Візитні картки Криму. Платинові. На пред’явника

Поділитися
Нинішній рік для Воронцовсь­кого палацу в Алупці ювілейний — 160 років тому завершилося його будівництво...

Нинішній рік для Воронцовсь­кого палацу в Алупці ювілейний — 160 років тому завершилося його будівництво. Автор проекту однієї з візитних карток Криму — придворний архітектор англійської королеви Вікторії Едвард Блор, відомий участю в будівництві Букінгемського палацу й фортеці Вальтера Скотта. З Англією було пов’язане дитинство і замовника палацу в Алупці — генерал-губернатора Новоросії князя Михайла Воронцова, батько якого був послом. Алупкінський палац вражає поєднанням стилів. Південний фасад із лев’ячою терасою виконаний у мавританському, а задній фасад та його західна частина — у неоготичному стилі та нагадує середньовічні англійські замки. У радянські часи тут був і музей, і протитуберкульозний санаторій. Під час Ялтинської конференції «великої трійки» палац служив резиденцією У.Черчілля, а потім півстоліття був секретним спецоб’єктом — держдачею № 3. Музеєм Алупкінський палац став тільки за часів перебудови. Безсумнівна перемога керівництва музею — повернення палацу історичного парку, пам’ятника садово-паркового мистецтва. Вже можна з упевненістю сказати — єдиного в Криму, який вдалося врятувати від шматування під особняки новоявлених хазяїв життя.

До складу Алупкінського палацо-паркового музею-заповідника входить казковий зовні й дуже домашній усередині Массандрівський палац. Починав він зводитися для князя Воронцова, при Олександрі III став власністю Романових, проте Микола II був захоплений створенням Массандрівських винних підвалів і палац став справжнім довгобудом.

Радянське минуле не відступило від палацу й донині. Частина історичної території — держдача, на території якої в горах знаходиться знаменитий об’єкт для неформальних зустрічей «Шатро». При президентові Л.Кучмі були спроби увести Алупкінський і Массандрівський палаци (із Лівадійським на додачу) у лоно знаменитої ДУСі. В адміністрації президента Ющенка апетити були скромнішими — під держрезиденцію намагалися забрати тільки Массандрівський. Завадили протести громадськості.

Сьогодні, судячи з усього, в історії Алупкінського та Массандрівського палаців настає нова смуга випробувань. Палацами вирішила зайнятися кримська влада, вірніше ті її представники, яких насамперед хвилює «бізнес нашої культурної спадщини». У палаців — статус пам’ятників національного значення, але у власності вони — у кримської автономії та в назві визначені як республіканські установи.

Ще в серпні минулого року кримський спікер А.Гриценко дав доручення Рахунковій палаті автономії здійснити перевірку палаців-музеїв. І хоча перевірками були охоплені також Лівадійський палац, Бахчисарайський історико-культурний заповідник, на засіданні колегії Рахункової палати були заслухані результати лише щодо Алупкінського палацо-паркового музею-заповідника. Найуспішнішого в усіх відношеннях. Прибутки за останні роки перевищують 10 млн. гривень, щорічно відкриваються нові експозиції, ведуться ремонтні роботи в Алупці та у Массандрі, причому за власний рахунок. Тим часом перевірка виявила порушення фінансово-господарської діяльності. Проте, за словами голови Рахункової палати Володимира Поліщука, вони були немасштабні: «Там були окремі порушення з ведення бухгалтерського обліку, звітності, про порядок списання матеріальних цінностей. Усе це під час перевірки було усунуто відповідно до чинного законодав­ства. Перед Міністерством культури та керівництвом палацу-музею поставлені завдання все це вести відповідно до законодавства».

Проте головні претензії Рахункової палати до керівництва Алупкінського музею-заповідника були щодо дотримання земельного законодавства та охорони об’єктів культурної спадщини. А саме: не забезпечене використання земельних ділянок за цільовим призначенням, виявлені незаконні землекористувачі, не укладені охоронні договори, не оформлене право власності, якість реставраційних робіт низька. З подачі Рахункової палати гучні обвинувачення на адресу директора музею-заповідника Костянтина Касперовича в земельних і господарських зловживаннях наводнили пресу. Проте на запитання, чи передані матеріали перевірки до правоохоронних органів для відповідного реагування, — адже це головний показник серйозності порушень — голова Рахункової палати В.Поліщук відповідає негативно: «Поки що такого не знайдено, але ми не закінчили перевірку, ми залучимо відповідних фахівців. Я думаю, що там буде усе. І необхідність реагування для правоохоронних органів».

Отже, перевірка Рахункової палати триватиме. Тоді незрозуміло, навіщо було виносити на колегію попередні результати. Костянтин Касперович, директор Алупкінського музею-заповідника, нескінченну перевірку Рахункової палати називає «інструментом тиску на установу, а може, й на всю галузь». Музейники додають: із метою зміни керівництва палацу-музею на «своїх людей». Адже два палаци й парки — це добре і дбало збережений ласий шматок Південного берегу, і на додачу — досить прибутковий туристичний об’єкт.

Ясність щодо мети перманентної перевірки Рахункової палати безсумнівно вносить Ігор Лукашев, голова постійної комісії ВР Криму з фінансово-бюджетних питань: «Крім того, подивитися загалом на менеджерський склад, який працює з цим бізнесом, бізнесом нашої культурної спадщини, наскільки він ефективно працює, із якими людьми, як це робиться і т.п., тобто підвищити менеджерську складову в цьому питанні».

Тобто кадрове питання таки порушили. Чи є підстави для звільнення незмінного директора Алупкінського музею-заповідника, з огляду на звіт про перевірку Рахункової палати, де головними претензіями були саме порушення земельного законодавства й закону про охорону культурної спадщини?

Запитання по суті: а чи уповноважена Рахункова палата перевіряти діяльність у цій сфері? Вважаю, що ні. Відповідним положенням палаті відведено перевіряти використання бюджетних коштів автономії. Що ж до дотримання законності у земельних питаннях — то для цього є уповноважений орган із земельних ресурсів. Що ж до охорони пам’ятки історії й архітектури національної ваги — є держслужба з питань національної культурної спадщини.

Заступник прокурора АРК Таміла Дробицька підтвердила «ДТ»: перевірка дотримання законності з цих питань не в повноваженнях Рахункової палати Криму. Крім того, на сьогодні прокуратура автономії не має у своєму розпорядженні жодних матеріалів, які б потребували перевірки або ухвалення рішення щодо порушень земельного законодавства на території Алупкінського музею-заповідника.

Заступник голови держслужби з питань національної культурної спадщини Яків Дихтяр також повідомив «ДТ»: жодних порушень законодавства щодо охорони й використання пам’ятки — Алупкінського музею-заповідника — на сьогодні не виявлено. Може, були раніше, й проводилися перевірки? «Ні, — каже Яків Дихтяр, — у нас не було жодного сигналу про якісь порушення, тому жодних перевірок ми не проводили». І Рахункова палата Криму про свою перевірку та її результати до відома держслужби не доводила.

Ще один момент: проблеми з землекористуванням в Алупкінського палацу-музею справді є. Але землекористувачі-чужаки виявлені не перевіркою Рахункової палати. З деякими керівництво палацу-музею роками позивається (тут, зокрема, простежується інтерес одного з екс-міністрів оборони), про других оперативно інформує правоохоронні органи (товариство рибалок має заступника в особі депутата ВР України), відселення третіх (житловий фонд із пріснопам’ятних часів) планує в рамках проекту утримання й розвитку парку. І про ці проблеми вже писано-переписано. Та голова Рахункової палати покладає провину саме на директора.

«Касперович позивається вже багато років. Я його розумію, хоча за більш як десять років роботи директором можна було вже оформити ці земельні акти, права власності й решту документів. Тоді було б простіше позиватися. А в суді законність твою як землекористувача встановлює відповідний правоустановчий документ», — каже Володимир Поліщук.

Перевірено особисто: правоустановчі документи на користування землею й у Воронцовського палацу-музею, і в Массандрівського є. Причому ще з 1995 і 1996 року відповідно. Охоронне зобов’язання щодо парку «Алупкінський», як того вимагає Закон про ПЗФ України, підписане. І це не таємниця. «Немає жодних претензій у цій частині до керівництва заповідника, — каже й Я.Дихтяр. — Адже вони одними з перших серед музеїв одержали держакт на землю й визначили охоронні зони».

К.Касперович не підписав охоронні договори з держслужбою, запевняє голова Рахункової палати. Яків Дихтяр повідомляє зворотне: договори є, підписані вони торік, найближчими ж днями підписуватимуться підготовлені договори на наступні об’єкти. Костянтин Касперович, демонструючи нам підписані документи, дивується, чому Рахункова палата стверджує, що договорів немає, адже цю інформацію надавали: «І навіть на колегії показували ці договори. Та це чомусь викликало якесь обурення, ніби їх складено тільки тепер. Але ж це не просто якийсь один папірець. Ось обсяг охоронних документів».

Та голова Рахункової палати наполягає — договори належним чином не оформлені, бо немає паспортів БТІ, свідоцтв про право власності. Костянтин Касперович стомлено викладає на стіл паспорти, свідоцтва, купу документів...

Загалом так можна до нескінченності, тому, впевнившись особисто в документальному підтвердженні всіх заперечень директора палацу-музею на претензії Рахункової палати, зупинюся. Зауважимо: перевірка Рахункової палати по суті припала на фінал багаторічних зусиль керівництва музею-заповідника оформити всі потрібні документи. І навряд чи керівництво Криму цього не розуміє. Тоді в чому ж річ?

На останньому засіданні Рахункової палати Анатолій Гриценко озвучив нову ідею: створити централізовану організацію, яка б вела реставраційні роботи в усіх палацах-музеях. Витають й інші — про створення якоїсь об’єднавчої структури для всіх палаців-музеїв. Це означає, що керівництво Криму думає над тим, яким чином взяти під контроль і сконцентрувати у своїх руках грошові потоки, які кожен із палаців поки веде самостійно й по реставраційних роботах, і по діяльності палаців загалом, якщо справа дійде до якоїсь дирекції палаців. Цим і пояснюється обставина, що стимуляція менеджменту почалася з найбільш благополучного й успішного туристичного об’єкта. Що ж, менеджерський досвід в Ігоря Лукашова, який чітко простежується на передньому плані цієї історії, звичайно, авторитетний — у бурхливі дев’яності керував об’єднанням «Сейлем»...

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі