушила кримінальну справу стосовно посадових осіб уряду Матвієнка та Сакської райдержадміністрації за статтею про перевищення повноважень. «Проте вже через чотири дні, — розповідає кримський прокурор Віктор Шемчук, — сакська райдержадміністрація приймає рішення віддати 256 гектарів цієї самої землі, яку ми не дозволили виділити під «Гольф-сіті», так званим фермерам. 150 чоловік одержали по одному-два гектари землі на узбережжі нібито для ведення фермерських господарств. І серед них — колишня й нинішня «номенклатура»: тут вам і Разумовські (родичі голови Сакської районної ради. — Авт.), і колишній начальник міліції з дружиною, і начальник райвідділу СБУ — через тиждень після цього скандалу його було звільнено».

Після скасування мораторію на виділення землі в Криму на час роботи комісії на чолі з П.Порошенком (мораторію, який, як тепер уже визнали, здається, усі, нічого, крім зльоту цін на тіньовому ринку та його зміцнення, не приніс) місцеві ради виявилися завалені заявами на отримання ділянок. На розгляд одного засідання Ялтинської міськради винесено 400 таких заявок! Як вони розглядаються й які можливості є в правоохоронців для оперативної (до отримання держакту) перевірки їхньої законності — питання майже риторичне. Про притягнення до відповідальності посадових осіб після дарування депутатської недоторканності й казати нічого — відсотків 70 із нинішніх фігурантів, кажуть у кримській прокуратурі, притягти не вдасться.

Але головна проблема, вважає Віктор Шемчук, у тому, що система, в якій були налагоджені схеми виведення цінних земель, анітрохи не постраждала. Де-не-де помінялися люди, але вони здебільшого добре вписалися в колишні схеми. Доля напрацьованих в останні місяці пропозицій зі зміни законодавства, які цю систему поламали б і які готувалися для розгляду на засіданні РНБОУ, присвяченого «кримській землі», невідома. Саме ж засідання переносилося кілька разів, і що про це думає новий секретар РНБО — ніхто не знає.

І найпотішніше. Ось що розповів читачам «ДТ» кримський прокурор. З’ясувалося, представники бізнесу, котрі неправдами отримали землю та встигли там понабудувати різноманітного курортного добра, у добровільному порядку приходять «здаватися». Так і так, заявляють, усвідомлюємо й визнаємо. Ось замовили чесну оцінку землі й готові доплатити. Скажіть, мовляв, куди й кому треба доплатити та який механізм законного оформлення власності. І що ти їм відповіси? Лівадійський голова, котрому в такий спосіб запропонували три з половиною мільйона, прийшов порадитися в прокуратуру. Але там, звісно ж, нічим не порадували. Чесного способу взяти ці гроші нова влада не придумала.