Як кодекс на закон наїхав - Політика - dt.ua

Як кодекс на закон наїхав

3 грудня, 2010, 20:06 Роздрукувати Випуск №45, 3 грудня-10 грудня

Остаточний варіант Податкового кодексу не залишив жодних ілюзій щодо швидкого запровадження в Кр...

Остаточний варіант Податкового кодексу не залишив жодних ілюзій щодо швидкого запровадження в Криму широко розрекламованого особливого інвестиційного режиму, в основі якого лежали істотні податкові послаблення для тих, хто бажає вкладати гроші в економіку півострова. Спочатку в проекті ПК автономія мала свій рядок у статті 11 (Спеціальні податкові режими) — для інвестпроектів, які здійснюються в АРК. Уся ж основна «начинка» особливого інвестиційного режиму в автономії має бути виписана в окремому законі, який із серпня розроблявся в Криму, а потім перейшов під начало першого віце-прем’єра Андрія Клюєва, який очолив робочу групу з його підготовки. Кримський прем’єр Василь Джарти був настільки наснажений підтримкою президентом Віктором Януковичем «кримського проекту», що публічно висловлював упевненість: уже в листопаді закон про розвиток АРК буде ухвалено, і бюджет на наступний рік верстатиметься з новими можливостями і повноваженнями. На цьому багато в чому будувалася, до речі, й передвиборна програма регіоналів у Криму. У так званих «соціальних договорах», які підписувалися з виборцями, ухвалення закону про розвиток Криму стояло першим рядком зобов’язань кримської влади.

Однак проект закону до цього часу не подано у ВР України — тепер його підганятимуть до Податкового кодексу, з якого зникли всі згадки про будь-які пільги для інвестпроектів на території АРК. На етапі другого читання з перехідних положень кодексу, які надають податкові послаблення для проектів, пов’язаних з окремими видами діяльності (космічна галузь, книговидання, об’єкти для Євро-2012), було вилучено останні кримські побажання. А саме: звільнення на п’ять років від сплати ПДВ операцій із ввезення обладнання та комплектуючих, потрібних для реалізації інвестпроектів на території АРК. Голова комітету з питань податкової та митної політики ВР Віталій Хомутинник при цьому зауважив з трибуни, що вилучену з ПК норму передбачається впровадити і врегулювати шляхом ухвалення окремого закону. У тому самому запевняв журналістів і Михайло Чечетов: «Немає сумнівів, що для Криму ми ухвалимо окремий закон по податках. І він передбачатиме певні податкові пільги для кримчан, зони пріоритетного розвитку. Тому Податковий кодекс тут ні при чому». (РІА «Новий регіон»).

Звісно, щоб довести, що слова в регіоналів (разом із президентом) не розходяться з ділом, і не таке можна сказати. Але в даному випадку Податковий кодекс якраз «при всьому»: його стаття 11 чітко визначає: «Спеціальні податкові режими встановлюються і застосовуються у випадках і порядку, визначених виключно цим Кодексом». І хоч як крути, але жоден закон, де передбачаються будь-які особливості оподаткування, не може йти врозріз із ПК. Тобто сьогодні можна зі стовідсотковою впевненістю казати, що особливий інвестиційний режим в АРК (і закон про нього) можливий тільки при внесенні поправок до Податкового кодексу. Чи реально? І якщо це відбуватиметься, то чому відразу не залишили в Кодексі норми, які передбачають спеціальний податковий режим для інвестпроектів у Криму? В уряді автономії пояснюють, що ці норми не отримали погодження Міжнародного валютного фонду. Добре, а що — через місяць-два в МВФ передумають? Тим часом у парламентсько-кабмінівських кулуарах можна почути й інше пояснення: податкові послаблення для Криму викинули з ПК через те, що їх просто нікому було відстоювати.

На відміну від політиків, які вже зробили низку заяв про порушення конституційних повноважень автономії під час ухвалення Податкового кодексу, провідні економічні експерти в Криму розмірковують у дусі — немає лиха без добра. Можливо, без привабливих податкових пільг кримська влада піднатужиться і всерйоз задумається про інші, не менш важливі складники привабливості інвестиційного клімату?

«Щойно з’явився проект Податкового кодексу, стало цілком зрозуміло, що ніяких особливостей оподаткування для окремих територій не буде, — каже заслужений економіст АРК Андрій Клименко. — А якщо й будуть спеціальні режими для окремих пріоритетних проектів, то вони мають діяти за зрозумілими й однаковими правилами по всій країні в цілому. І це абсолютно нормальний підхід, який дозволяє завести такі проекти. Але якщо все-таки буде ухвалено закон про розвиток АРК, якщо РМ нададуть розширені можливості для контролю за розпоряджанням землями, і якщо буде прозорість процесу, із журналістським і громадським контролем, то це дасть набагато більший ефект, ніж якісь пільги з оподаткування».

При цьому, вважає Андрій Клименко, важливо мати на увазі й інше: системних іноземних інвесторів податкове навантаження не лякає, вони вважають його нормальним. «Їх турбує інше — наявність корупції, це для них сьогодні головна проблема, а не податкові стимули. Друге, чого ніяк не можуть зрозуміти наші чиновники і що з успіхом робить, наприклад, Грузія. Щойно приходить в Україну інвестор, наш чиновник відразу починає його навантажувати всілякими договорами про участь у «соціальному розвитку» — ремонтом під’їзних шляхів, латанням міської каналізації, а то й вимаганням грошей у «фонд розвитку», який невідомо як витрачається. Потрібно ж абсолютно протилежне: зробіть майданчик для інвестпроекту, проведіть всю інфраструктуру, а потім уже кличте інвестора. Тоді він прийде, і, повірте, наші податки для інвесторів сьогодні цілком прийнятні».

Голова Ради міністрів Криму Василь Джарти, який уже третій тиждень перебуває на лікуванні в одній із клінік у Німеччині, в інтерв’ю «ДТ» по телефону висловив упевненість, що вже до кінця року проект закону про розвиток АРК і проекти змін в інші закони будуть подані у ВР України.

— Василю Георгійовичу, з Податкового кодексу було вилучено практично всі згадки про якісь пільги для Криму. Деякі депутати казали, що норми по Криму просто нікому було лобіювати. Що ви скажете з цього приводу?

— Для нас дуже важливо сьогодні ухвалити закон про розвиток Криму. Я розмовляв із прем’єр-міністром Миколою Азаровим і першим віце-прем’єром Андрієм Клюєвим, і отримав підтвердження того, що даний законопроект незабаром буде затверджений на засіданні Кабінету міністрів України з тим, щоб до кінця грудня його зареєстрували у Верховній Раді. З низки напрямків, у тому числі й з тих питань, які стосуються Податкового кодексу, будуть напрацьовані зміни. Я думаю, що ВР за це проголосує. Найголовніше, що Податковий кодекс ухвалено з поправками президента, і в нас тепер є можливість спокійно розглянути всі зміни в законодавстві, необхідні сьогодні для розвитку автономії.

— Якщо тільки наприкінці грудня законопроект стосовно розвитку Криму буде зареєстрований у Верховній Раді, то чи означає це, що кримський бюджет на наступний рік верстатиметься за старою схемою, без урахування норм про залишення в Криму частини зібраних загальнодержавних податків, які в цьому законопроекті закладено?

— Щодо верстки бюджету, гадаю, ми не встигнемо, оскільки проект уже наступного тижня затверджуватиметься. Але потім ми зможемо внести зміни. Безумовно, ми від свого не відступимо. І ви згадували лобіювання кримських інтересів. Думаю, в хорошому значенні слова воно має бути присутнє. І народні депутати України від Криму, які прийдуть після наступних виборів, повинні будуть реально (знову ж таки в хорошому значенні слова) лобіювати всі позитивні напрями по АРК. І я вже над цим працюю, над добором потенційних кандидатів, над закріпленням територій. Крим є одночасно і автономною республікою і одним з регіонів України. Окремий закон України для окремого регіону всередині країни — все-таки пілотний проект. І це було пропозицією президента України Віктора Януковича. Я розмовляв із ним буквально позавчора. Він теж зацікавлений у тому, щоб закон про розвиток Криму був ефективним документом. Нехай його ухвалять пізніше, але він буде більш ефективним, ніж ми його бачили на початку роботи над проектом.

— Інвесторів у Криму цікавить не тільки дієве законодавство, стабільна ситуація в Криму в цілому, а й рівень корупції, і дотримання їхніх прав. І я не можу в цьому зв’язку не запитати про скандальну ситуацію, пов’язану з одним із найбільших інвесторів у кримську економіку, — паном Лебедєвим. Після «масок-шоу», улаштованих правоохоронцями в офісах кримських підприємств НРБ, він заявив, що їде з Криму. А вчора повідомив, що має намір позиватися до суду, оскільки вважає, що перший віце-прем’єр автономії, заявивши про ухилення Лебедєва від сплати податків, порушив його презумпцію невинуватості. Чи не вважаєте ви, що з цієї негарної ситуації потрібно виходити більш цивілізовано?

— Ми повинні цивілізовано виходити з усіх конфліктних ситуацій. І тут байдуже — великий це інвестор чи дрібний, хто більше вклав, хто менше. Починаючи від найдрібнішого інвестора і до найбільшого — перед законом усі мають бути рівні.

— Але тут мова про інше. Обвинувачувати будь-яку людину в серйозному злочині — ухиленні від сплати податків — можна тільки після того, як це доведено в судовому порядку. І ми знаємо, скільки справ, порушених, зокрема, й після перевірок податкової міліції, потім розсипаються…

—Якщо хтось необгрунтовано звинуватив його, ви кажете — один з моїх заступників, він обов’язково повинен вибачитися. Тут я з вами згоден. Тільки після суду ми можемо обговорювати ці питання. Я так зрозумів, що мій заступник, можливо, мав на увазі, що перевірки на тих чи інших об’єктах були пов’язані з несплатою податків, можливо. Але, безперечно, всі ці дії мають бути в рамках закону. І якщо повернутися до початку нашої розмови, то потрібно все-таки чітко розуміти, що сьогодні цікавить інвесторів у Криму. По-перше, політична стабільність, по-друге — прозора дозвільна система, по-третє — відсутність корупції в земельній сфері, банківська система їм цікава, і тільки на п’ятому місці в них ідуть податкові пільги. Але загальмувався законопроект тільки через пільги.

— Наскільки, на ваш погляд, ситуація в Криму керована в період вашої відсутності? Наскільки ви її контролюєте і чи не слід очікувати якихось кадрових змін найближчим часом?

— Я вважаю, що в Криму абсолютно керована ситуація. Тому що команда, яка працює в Радміні АРК, це дієздатна команда. І я переконаний, що вона може працювати і за тимчасової відсутності першого керівника. Це — перше. Друге. Те, що я в телефонному режимі координую діяльність уряду, я не відмовляюся, я її координую. Маю в цьому потребу. Я вважаю, що працювати для мене корисно — для якнайшвидшого одужання. І я не можу залишатися осторонь від процесів, що відбуваються в Криму.

— До першого земельного аукціону в Криму, який пройде наприкінці січня, уже повернетеся до виконання обов’язків?

— Я думаю, раніше повернуся. Сподіваюся, що вийду на роботу відразу після різдвяних свят.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво