Закони конкуренції - Політика - dt.ua

Закони конкуренції

19 серпня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №32, 19 серпня-26 серпня

Навколо українського миротворчого контингенту, котрий з першого вересня мав узяти участь у силах ...

Навколо українського миротворчого контингенту, котрий з першого вересня мав узяти участь у силах ООН зі спостереження за роз’єднанням ізраїльських і сірійських військ на Голанських висотах, коїться багато незрозумілого. Для виконання цієї місії в середині серпня півтори сотні українських солдатів із 165-го окремого батальйону матеріально-технічного забезпечення («Укрлогбат») мали вирушити на цю ділянку ізраїльсько-сирійського кордону. І 25 липня туди навіть вилетіла передова група з 26 чоловік. Але минулого тижня в.о. начальника управління прес-служби Міністерства оборони Ігор Халявинський повідомив, що Україна відкладає введення миротворчого контингенту на Голанські висоти, зокрема, на прохання Канади — вона не встигла звільнити зону, куди повинні прийти українці. Але причина, як випливає із заяви офіцера прес-служби, не тільки в канадцях...

Історія з направленням наших солдатів на Голанські висоти почалася приблизно на початку 2004-го, коли уряд Канади ухвалив рішення відкликати свій підрозділ із місії зі спостереження за роз’єднанням ізраїльських і сирійських військ. Як удалося з’ясувати «ДТ», Оттава аргументувала свою позицію в секретаріаті ООН тим, що у зв’язку зі збільшенням числа миротворчих місій, у яких бере участь Канада, остання має намір відмовитися від представництва в деяких із них, щоб більш раціонально використовувати наявний людський ресурс. До речі, після завершення своєї місії на Голанах канадські тиловики повинні вирушити до Афганістану.

Після того як стало відомо про плани канадського уряду, в офіційного Києва з’явилася ідея відправити на Голанські висоти український підрозділ. Визначальним при прийнятті цього рішення було те, що Голанські висоти є порівняно стабільним і спокійним регіоном: за 30 років присутності півторатисячного контингенту місії ООН там загинуло сорок чоловік. Миротворчі ж підрозділи України до останнього часу були присутні виключно в гарячих точках. Йдеться насамперед про Косово, а також такі африканські країни, як Сьєрра-Леоне та Ліберія. До того ж, табори на Голанських висотах, де мешкають миротворці, існують давно. І тому добре обладнані. Крім того, основними завданнями тилових підрозділів на Голанах є обслуговування штабу сил ООН і миротворчих контингентів інших країн, ремонт, технічне обслуговування бойової, транспортної та спеціальної інженерної техніки, перевезення персоналу і вантажів сил ООН. А з погляду військових, це досить легке завдання, котре не передбачає серйозного ризику.

Слід сказати, що такими комфортними умовами спокусилися й інші країни. Та все ж Києву вдалося переконати секретаріат ООН у перевазі участі саме українського батальйону в миротворчій операції на Голанах. Вагомим аргументом виявилося й те, що на нашу присутність погодилися конфліктуючі сторони — ізраїльтяни та сирійці. Словом, секретаріат ООН у травні минулого року звернувся до України з офіційною пропозицією розглянути можливість направлення миротворців для операції зі спостереження за роз’єднанням ізраїльських і сирійських військ для заміни канадського підрозділу.

Указ «Про направлення миротворчого контингенту для участі України в Силах ООН із спостереження за роз’єднанням ізраїльських і сирійських військ» Леонід Кучма підписав лише в грудні минулого року. Обраний час для вирішення цього питання виявився вкрай невдалим — це був період політичної кризи, викликаної фальсифікаціями в другому турі президентських виборів. І, як наслідок, Верховна Рада обговорила і схвалила рішення минулої адміністрації тільки у квітні 2005-го. Президент Віктор Ющенко підписав прийнятий парламентом закон у травні.

Ми не випадково так докладно зупинилися на процедурі юридичного оформлення рішення про направлення батальйону на сирійсько-ізраїльський кордон. За однією з версій, саме тривалі внутрішньоукраїнські процедури і стали причиною того, що Україні не вдалося вкластися у встановлені строки, необхідні для підготовки особового складу «Укрлогбату». У результаті чого, мовляв, канадці вирішили продовжити своє перебування на Голанах.

Це пояснення здається не зовсім виправданим: відвідавши Україну 14—17 липня, інспекція секретаріату ООН не зафіксувала серйозних недоліків у підготовці українських миротворців. Її основні зауваження або зводилися до того, що необхідно замінити одну одиницю техніки на іншу, або наголошувалося на недостатньому знанні англійської тим чи іншим українським солдатом. Примітно, що ще в середині липня українські військові з упевненістю казали: до середини серпня в зоні роз’єднання вже з’явиться «Укрлогбат».

Деякі наші співрозмовники, коментуючи виниклу ситуацію, не виключали, що Україна відклала введення миротворців на прохання командування місії ООН, оскільки приблизно в цей час відбувається ротація не тільки офіцерів штабу, а й японського контингенту, котрий як і канадський, є підрозділом тилового забезпечення. І одночасна ротація двох підрозділів, що займаються логістикою, може негативно позначитися на функціонуванні миротворчої місії ООН, оскільки буде багато новачків, не знайомих із місцевими умовами.

Та все ж ризикнемо припустити, що набагато серйознішу роль у долі «Укрлогбату» зіграли зовсім не зволікання з юридичним оформленням рішення про направлення нашого контингенту і не проблеми, пов’язані з ротацією підрозділів миротворчих контингентів. Схоже, мова тут іде про конкуренцію за право бути присутнім у найбільш спокійних миротворчих місіях ООН, де не існує серйозних загроз для життя і безпеки миротворців і водночас є можливість набрати додаткових балів до іміджу своєї країни.

У цій ситуації досить важливим є те, що миротворчий підрозділ може залишатися на Голанських висотах до кінця місії ООН. А з урахуванням розвитку відносин Тель-Авіва і Дамаска очевидно, що сили зі спостереження за роз’єднанням ізраїльських і сирійських військ перебуватимуть тут ще не одне десятиріччя. Тож, коли Україна займе нішу, звільнену канадцями, це буде надовго. Варто згадати, що самі канадці перебувають на Голанських висотах із 1979 року. Ось чому деякі країни й самі не проти зайняти залишене місце. І використовують усілякі засоби, щоб дискредитувати український миротворчий корпус. Як, наприклад, історію з незаконним продажем бензину, виявленим працівниками ООН у нашому контингенті в Лівані наприкінці липня.

Але воно, можливо, й не мало б серйозних наслідків для України, якби сьогодні секретаріат ООН не переживав скандал, пов’язаний із програмою «Нафта в обмін на продовольство». Не виключено, в цих умовах міжнародна організація буде прагнути мінімізувати наслідки цього скандалу, що заплямував репутацію працівників секретаріату, за рахунок українців. Утім, історія зі зловживаннями в нашому контингенті в Лівані має кілька варіантів розвитку. Так, Києву можуть запропонувати відмовитися від участі в миротворчій операції на Голанських висотах в обмін на те, що історія з корупцією в Лівані не матиме серйозних наслідків для країни. Щоправда, не всі наші співрозмовники бачать взаємозв’язку між історією з контингентом у Лівані і затримкою відправлення «Укрлогбату» на Голанські висоти. І за їхніми прогнозами, або наприкінці цього року, або на початку наступного український миротворчий контингент у кожному разі буде відправлений у зону сирійсько-ізраїльського конфлікту.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво