Закон про амністію не дозволяє збирати інформацію і допитувати потерпілих на Майдані - Політика - dt.ua

Закон про амністію не дозволяє збирати інформацію і допитувати потерпілих на Майдані

14 травня, 2016, 18:31 Роздрукувати

Згідно з законом, який був прийнятий 21 лютого 2014 р., якщо слідчі все ж зважаться виконувати свою роботу, то ризикують нарватися на кримінальну відповідальність.

Згідно із законом, зібрані персональні дані учасників акцій підлягали знищенню

Згідно з Законом "Про недопущення переслідування і покарання осіб з приводу подій, що мали місце під час проведення мирних зібрань", який був прийнятий на вечірньому пленарному засіданні Верховної Ради 21 лютого 2014 р., слідчі не можуть збирати інформацію не тільки про підозрюваних, але й потерпілих учасників протестів на Майдані.

Про це пишуть у статті для DT.UA Анастасія Станко та Ангеліна Корякіна.

"Тоді десятки людей іще залишалися в СІЗО, щодо багатьох були відкриті кримінальні провадження, багатьох позбавили водійських прав. Закон від 21 лютого 2014 р. всіх цих людей звільнив від відповідальності. Але чи був у діях усіх затриманих склад злочину? Щоби амністувати, держава визнала всіх, скопом, винними. Декого навіть без суду. Декого за рішенням суду, але фактично без слідства. Та й самі судові рішення часто залишили безліч запитань щодо їх справедливості та неупередженості", - нагадують автори.

Читайте також: Заарештованим "беркутівцям" інкримінували теракт

Станко і Карякіна відзначають, що стаття 3 закону передбачає закрити кримінальні провадження "розпочаті у зв'язку із злочинами, передбаченими статтею 1 цього Закону, в яких жодній особі не повідомлено про підозру". Для управління спеціальних розслідувань ГПУ це означає, що прокуратура повинна закрити справи, якщо є ознаки злочину, але немає підозрюваного. Ба більше: стаття 9 того самого закону передбачає заборонити "збирання, реєстрацію, накопичення, зберігання, адаптування, зміну, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізацію, передачу) персональних даних осіб, які були учасниками масових акцій протесту, що розпочалися 21 листопада 2013 р., які були отримані у зв'язку з участю цих осіб у акціях протесту. Ці персональні дані підлягають знищенню у встановленому законодавством порядку".

"Тобто слідчі не можуть збирати інформацію не лише про підозрюваних, а й про потерпілих учасників протестів. А як же доводити винуватість тих-таки силовиків, якщо не допитувати потерпілих? Загадка", - йдеться в статті.

Крім того, як відзначають автори, якщо слідчі все ж таки наважаться виконувати свою роботу, то ризикують наразитися на припис, що міститься у статті 10, яка передбачає кримінальну відповідальність за збирання інформації про злочини, скоєні під час подій на Майдані: "Посадові та службові особи за невиконання цього Закону протягом одного місяця з дати набрання чинності цим Законом підлягають обов'язковому притягненню до відповідальності у порядку, визначеному законами України".

Нагадаємо, в ході берлінських переговорів 11 травня глава МЗС РФ Сергій Лавров пов'язав процес проведення виборів в особливих районах Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) з необхідністю затвердження Україною "закону про особливий статус Донбасу" та повної амністії для бойовиків. 

Повну статтю Анастасії Станко та Ангеліни Корякіної "Амністія: всі вільні, всі винні?" читайте у свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".

За матеріалами: DT.UA /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >