Земельне питання по-мукачівському

Минулої середи прем’єр-міністр Ю.Тимошенко скасувала розпорядження свого попередника В.Януковича від 17 жовтня минулого року про передачу майна військових містечок із державної в комунальну власність Мукачевого. Таким чином скандальна справа про приватизацію майнових комплексів та земельних ділянок, що спливла кілька тижнів тому, отримала розвиток, на який явно не очікували в Мукачевому.

Аукціон без конкурсу

З листопада минулого року почалися безуспішні ходіння заблокованої сім’ї по різних інстанціях. На звернення в земельну комісію надходять відповіді, що вся ділянка перебуває у приватній власності. У чиїй — посадовці не пишуть, однак у приватній розмові зізнаються, що в лютому землю особисто на себе оформив І.Балога. На запитання, як добиратися до свого будинку, земельники цілком серйозно радять… відсуджувати під’їзд до двору через приватну територію інших сусідів.

— Я багато разів ходила до В.Петьовки, однак він каже, що не встряватиме в суперечку з братами, — каже В.Сичова. — Запитую його, як бути, — адже будь-що може трапитися, — якщо помру, домовина у вузьку щілину не пролізе. Він у відповідь віджартовується: «А ти не помирай». Зустрітися із самим І.Балогою неможливо, з нами спілкується лише його охоронець. Я казала йому, що готова викупити під’їзд до свого будинку якщо не попередніх розмірів, то хоча б удвічі вужчий: до двох метрів, щоб у нього проїхав наш легковик. Він у відповідь заявив, що господар сам готовий викупити наш будинок за 80 тисяч доларів. Але ж це, як мінімум, удвічі менше за його реальну ціну. Кілька разів я їздила на роботу до І.Балоги в Ужгород. Він бачив мене зі свого кабінету, але не прийняв.

Усі звернення у Верховну Раду, секретаріат президента та інші владні органи повертаються в обласну держадміністрацію, звідти — в мерію й залишаються без реакції. Працівники земельного відділу на запитання, як вони могли підписати явно неправомірні рішення, виправдовуються: «Не підпишемо — нас звільнять, прийдуть інші люди, які підпишуть». На початку року Сичови наважилися на відчайдушний крок — у цитаделі помаранчевої революції Закарпаття — Мукачевому — попросили захисту від сваволі влади… у Партії регіонів. Керівник міського осередку ПР ходив до В.Петьовки, однак теж безрезультатно. Врешті-решт заблокована сім’я написала заяву в прокуратуру з проханням скасувати незаконне рішення виконкому про приватизацію спільної ділянки й притягнути працівників земельного відділу до відповідальності за бездіяльність. У відповідь на це через кілька тижнів до Сичових завітали правоохоронці із санкцією суду на обшук. Чоловіка Віталії запідозрили в тому, що він обікрав… обласного прокурора Ю.Бенцу. Стражі порядку привели своїх понятих і вилучили кілька картин та побутову техніку. Згодом усе це повернули в тому ж запечатаному ящику без будь-якої експертизи чи перевірки. Ходу справі не дали, оскільки підозри у злочині були явно надумані. Однак після цих подій Сичови про всяк випадок перевезли двох своїх доньок до батьків і зі страхом очікують нових провокацій. Жоден адвокат братися за їхню справу не хоче. Дехто допомагає заочно — підказує, як правильно оформити заяву, однак фігурувати в суді категорично відмовляється. Мукачівський суд у позові Сичових до міськвиконкому відмовив, зазначивши, що їм слід звертатися до адміністративного суду. На ухвалу протягом п’яти днів можна було подати апеляцію, але повідомлення про це відправили аж на четвертий день, а вручили на восьмий, що підтверджується штемпелем та довідкою відділення зв’язку. В Апеляційному суді заяву прийняли, одразу попередивши, що розглядати не будуть через пропущений термін.

— Не хочу, щоб у когось склалося враження, ніби я хочу розжитися на багатому сусідові, — каже Віталія. — Казала В.Петьовці, що погоджуюся на такий варіант: хай І.Балога побудує в іншому місці такий самий будинок, і ми переїдемо туди без питань. Жодної реакції. Видно, він хоче просто вижити нас із території, яку вже вважає своєю, заплативши удвічі меншу від реальної ціну. А затим розширити свій двір ще далі. Люди І.Балоги вже по кілька разів ходили до інших сусідів і пропонували купити їхні будинки. Ті поки що вагаються — дивляться, що вийде з нами. Не хочу повторювати, якими словами люди називають І.Балогу за те, що він витворяє… Після влаштованого у нас обшуку ми з чоловіком вирішили, що не мовчатимемо, бо це може погано позначитися на здоров’ї. Не доб’ємося справедливості тут, дійдемо до Європейського суду…

Зате інша сторона зберігає завидну холоднокровність. В.о. мера Мукачевого Золтан Лендєл, до якого «ДТ» звернулося з проханням прокоментувати ситуацію, сказав, що він не в курсі справи (хоча В.Сичова кілька разів була в нього на прийомі і неодноразово писала заяви). Газета намагалася зв’язатися і з першим заступником губернатора, адже, судячи зі слів сусідів, які підтверджуються документами, дії однієї з перших осіб області, голови найбільшої в обласній раді помаранчевої фракції, не вписуються ні в правові, ні в етичні рамки й скидаються на поведінку якогось поміщика часів кріпосного права. На початку тижня журналіст кілька разів телефонував у приймальню І.Балоги, однак він весь час був дуже зайнятий. Після третього дзвінка секретар записала номер мобільного телефону й пообіцяла обов’язково зателефонувати, щойно у її шефа з’явиться час для зустрічі. Журналіст «ДТ» чекає цього дзвінка досі…