«Закон Дювальє»: мишоловка для сановних корупціонерів - Політика - dt.ua

«Закон Дювальє»: мишоловка для сановних корупціонерів

25 лютого, 2011, 16:11 Роздрукувати Випуск №7, 26 лютого-4 березня

Глобальні зміни розпочинаються зі звичних кроків. Виходить приватний підприємець на роботу на ринок. А там до нього підходять місцева податкова та місцевий «наглядач», який «рішає» питання з владою, і кажуть: плати скільки сказано. Звично? Звично.

© Getty Images/Fotobank

Швейцарія не може дозволити, щоб, користуючись швейцарською банківською системою, деякі люди поклали до своїх кишень розкрадені в держави кошти.

Президент Швейцарії Мішлен Кальмі-Ре

…Глобальні зміни розпочинаються зі звичних кроків. Виходить приватний підприємець на роботу на ринок. А там до нього підходять місцева податкова та місцевий «наглядач», який «рішає» питання з владою, і кажуть: плати скільки сказано. Звично? Звично. Підприємець не хоче платити. І тоді йому кажуть: якщо не хочеш платити, будеш нашим боржником, ми ж мусимо платити нагору. І забирають, «конфіскують» у «лоха» його торговельний лоток із простецьким добром. Плати, скільки сказано, і не випендрюйся. Буденно? Буденно. Але хлопець платити не може — у нього реально немає грошей. А лоток із товаром він узяв у борг, і тепер цього боргу не віддати, і на ринку тепер торгувати він не зможе, а іншої роботи тут не знайти. Грабувати, красти хлопця життя не навчило, а інших способів вирішити проблему він не знає. Суди без хабара не працюють. Правоохоронні органи та податкова самі і «дахують» побори, і передають гроші нагору. До президента і прокуратури не достукаєшся — вся влада зав’язана круговою порукою, а ринки — це теж їхній бізнес. Банально? Банально.

Проте система, яка побудована на загальній корупції і яка підпорядковується одному «пахану», рано чи пізно дає збій. Збій трапляється, коли страх від безпросвітного життя пересилює страх смерті. І тоді якась банальна типова маленька людина раптом обливає себе бензином і заживо згоряє на очах у натовпу. І мільйони таких самих бідолах раптом перестають терпіти й виходять на вулицю, і несподівано могутні режими розсипаються у прах.

Боротьба з корупцією — основа ідеології сучасних цивільних протестів. І це яскраво продемонстрували народні повстання в арабському світі. Важливо відзначити, що у зв’язку з останніми подіями країни Європи починають змінювати своє ставлення до корумпованих чиновників із країн третього світу. Коріння корупції та порушення прав людини — це банківські рахунки авторитарних режимів. Ті ж таки «общаки», в яких осідають фінансові струмочки з кожного ринку. Навіть найбільш байдужі до громадської думки чиновники мають свої уразливі місця — майно і рахунки за кордоном.

Першого лютого у Швейцарії набрав чинності «Федеральний закон про повернення неправомірно привласнених із використанням політичного впливу статків», який не має аналогів. Цей закон отримав неофіційну назву «закон Дювальє», і він радикально змінює ситуацію з видачею фінансових коштів корумпованих політиків, які зберігають гроші у швейцарських банках.

Диктатор Гаїті Жан-Клод Дювальє утік зі своєї країни після народного повстання. У 1994 році, на запит правоохоронних органів Гаїті, у Франції було заарештовано віллу Дювальє. Проте екс-диктатор вільно розпоряджався своїми фінансовими активами. Тільки 2002 року швейцарська влада заарештувала частину рахунків Дювальє, проте й досі ці гроші не повернуті Гаїті. Така плутанина була пов’язана зі знаменитою швейцарською банківською таємницею, яка надійно захищає права будь-яких вкладників.

Аналогічно з грішми Дювальє, Швейцарія надійно сховала гроші екс-президента Філіппін Фердинанда Маркоса. Нова філіппінська влада порушила десятки справ за фактами привласнення грошей оточенням Маркоса на загальну суму 90 млрд. дол. Проте після численних судів у країну повернулося менше 700 мільйонів — при цьому зі Швейцарії не було видано ані цента. Екс-президент Нігерії Сані Абача втратив від дій міжнародної юстиції навіть більш ніж 700 мільйонів, але незмінно швейцарські банки стояли на сторожі вкрадених капіталів.

Найбільшим скандалом за останні роки стала доля активів екс-президента Заїру Мобуту Сесе-Секо. Цей африканський царьок пограбував країну до крайніх злиднів, мусив утікати й помер у вигнанні в 1997 році. Швейцарія не видала його гроші Заїру, але 2009 року спадкоємці Мобуту змогли зняти з рахунків 6 млн. євро.

Закони Швейцарії дуже ускладнювали процедуру видачі активів. Ці, а також інші факти приховування швейцарцями злочинних грошей робили країну банкірів мішенню серйозного міжнародного тиску. Якщо прокуратура зацікавленої держави надсилає вимогу заарештувати рахунки злочинця, у запиті повинні міститися достатні дані, що саме ці гроші були отримані злочинним шляхом.

Певна річ, навіть маючи політичну волю і вживши всіх можливих заходів для повернення коштів, найчастіше зібрати всі, достатні для швейцарського правосуддя, докази неможливо. Причина цілком зрозуміла для України. Диктатори грабують свої народи на цілком законній підставі — створюють преференції кишеньковим фірмам, приймають законні рішення про виплати з бюджету, вміло конвертують украдене через фірми своїх партнерів, офшори, відмивають гроші через довгий ланцюжок, через цілком добросовісних вигодоотримувачів. Зміна політичного ладу аж ніяк не передбачає, що всі ці законні рішення втрачають силу. Тому навіть після того, як вдавалося довести належність грошей конкретним екс-диктаторам, юридично визнати їхні гроші злочинними у Швейцарії було все одно неможливо. За деякими оцінками, на цей час на рахунках у Швейцарії лежать близько 150 млрд. дол., які належать корумпованим слугам народу, котрі втекли зі своїх країн. А скільки належить тим, хто поки що при владі?..

Тепер процедура видачі грошей зі Швейцарії завдяки «закону Дювальє» радикально спростилася. Тепер сам власник рахунку, чиї гроші вимагають видати закордонні правоохоронні органи, повинен довести законність своїх авуарів! Якщо у країні, з якої прибув чиновник, була висока корупція і джерело надходжень не встановлене, влада Швейцарії може заарештувати рахунки і конфіскувати гроші навіть без рішення суду!

Таким чином, головне банківське сховище світу — Швейцарія — перетворюється з головного осідка державних злодіїв усіх мастей на пастку для награбованого.

Проте, коли подивитися на ситуацію в цілому, не варто очікувати, що новий швейцарський закон злякає всіх корумпованих чиновників.

По-перше, закон стосується тільки екс-чиновників, чиї активи видати вимагають правоохоронні органи країн, які вони пограбували. У країні, де президент, генеральний прокурор і держатель «злодійського общака» — друзі й куми, грошам, украденим цим угрупованням, швейцарський закон наразі нічим не загрожує. Щоб заарештувати гроші, потрібен офіційний запит. Причини стрімкого збагачення закордонних чиновників швейцарську владу, як і владу інших країн, не турбують. Яка різниця, звідки людина качає на свій рахунок мільярди, — вона ж не фінансує терористів чи наркокартель, вона лише грабує мільйони людей, лише «дахує» організовану злочинність у своїй країні. А це неначе й не проблема швейцарців чи американців...

По-друге, екс-диктатори — недурні люди. У них є великі апарати фінансистів і юристів, і вони не перестали тримати гроші на виду. Коли країни Євросоюзу заявили, що готові заарештувати рахунки єгипетського лідера Хосні Мубарака, підручні диктатора встигли за тиждень перевести більшу частину його статків у Саудівську Аравію. Аналогічно вчинив і туніський екс-лідер Бен Алі. Так, заарештований особистий літак, так, заарештовано кілька десятків мільйонів євро. Але це, цілком очевидно, гроші на кишенькові витрати. Основні кошти екс-диктаторів дуже надійно сховані. Очевидно, створити проблеми для корумпованих політиків міжнародна банківська система зможе тільки у тому разі, якщо процедура арешту і конфіскації грошей за швейцарським зразком буде спрощена в усіх основних фінансових центрах світу. Якщо кожен вкладник, котрий оперує значними сумами, буде змушений пояснювати їхнє походження. Втім, громадянська війна теж може стати підставою для блокування фінансів диктаторів. Новий «закон Дювальє» був успішно застосований минулого тижня проти поки що чинного диктатора Лівії Муамара Каддафі. Його рахунки та рахунки його сім’ї заарештовані швейцарцями, хоча лівійський лідер усе ще відчайдушно бореться за свою владу. Однак його фінансову базу вже підірвано.

А тепер — третє, і найголовніше. Жоден міжнародний закон не здатен зупинити високопоставлену корупцію, якщо її повністю підтримує зсередини держава, з якої вкрадені кошти викачуються. Щоб застосувати «закон Дювальє» в інтересах України, сам народ має застосувати «закон Дювальє» для контролю власної влади. Як свідчить досвід гаїтян, єгиптян, тунісців...

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №47, 7 грудня-13 грудня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво