Запалення легенів заклинаннями не лікується! - Політика - dt.ua

Запалення легенів заклинаннями не лікується!

13 березня, 2009, 18:06 Роздрукувати Випуск №9, 13 березня-20 березня

Глобальна криза, яка охопила світову економіку, — не перша в історії. Є дисертації, книжки, рецепти щодо виходу з кризи, і всі вони починаються словами «непопулярні заходи»...

Глобальна криза, яка охопила світову економіку, — не перша в історії. Є дисертації, книжки, рецепти щодо виходу з кризи, і всі вони починаються словами «непопулярні заходи». Усі відомі мені рецепти українських політиків починаються з обіцянки дива і різного роду заклинань.

Дива не буде. А для того, щоб виробити правильні рецепти, потрібно зрозуміти, що глибина кризи в будь-якій країні визначається не тільки економічними, а й, не меншою мірою, психологічними причинами, тим станом стресу, в якому перебуває кожна людина. На жаль, у нас в Україні істотну роль, поряд із традиційними, відіграють кримінальна і політична складові кризи.

Реальні й уявні страхи, пов’язані з цінами на газ, падінням гривні, неповерненням кредитів та депозитів, загрозою закриття банків, зупинки підприємств, зростання цін, невиплати зарплат і пенсій на тлі гризні і розгулу корупції на верхівці влади, — все це позбавило простого українця точки опертя.

У чому ж вихід для цього самого простого українця? Зневірені остаточно знайшли його в петлі, хтось пішов шукати в чужій кишені, а хтось — в акціях протесту. Сьогодні таких сотні, а завтра — мільйони. Далі тільки анархія й розпад країни. Ті, хто мріє зібрати на цьому політичні дивіденди, можуть не спокушатися — змете всіх.

Що ж робити? Одна з відповідей — зміцнювати фундамент, ту частину піраміди влади, яка покликана забезпечити функціонування соціальної й комунальної інфраструктур, гарантувати безпечну життєдіяльність населення. Багато років відкладаючи на потім завдання підкріплювати повноваження і обов’язки місцевих органів влади реальними ресурсами, ми дійшли до того, що його доведеться терміново вирішувати тепер, в умовах кризи.

Вирішенню цього завдання присвячено пакет антикризових законів для місцевих органів влади.

Перша частина пакета складається з трьох проектів законів, покликаних збалансувати місцеві бюджети.

Внесення змін до Закону «Про плату за землю» (№ 4104)

2009-й бюджетний рік ознаменувався спробою деяких місцевих органів влади різко збільшити ставки орендної плати за користування землею в межах населених пунктів. Це викликало стан шоку в багатьох підприємств і стало першим кроком до їхнього банкрутства. Тим часом інших способів отримання доходів для фінансування заробітної плати і першочергових соціальних витрат у місцевої влади просто немає. Причиною цього значною мірою став брак, якого припустилися українські законодавці. Колізія трьох
законів — Земельного кодексу України, Закону «Про плату за землю» і Закону «Про оренду землі» — призвела до ситуації, коли сума плати за землю стала визначатися не видом землекористувача і земельної ділянки, а видом правоустановчого документа, який у нього є.

Внаслідок цього два сусідні підприємства, які використовують однакові земельні ділянки, але мають різні документи на них, платять по-різному: одне — за Законом «Про оренду землі» — реальну суму, а друге — за Законом «Про плату за землю» — пільгову, інколи вдесятеро меншу, ніж перша. Крім того, місцева влада, практично не впливаючи на ставки Закону «Про плату за землю», від безвиході намагається підвищити плату тим, хто й так платить більше.

Така ситуація, по-перше, призводить до недобросовісної конкуренції, а по-друге, щорічно позбавляє місцеві бюджети понад 4 млрд. гривень доходів.

Запропоновані проектом закону зміни зрівнюють у правах землекористувачів, котрі не належать до пільгових категорій, і створюють передумови для зниження верхньої межі ставок оренд­ної плати за землю.

Внесення змін до Закону «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (№ 4138)

Усі промовці, виступаючи з трибуни Верховної Ради, говорять про справедливість, але чомусь у кожного вона своя. Для пенсіонера вона виражається в постійному зростанні цін на продукти першої необхідності, а для обраних — у замороженій із 2005 року вартості патенту на відкриття казино. Причому будь-яка спроба торкнутися інтересів цих обраних викликає шквал критики й обвинувачень у підвищенні податків у період кризи.

Спеціально для захисників власників казино заявляю: проектом закону передбачено не підвищення, а індексацію вартості патенту відповідно до рівня інфляції. Якщо хлібина внаслідок інфляції подорожчала вдвічі, то й вартість патенту для відкриття казино та інших видів діяльності має зрости удвічі, а додатково виручені державою 1,5 млрд. гривень на рік мають піти на підвищення заробітних плат і пенсій. Крім того, проектом закону передбачено запровадження базової одиниці для розрахунку вартості торгового патенту. Взявши за таку одиницю мінімальну заробітну плату, вдасться уникнути необхідності регулярного внесення змін до закону і перейти до щорічної автоматичної індексації вартості торгового патенту.

Проект Закону «Про спрощену систему оподаткування, обліку
та звітності суб’єктів малого підприємництва» (№ 4112)

У 1998 році указом президента України було впроваджено спрощену систему оподаткування для суб’єктів малого підприємництва, яка, безумовно, відіграла важливу роль у становленні цієї частини українського бізнесу. Проте істотною вадою цієї системи стала відсутність механізму індексації максимальних обсягів виручки і граничних розмірів ставок єдиного податку залежно від рівня інфляції. Це призвело до стримування розвитку малого підприємництва, виключення економічно активної частини населення з процесу поповнення бюджету і появи безлічі тіньових схем, які дозволяють великим підприємствам мінімізувати податкові та інші обов’язкові платежі, використовуючи порядок, передбачений тільки для малого бізнесу.

Мінімальна ставка єдиного податку 20 гривень, встановлена 1998 року, у процесі інфляції втратила будь-який сенс, що призвело до повального застосування максимальної ставки 200 гривень і, як наслідок, до зникнення механізму диференціації ставок єдиного податку залежно від видів діяльності та місця реєстрації суб’єкта малого підприємництва.

Проста індексація відповідно до рівня інфляції ставок, впроваджених 1998 року, потребує їх збільшення учетверо.

Таким чином, запропоновані в проекті закону граничні розміри фіксованого податку від 0,2 до однієї мінімальної заробітної плати на місяць, або від 120 до 605 гривень, не є, по суті, підвищенням податку, але дозволяють повернутися до диференційованого підходу. При цьому нижня межа ставки податку пропонується на рівні 60% від основної ставки 200 гривень, що застосовується сьогодні. Прив’язка ставки податку і граничних розмірів виручки до законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати дозволяє впровадити механізм регулярної індексації параметрів, закладених у законі відповідно до зміни рівня життя в країні.

Із усіх перелічених законів останній найбільшою мірою можна вважати непопулярним. Непопулярним серед популістів і податкових мінімізаторів. А чесних підприємців хочу запитати — що краще: заплатити на 400 гривень більше і жити в країні, де вашим батькам своєчасно сплачують пенсію, а вчителю ваших дітей — зарплату, чи залишитися у країні-банкруті, яка розпадається на частини?

А для того, щоб кожному з нас легше було відповісти на це запитання, наведу кілька цифр.

У 2008 році листоноша, прибиральниця, нянечка в дитячому садку, які отримували мінімальну заробітну плату, заплатили в 15 разів більше гривень у вигляді податків, ніж 1998 року. А більшість приватних підприємців і тоді, і тепер — 200 гривень.

У січні 2009 року середня заробітна плата в промисловості становила 1865 гривень. Із неї працівник заплатив 347 гривень податків та обов’язкових платежів і його роботодавець — ще 693 гривні (всього 1040), а приватний підприємець — лише 200 гривень.

У тому ж таки січні 2009 року середня заробітна плата в сільському господарстві становила 987 гривень. З неї працівник заплатив 184 гривні податків та обов’язкових платежів, і його роботодавець — ще 366 гривень (всього 550), а приватний підприємець — 200 гривень.

Усі три зазначені проекти об’єднує те, що в разі їх прийняття право визначати ставки платежів у межах, встановлених законом, залишиться в місцевих рад, а кошти в сумі близько 18 млрд. гривень додатково надійдуть до місцевого бюджету. Це і є основа розвитку місцевого самоврядування — довгоочікуване поєднання прав, обов’язків та можливостей.

Друга частина антикризового пакета складається з двох законів, покликаних гарантувати безпеку громадян, громадський порядок, цілість державного, комунального майна і майна громадян.

Внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (№ 4107)

У чинному кодексі за базову одиницю для розрахунку суми штрафу використовується «неоподатковуваний мінімум доходів громадян» у сумі 17 гривень, який не змінювався понад десять років і втратив свою економічну сутність. Це призвело до того, що в процесі інфляції наявна система грошових штрафів, яка визначає зміст адміністративної відповідальності, втратила свою ефективність як засіб запобігання правопорушенням.

Як наслідок, адміністративні комісії місцевих органів влади, які мають право накладати покарання у вигляді штрафу за багато видів порушень, практично припинили свою роботу.

Інфляція і недосконалість закону призвели до того, що штрафи за значні правопорушення просто смішні.

Наприклад, за порушення санітарних норм і правил (усім відомі купи сміття у дворах) сума штрафу коливається від 17 до 204 гривень, за торгівлю продуктами харчування, забрудненими радіоактивними речовинами, посадова особа постраждає, максимум, на 850 гривень, за неправильне поводження з донорською кров’ю (це коли в лікарню потрапив з апендицитом, а вийшов — із гепатитом С або ВІЛ) — штраф від 51 до 119 гривень, правопорушник, який вкрав мобільний телефон, відбудеться штрафом на суму від 51 до 255 гривень, а хуліган, що порізав сидіння у тролейбусі, заплатить від 17 до 51 гривні. Цей перелік можна продовжувати нескінченно.

Внесені до кодексу зміни дозволяють виправити становище. Вони стосуються індексації грошових штрафів, передбачених як покарання за правопорушення, і запровадження нової базової одиниці для розрахунку суми штрафу — офіційно встановленого рівня мінімальної заробітної плати. Нова базова одиниця відбиває рівень життя у країні, рівень плато­спроможності населення і, як наслідок, рівень ефективності покарання у формі штрафу. Крім того, запропонований порядок розрахунку забезпечує автоматичну індексацію суми штрафу при зміні мінімальної заробітної плати. Звісно, йдеться не про збільшення штрафів у 35 разів, тобто на величину співвідношення мінімальної заробітної плати і неоподатковуваного мінімуму доходів. Не стосуються запропоновані зміни і сум штрафів за порушення Правил дорожнього руху, встановлених 2008 року.

Внесення змін до Кримінального кодексу України (№ 4134)

Недоліки Кодексу про адміністративні правопорушення характерні і для Кримінального кодексу України в частині покарання за скоєні злочини у формі грошового штрафу.

Проте різниця полягає в тому, що використання за базову одиницю для розрахунку суми штрафу неоподатковуваного мінімуму доходів громадян призвело до значно відчутніших негативних наслідків для суспільства.

Так, наприклад, за заподіяння легких тілесних ушкоджень максимальний штраф — 850 гривень, а за той самий злочин, який спричинив легкий розлад здоров’я і призвів до незначної втрати працездатності, — максимум 1700 гривень. Медпрацівник, що не подав допомоги хворому у тяжкому стані, заплатить не більше 850 гривень штрафу, стільки ж коштує вияв расової, національної або релігійної дискримінації. Переслідувати журналіста за фахову діяльність можна, заплативши, максимум, 3400 гривень.

Далі — більше. Всього за 1700 гривень можна приховувати від населення і спотворювати інформацію про екологічну обстановку та захворюваність населення, за 850 гривень можна незаконно вирубувати ліси, а за 1700 — незаконно полювати, займатися цвинтарним вандалізмом і відкривати наркокубла.

Багато штрафів починаються із 17 гривень, тоді як лише собівартість оформлення вже ухваленого судового рішення (друкування, конверт, розміщення в електронній базі) коштують для бюджету 15 гривень.

У процесі інфляції мінімальна сума штрафу перестала виконувати своє призначення як захід запобігання злочинові й не сприй­мається як дійовий захід покарання за скоєний злочин. Тим часом максимальна сума штрафу за ефективністю свого впливу дуже відстає від мінімального покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі.

Це призвело до значного звуження можливостей вибору видів покарання в межах однієї статті. З цієї причини суди, розцінюючи максимальний штраф як насмішку над суспільством, змушені частіше використовувати альтернативні міри покарання як обмеження або позбавлення волі.

Запропонована система індексації і впровадження нової базової одиниці — офіційно встановленого рівня мінімальної заробітної плати — дозволяє зробити штраф адекватною мірою покарання, коли нижня межа стає переконливим аргументом для запобігання злочинові, а верхня — відповідає за ефективністю впливу мінімальної санкції у вигляді обмеження або позбавлення волі.

На моє глибоке переконання, запропонований пакет законів допоможе зцементувати фундамент української державності, дасть можливість місцевій владі, доки нагорі вирішуються політичні проблеми, зробити так, щоб у містах ремонтувалися й прибиралися вулиці, підтримувався громадський порядок, щоб у кожному селі працював повноцінний медпункт, а в кожній сільраді були машина швидкої допомоги і шкільний автобус. Усі ці прості, але довгоочікувані речі допоможуть простому українцеві знайти точку опори, повірити в майбутнє нашої країни і пережити кризу.

У передвиборний рік політична еліта показала, що в боротьбі всі засоби годяться. Активно виступаючи за внесення змін до бюджету, президент, опозиція і Міжнародний валютний фонд мають на увазі зовсім не перестановку ком. Усі вони розуміють, що йдеться про згортання соціальних програм, коригування параметрів, які визначають рівень життя наших громадян. Бог із ним, із Валютним фондом, але і президент, і опозиція як складові частини української влади знають, що це — не єдиний рецепт, і розуміють, як допомогти своїй країні. Чи захочуть? Хочеться вірити.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво