ЯКЩО НЕ ВДАЄТЬСЯ ЗАКРИТИ РОТИ, ЗАМИКАЮТЬ ДВЕРІ

Поділитися
Кому, як не журналістам, відома ціна слова, вимовленого привселюдно. Хто, як не вони, знає, чим може обернутися невірно наведена цифра чи неточно переданий коментар високого посадовця...

Кому, як не журналістам, відома ціна слова, вимовленого привселюдно. Хто, як не вони, знає, чим може обернутися невірно наведена цифра чи неточно переданий коментар високого посадовця. Діапазон наслідків такої помилки досить широкий — від судового позову про відшкодування моральних збитків до «інформаційного» відлучення від того органа, чий керівник вважає себе постраждалою стороною. Але значно суворішим для журналіста, що вважає себе професіоналом, у такій ситуації є інше покарання — відчутний удар по репутації його власній і того видання чи телеканалу, який він представляє. Тому особі, яка зважилася заявити: «Журналісте, ти не правий!», — потрібно мати для цього вагомі підстави і міцну доказову базу, яка підкріпила б її обвинувачення. Оскільки треба бути готовим до того, що журналіст, як мінімум, спробує відстояти свою правоту, а разом із нею — і свою репутацію.

Тому геть незбагненною є логіка прес-служби Кабінету міністрів, що виступила цього тижня із заявою, в якій фактично звинувачувалася у брехні ціла низка журналістських неурядових організацій. Нагадаємо, що в попередньому номері «Дзеркала тижня» була опублікована спільна заява Комісії з журналістської етики, Академії української преси, Асоціації юристів-представників ЗМІ, Київської незалежної медіа-профспілки і Національної спілки журналістів України, де засуджувалися дії урядових чиновників, які перестаралися у своєму прагненні захистити високих керівних осіб Кабміну від небажаного для них спілкування з мас-медійниками. Сталося це саме напередодні підписання Угоди про формування Єдиного економічного простору, коли увага журналістської братії цілком виправдано була прикута до подій в українському уряді, на чиїх засіданнях питання про входження в ЄЕП розглядалося в атмосфері далеко не повної одностайності. Група журналістів провідних газет, теле- і радіоканалів, а також інформаційних агентств, допущених у зал засідань Кабміну лише на п’ять протокольних хвилин, змушена була чекати закінчення заходу, щоб задати свої запитання членам уряду, які засідали за зачиненими дверима.

За словами кореспондента Бі-Бі-Сі Світлани Дорош, розуміючи, що особливого бажання розмовляти з пресою у членів Кабміну того дня не спостерігалося, журналісти взяли ініціативу до своїх рук і зайняли позиції на підступах до ліфта, куди прем’єр-міністр зі своєю «раттю» неминуче вирушив би, покидаючи стіни Кабміну. Проте всілякими умовляннями і запевняннями в тому, що їм буде надано можливість задовольнити свій інформаційний голод, представників ЗМІ змусили повернутися до прес-центру.

«Впродовж засідання Кабінету міністрів перед журналістами, які зібралися у прес-центрі, виступили з коментарями і відповідями на запитання міністр палива й енергетики Сергій Єрмілов і перший заступник міністра науки й освіти Віталій Журавський. Засідання Кабінету міністрів завершилося до закінчення зустрічі журналістів із вищезгаданими членами уряду. Жодних додаткових звернень журналістів із проханнями організувати зустріч із кимось із членів уряду до прес-служби не надходило», — стверджується в заяві кабмінівської прес-служби.

Що стосується Єрмілова з Журавським, то вони просто, як розповідають наші колеги, що були там присутні, покинувши засідання, проходили через розташований у суміжній із залом кімнаті прес-центр. І якщо Сергій Федорович становив для журналістів інтерес як міністр, на чиє відомство безпосередньо і дуже скоро вплине створення ЄЕПу (інша річ, наскільки він задовольнив цей інтерес), то Віталій Станіславович ну ніяк не «вписувався» у тему, що на той час так хвилювала мас-медійників. Всі представники преси, що погодилися прокоментувати «ДТ» ті події, в один голос стверджують: керівництву прес-служби Кабміну не раз повідомлялося прізвище людини, на яку «полювали» того дня журналісти. Усі чекали на коментар голови української делегації на переговорах Групи високого рівня, першого віце-прем’єра уряду Миколи Азарова.

«Обурює те, що прес-служба обвинувачує журналістів у брехні», — зауважила в інтерв’ю «ДТ» Світлана Дорош. Кабмінівська прес-служба, за її ж словами, «вважає безпідставними твердження, викладені у спільній заяві журналістських неурядових організацій, щодо створення перешкод у висвітленні засідання уряду 17 вересня».

Щойно Журавський і Єрмілов покинули прес-центр, за ними відразу зачинили двері. Точніше, замкнули, що і виявили журналісти, коли кинулись до виходу з кімнати, зрозумівши за шумом руху стільців, що засідання в сусідньому залі закінчено. Це стосовно твердження прес-служби, що засідання уряду завершилося до закінчення зустрічі журналістів із двома згаданими міністрами. А також щодо її слів про відсутність перешкод. «Нам не дали виконати свою роботу. Такого ставлення до журналістів мені ще не доводилося відчувати на собі. Нас просто замкнули, як баранів у хліву», — поділився враженнями з «ДТ» кореспондент ТСН (телеканал «1+1») Вадим Задорожний.

Хоча не зайве було б зауважити, що далеко не в усіх наших колег таке ставлення викликає обурення. Пояснити це можна або тим, що вони вже звикли почуватися другосортними, або тим, що відкрито заявляти протест проти негідного поводження з пресою їм не дає побоювання «випасти» з урядового пулу. Кореспондент «Інтеру» відмовився давати коментар «ДТ», пояснивши відмову своєю зайнятістю. А одна із журналісток інформагенцій, яка спеціалізується на кабмінівській тематиці і побажала залишитися невідомою, заявила «ДТ», що не зовсім згодна з викладеним у заяві журналістських організацій. За її словами, проходженню урядовими коридорами керівництва Кабміну завжди передує видалення зайвих свідків цього дійства: «Так, журналістів, як заведено, попросили пройти у прес-центр, але в тому, що їх замикали на ключ, я не впевнена. Як не можу стверджувати й того, що журналісти зверталися до прес-служби з проханням зустрітися з Азаровим. Вони могли обговорювати це між собою, а прес-службі не сказати». Але чи то вичерпавши запас виправдань для тих, із ким з огляду на професійну діяльність їй доводиться щодня співробітничати, чи то зрозумівши під час викладу аргументів усю їхню непереконливість, завершила журналістка свою промову несподівано: «Однак вчинили вони гидко, мерзотно й підло». Не брешіть, і не викриті будете!

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі