ЯРОСЛАВ КАЛІНОВСЬКИЙ: ПОКИ ЩО НЕ ПОЛЬЩА, А ЄВРОСОЮЗ МАЄ ПРОБЛЕМИ З ДОТРИМАННЯМ ГРАФІКА ПЕРЕГОВОРІВ - Політика - dt.ua

ЯРОСЛАВ КАЛІНОВСЬКИЙ: ПОКИ ЩО НЕ ПОЛЬЩА, А ЄВРОСОЮЗ МАЄ ПРОБЛЕМИ З ДОТРИМАННЯМ ГРАФІКА ПЕРЕГОВОРІВ

9 серпня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №30, 9 серпня-16 серпня

Каліновський Ярослав — 1962 р.н., віце-прем’єр-міністр, міністр сільського господарства та розвитку села, лідер Польської народної партії (PSL), власник індивідуального господарства (26 га)...

Каліновський Ярослав — 1962 р.н., віце-прем’єр-міністр, міністр сільського господарства та розвитку села, лідер Польської народної партії (PSL), власник індивідуального господарства (26 га). Віце-прем’єром і міністром сільського господарства був також 1997 року, в останній рік перебування при владі коаліції лівих партій СЛД-ПНП. Партію очолює з 1997 року. Депутат Сейму від 1993 року.

Віце-прем’єра та міністра сільського господарства РП Ярослава Каліновського у Брюсселі не люблять, мабуть, найбільше з-поміж усіх високих державних чиновників Польщі. По-перше, Каліновський асоціюється з найважчим розділом переговорного процесу РП і ЄС — сільським господарством, а по-друге, він дратує єврочиновників (і не тільки їх) негнучкою позицією і напівофіційними заявами «на межі фолу».

Особиста драма Ярослава Каліновського — єдність та боротьба суперечностей: з одного боку, він належить до керівництва уряду, який за головний пріоритет поставив собі входження країни до ЄС, а з другого — він є також лідером Польської народної партії, яка насправді є партією селянською. А село — це основне місце скупчення антиєесівських настроїв. Село хоче тривалого перехідного періоду на продаж польської землі фермерам із Заходу, село хоче безпосередніх субсидій з бюджету ЄС відразу на такому ж рівні, як у фермерів європейських, село хоче обмеження імпорту сільськогосподарської продукції — все те, чого не хоче ЄС.

Отже, щоб зберегти свої позиції в партії і позиції партії на селі, Каліновський мусить все це обіцяти польським фермерам та виробникам сільськогосподарської продукції. Щоб зберегти свої позиції в уряді і правлячій коаліції лівих партій, Каліновський повинен виконувати програму уряду, основним завданням якого є віднайдення компромісу з партнерами з Європейської Комісії. Лавірувати між цими двома «потребами» стає все важче. Серед зневірених селян дедалі більшої популярності набуває популістський лідер партії «Самооборона» Анджей Леппер, мітингово-антиєесівську риторику якого не обмежує відповідальність перед партнерами з уряду і який у рейтингах вже давно перегнав Каліновського.

Нещодавно виникла «буря у склянці води», коли Каліновський заявив, що готовий вийти з уряду і з коаліції, якщо уряд не відкличе рішення довірити ведення переговорного процесу в повному обсязі (в тому числі й сільськогосподарського розділу) міністрові у справах євроінтеграції Дануті Хюбнер. Потім виявилося, що пан віце-прем’єр неправильно зрозумів, адже ніхто не збирався виводити з-під його компетенції переговори з ЄС щодо сільського господарства. Однак цей випадковий інцидент продемонстрував наскільки ненадійним партнером для правлячої коаліції є ПНП і наскільки «вибухонебезпечною» може бути сільськогосподарська галузь для всього переговорного процесу між Польщею та ЄС.

— Пане віце-прем’єр, чому сільське господарство стало одним з найважчих розділів переговорного процесу Польщі з ЄС?

— Сфера сільського господарства і щодо переговорів, і щодо приведення у відповідність із вимогами ЄС, є найважчою, найдорожчою і становить найбільший виклик. Нам доводиться змагатися не лише з реальними проблемами — такими, як високе безробіття, низький рівень прибутків фермерських родин чи проблеми з діяльністю окремих ринків. Додатково ми повинні ще й протистояти стереотипам і неправдивим уявленням щодо польського сільського господарства. Їх часто використовують супротивники розширення ЄС на Схід, і з польської сторони, і з європейської. Деякі з тих викривлених уявлень вкралися навіть до переговорного процесу, чим перешкоджають і ускладнюють і так непросту справу.

— Які найважливіші проблеми ще треба розв’язати?

— Переговори у сфері сільського господарства насправді ще й не почалися, але варто сподіватися, що найважливіші рішення будуть ухвалені наприкінці цього року. Метою сільськогосподарських переговорів є забезпечення з часу вступу Польщі в Євросоюз рівних умов конкуренції між польськими фермерами і фермерами ЄС. Ключовим питанням у цій ділянці переговорів буде скорочення пропонованого ЄС перехідного періоду на отримання субсидій у повному розмірі до 2006 року (ЄС пропонує 10-річний перехідний період, протягом якого безпосередні доплати для польських фермерів досягли б рівня доплат для фермерів країн-членів. — В.П.). Для нас також важливо, аби у переговорах щодо сільського господарства забезпечити Польщі після розширення позицію «платника нетто» (той, хто отримує зі спільного бюджету більше, ніж вносить до нього. — В.П.). Звісно, у цьому випадку не все залежить від переговорів у сфері сільського господарства, а й від переговорів у інших «фінансових» сферах.

Не менш важливо буде знайти компроміс щодо лімітів виробництва сільськогосподарської продукції. Це дасть можливість фермерам отримувати прибутки, створювати нові місця праці й шанс на краще використання допомоги зі структурних фондів. Бідний фермер, який не отримує прибутків, не зможе скористатися цією допомогою. Суть переговорів щодо сільського господарства полягає у віднайденні такого рішення, котре б при врахуванні численних обмежень і обумовлень, що існують з обох сторін, було схвалене більшістю суспільства в Польщі, у Німеччині та загалом у Європейському Союзі, і передусім мешканцями села та фермерами. Щоб це було можливим, мають враховуватися довготривалі інтереси об’єднаної Європи, а не поточні інтереси різного роду лобі.

— Які перспективи дає польським фермерам і яких жертв від них потребує інтеграція з ЄС?

— Вступ до ЄС не є самоціллю. Нашою метою є підвищення умов життя народу, а членство в ЄС — лише засіб для досягнення цієї мети. Спільна сільськогосподарська політика ЄС є шансом для польського села і для села розширеного Союзу. Застосування до наших фермерів таких самих принципів дозволить прискорити модернізацію і реструктуризацію польського села.

— Наскільки польські фермери готові до пожертв задля перспектив, що їх дає інтеграція з ЄС?

— Уряд Республіки Польща розцінює вступ до ЄС як один з головних пріоритетів. Незважаючи на відомі обмеження, які містить у собі спільна сільськогосподарська політика ЄС, ми рішуче налаштовані на її впровадження від дня об’єднання. Пристосування до вимог ЄС є дуже дорогими. Оцінюється, що на це завдання нам потрібно буде надати понад 7 мільярдів євро. Головний тягар лягає на плечі виробника сільськогосподарської продукції. Це виробництво в багатьох секторах уже здійснило значний поступ щодо пристосування до вимог. Гроші з держбюджету використовуються переважно на фінансування розбудови інституцій і збільшення кількості кадрів у адміністрації.

Польща готова затягнути пасок і запровадити умови Спільної сільськогосподарської політики в повному обсязі, але для Польщі, як, мабуть, і для кожної з країн-членів, абсолютно недопустимим є прийняття на себе лише вантажу цієї умови без привілеїв, які вона дає.

— Як швидко, на вашу думку, пересічний фермер зрозуміє користь від інтеграції з ЄС?

— Для польських фермерів найважливішим є факт зрівняння умов конкуренції. Це створить шанс для розвитку фермерських господарств на спільному ринку ЄС.

— Чи ви допускаєте можливість запізнення процесу розширення ЄС на Схід з вини Польщі?

— З вини Польщі ні. Поки що це Європейський Союз має проблеми з дотриманням ухваленого графіка переговорів.

— Здається, головна партія правлячої коаліції — Союз лівих демократів — хоче ввести Польщу в ЄС за будь-яку ціну. За яких обставин шляхи ПНП і СЛД могли б розійтися?

— Долю членства Польщі в Європейському Союзі насправді вирішуватиме не ПНП і не СЛД, ані жодна інша політична партія. Загалом це вирішить суспільство. Тому умови об’єднання мають бути схвалені народом, воля якого визначає також і межі компромісів.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №31, 24 серпня-30 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво