Земля або воля - Політика - dt.ua

Земля або воля

28 січня, 2011, 16:13 Роздрукувати Випуск №3, 29 січня-4 лютого

Історія затримання, а потім і арешту екс-спікера і чинного депутата ВР Криму Анатолія Гриценка дедалі більше скидається на казку про Колобка.

© Андрій Товстиженко, ZN.UA

Історія затримання, а потім і арешту екс-спікера і чинного депутата ВР Криму Анатолія Гриценка дедалі більше скидається на казку про Колобка. Хоча кількість корупційних скандалів не порівняти з жодним періодом історії кримської автономії, йому досі вдавалося уникати притягнення до відповідальності. Партійна парасолька і зв’язки, гарантовані вдячністю, захищали від усього. Зняття з посади спікера ВР після призначення прем’єром Василя Джарти (який, до речі, з’явився для гасіння цих-таки скандалів, що розкололи місцевих регіоналів), відставка після трьох місяців губернаторства в Херсонській області — малі прикрощі, порівняно з камерою СІЗО та перспективою отримати від семи до десяти років в’язниці тільки за одним пред’явленим епізодом. Судячи з настрою прокурора Криму Степана Молицького, невдовзі з’являться й нові.

Питання: чому ж тільки тепер? — ключове у вибудовуванні версій навколо арешту екс-спікера. Серед основних називаються: необхідність продемонструвати Заходу не вибіркове застосування закону до чиновників та політиків; конфлікт між Гриценком і прем’єром Джарти; «бий своїх, щоб чужі боялися». Але є що додати, особливо коли зрозуміти, що саме лежить в основі нинішніх прикрощів А.Гриценка. Тому зупинимося на суті справи.

Отож, Анатолій Гриценко обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 статті 365 КК — перевищення влади або службових повноважень. А саме: незаконне вилучення земель військового радгоспу «Азовський», що міститься в селищі Багерове Ленінського району. Тобто вотчині екс-спікера, який розпочинав свою кар’єру з посади голови Чистопільської сільради, потім, після відставки з посади спікера ВР Криму, був призначений головою Ленінської РДА. Саме на цій посаді, за даними слідства, він учинив дії, спрямовані на незаконне вилучення земель військового радгоспу площею 4,8 тис. га. Суму збитків, завданих діями чиновника, прокуратура оцінює у 23 млн. гривень.

Давність епізоду кримінальної справи, про яку з подивом багато хто каже, — умовна, завдяки судовим позовам, які всі ці роки велися, за скасування розпорядження глави РДА А.Гриценка про вилучення майже п’яти тисяч гектарів земель військового радгоспу. Позови військових прокурорів Феодосійського гарнізону до Ленінської райдержадміністрації пройшли два повних судових кола, повертаючись із касаційної інстанції на нові розгляди. Останнє рішення Господарського суду АРК, яке повністю задовольнило позов військових прокурорів, датоване 13 грудня 2010 року. Тож тема майже свіжа, хоча починається з 2004 року.

На той час більшість земель сільгосппідприємств Міноборони (а таких у Криму було три — «Азовське», «Євпаторійське» і «Гурзуфське») перебували в занедбаному стані. Їх можна було вилучати для потреб місцевих громад, і законодавство таку процедуру виписало чітко. Що стосується земель радгоспу «Азовського», як випливає з рішень судів, зацікавлені сторони пішли напролом, внаслідок чого радгосп втратив майже половину своєї ріллі. Голова райдержадміністрації звернувся до директора радгоспу із запитом про можливість вилучення земель, той відповів, що землі стоять пусткою. І 22 квітня 2004 року А.Гриценко підписав розпорядження «Про внесення змін у держакт на право постійного користування землею військовим радгоспом «Азовський», внаслідок чого радгосп позбувся права користування 4807,7 га землі. При цьому не було дотримано головного моменту законної процедури: Міністерство оборони (в особі міністра або, за його дорученням, начальника головного управління розквартирування військ і капбудівництв) своєї згоди на добровільну відмову від користування цими землями не давало. Тобто директор радгоспу перевищив свої повноваження. Уже в розпал судових позовів з’ясувалося, що іншим розпорядженням голови Ленінської РДА було внесено зміни в попереднє — змінено підставу вилучення землі: замість добровільної відмови постійного користувача вписали систематичну несплату земельного податку. Проте така підстава мала б законне право фігурувати, якби РДА отримала відповідне судове рішення, однак позов не подавався.

Куди ж зникала вилучена у військового радгоспу земля? Її було переведено в землі запасу трьох місцевих сільрад і передано в оренду двом господарюючим суб’єктам: приватному сільськогосподарському підприємству «Грант», засновником і керівником якого є дружина А.Гриценка — Ольга Гриценко, а також фізичній особі. За інформацією з прокуратури АРК, фірмі О.Гриценко дістався масив площею 200 гектарів, а чотири тисячі гектарів отримав в оренду якийсь приватний підприємець. Усі наші спроби дізнатися щось про підприємця К-о не увінчалися успіхом. Ні в Багеровому, ні в Керчі, ні в Леніному у підприємницькому середовищі про нього нічого не відомо. Що, погодьтеся, дивно, зважаючи на площу землі, отриману для ведення сільгоспвиробництва. Тому не здивуємося, коли слідство розглядатиме таку дивність як звичайну схему оформлення землі на підставну особу, особливо взявши до уваги, що вона, особа, може виявитися фігурантом справи, приміром — кумом.

Вивчення реєстру судових рішень додало інформації про долю ще 460 гектарів земель радгоспу. 24 і 25 липня 2008 року між ПСП «Грант» і військовим радгоспом «Азовський» було підписано два договори оренди землі — на 198 і 262 гектари ріллі, відповідно. Причому один із договорів оренди навіть не пройшов необхідної держреєстрації, обидва директор «Азовського» підписав без узгодження з міністром оборони, тому в листопаді 2009 року Госпсуд АРК визнав їх недійсними. Таким чином, тема розпоряджання землями Міноборони Анатолієм Гриценком з користю для підприємства Ольги Гриценко вже третій рік — не новина. Ні для місцевих жителів, ні для правоохоронців.

Однаковою мірою запитання «а чому тільки тепер?» можна адресувати ГПУ і після того, як прокуратура Криму підтвердила інформацію «ДТ» про проведення перевірки законності передачі в оренду земельних ділянок і котеджу апартаментів у санаторії ВР АРК «Росія». Що може бути виявлено в результаті перевірки й покладено в основу нової кримінальної справи проти Анатолія Гриценка вже на посаді голови ВР Криму, можна прочитати в «ДТ» від 1 листопада 2008 року. Там коротко викладено історію про те, як якась «будівельна компанія профспілки працівників МВС» у 2006 році стала орендарем котеджу апартаментів санаторію «Росія» і отримала від керівництва парламенту щедрий подарунок у вигляді трипроцентної ставки за оренду елітного корпусу. Але найпримітніше, що за цими фактами, зібраними кримським УБОЗ під час перебування Геннадія Москаля начальником головкому МВС, Генпрокуратура порушила кримінальну справу. Але потім, як розповідав Г.Москаль, та ж таки ГПУ її і закрила. Тобто тепер, якщо на те є воля, залишається тільки знайти справу і реанімувати залежно від застосованої раніше процедури.

Запитання тільки в одному, точніше, все в тому ж таки — невибірковості застосування закону. Тому що в процесі перевірки прокуратура не може не виявити те, що понад два роки тому знайшли журналісти під час своїх розслідувань. По-перше, видимий зв’язок фірми-орендаря з кримськими сторінками біографії нинішнього міністра внутрішніх справ Анатолія Могильова. Власне, і сам скандал з орендою котеджу апартаментів «Росії» виник, коли його усунули з посади начальника кримського головкому МВС. Виявилося, що під егідою «профспілки атестованих працівників МВС» було створено кілька фірм, серед яких і згадувана будівельна компанія. Буквально напередодні відставки Могильова їй відійшло за борги будівельне управління головкому, а раніше вона отримала кілька ділянок землі в Сімферополі нібито для будівництва житла для міліціонерів. І їй же дістався в оренду на 30 років котедж апартаментів парламентського санаторію. Слід сказати, що на момент тієї публікації в компанії змінилися засновники — фізособи. Новим співзасновником став Сергій Власов, який керував територією перспективного розвитку (ТПР) у вотчині А.Гриценка під час перебування його главою РДА і став популярним у часи його спікерства завдяки проекту будівництва в Східному Криму (на паях із Лужковим) ділового і розважального центру «Крим-Сан-Ситі». Тим часом увагу правоохоронців під час перевірки санаторію «Росія» можуть привернути й інші цікаві факти минулих років: продаж зимового кінотеатру, здача в оренду автостоянки і так званого корпусу з верандою, а також історія виникнення новобуду поруч із басейном санаторію. Загалом, можливостей для демонстрації невибірковості застосування закону тільки в цьому санаторії — більш ніж достатньо, бо донецько-макіївське і партійно-регіональне коріння буде повсюди.

Не виключено, що з небуття повернуть і справу про горезвісний «мерседес» ціною 1,243 млн. гривень, який спікер А.Гриценко намагався придбати для представницьких потреб за бюджетні кошти. Після публікації «ДТ» і реагування прокуратури (яку тоді очолював Віктор Шемчук) авто довелося купувати за рахунок валютного кредиту в комерційному банку. Кредит брався на 15 років, а був погашений держслужбовцем першої категорії А.Гриценком за півроку. Дізнатися, за рахунок яких доходів, не вдалося ані пресі, ані генералу Москалю. Співробітникам УБОЗ не вдалося вручити спікеру Гриценку протокол про корупцію за місцем як роботи, так і проживання. А протокол було складено через відмову А.Гриценка надати інформацію про придбання «мерседеса» і здачу в оренду корпусу санаторію «Росія». Може, тепер надасть? Хоча, за нашою інформацією, Анатолій Павлович поки що не хоче сприяти слідству.

Тепер спробуємо відповісти на запитання: «Чому зараз і чому саме Гриценко?».

По-перше, для демонстрації того, що нинішня влада саджає не тільки опозиційних політиків і екс-чиновників, а й своїх, Анатолій Гриценко — ідеальна кандидатура. Його нікому не шкода. Нікому з тих, хто сьогодні ухвалює рішення. Він достатньо дошкулив і партії, і її керманичам і вчасно не зрозумів, що його час минув. І це було особливо необачно в ті два місяці, коли Василь Джарти був відсутній через серйозну операцію.

По-друге, запитання «та хто він такий?» могло пролунати і у зв’язку з гострою необхідністю для кримської влади знайти великі масиви землі. Називайте це як хочете: бажанням уряду Джарти навести порядок із землею, щоб підкріпити справами неодноразово сказане, чи підготовкою до нового переділу. Початок такий самий. Прийшовши до влади, Василь Джарти справді почав ревізію законності виділення земельних ділянок, починаючи з тісно забудованого ПБК і закінчуючи рештою відносно вільного узбережжя. Зрозуміло, що інвесторів, на яких так сподівається В.Джарти, цікавитимуть вільні великі наділи, а не клаптики між шалманами і палацами. Проте обіцяних гучних звітів створених комісій не спостерігалося. За нашою інформацією, перевіряльники щоразу доходили невтішного висновку: все привабливе вже «застовпили». Причому свої ж шановані люди! І кілька рішень щодо скасування скандальних землевідводів (серед них — і скасування оренди 112 гектарів під будівництво гольф-клубу фірмі Антона Пригодського) з’явилися тільки після того, як отримали добро від самого президента. Впертість же Ленінської РДА, читай — А.Гриценка, в судах з метою зберегти віддані в оренду, зокрема й фірмі дружини, землі військового радгоспу в цій ситуації виглядала як виклик.

Та крім селянської любові до ріллі, у цьому випадку цікавий іще один момент. Ленінський район відомий також тим, що на його території є родовища вуглеводнів. На деяких із них ведуть видобуток невеличкі приватні компанії. За розповідями місцевих жителів, на початку 2000-х років розвідку проводили й на землях військового радгоспу. Пробурені свердловини нині закрито, чи є там поклади — їм не відомо. На жаль, до моменту здачі матеріалу нам не вдалося отримати ані підтвердження, ані спростування цієї інформації від офіційних джерел. Але тема заслуговує на те, щоб на неї звернули увагу.

І, нарешті, по-третє. На версію «справа Гриценка — наша відповідь Європі і Америці на обвинувачення в переслідуванні опозиції» вона явно не тягне. Інший калібр. Крім того, якщо одним епізодом розслідування не обмежиться, то (як і у випадку з ревізуванням земель комісіями Джарти) правоохоронцям увесь час доведеться наштовхуватися на паркани з гербами великих регіоналів. Починаючи з кримських і закінчуючи донецькими, а нині київськими. Адже загальновідомо — більшість афер пов’язано саме з виконанням замовлень шановних людей. За хабар, зрозуміло. У вигляді грошей, посад або парасольки над головою. І якщо вивчити всі матеріали перевірок МВС, прокурорські протести, а також позови минулих років щодо незаконних земельних рішень тільки за керівництва Кримом тандемом Гриценко—Мельник, то саджати можна хоч щодня. Тільки хто ж країною керуватиме?

P.S. Після здачі матеріалу в номер стало відомо, що прокуратура АРК порушила ще одну кримінальну справу проти А.Гриценка. Як і передбачалося, йому інкримінують перевищення службових повноважень при передачі в оренду котеджу апартаментів санаторію «Росія» за явно заниженою орендною ставкою.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1287, 21 березня-27 березня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво