ВІЙНА І МИР КОФІ АННАНА

Поділитися
Напередодні відкриття 58-ї Генеральної асамблеї ООН шеф цієї найбільшої світової організації Кофі Аннан розіслав домашнє завдання лідерам держав...

Напередодні відкриття 58-ї Генеральної асамблеї ООН шеф цієї найбільшої світової організації Кофі Аннан розіслав домашнє завдання лідерам держав. Прибути до Нью-Йорка вони повинні були з власними думками й ідеями про те, як протистояти війнам і тероризму, бідності й іншим хворобам сучасного світу. Але сам генсек приготував їм сюрприз. Відкриваючи дебати на Генасамблеї, він поставив питання руба: або ООН зможе подолати свою слабкість і повернути собі загальну повагу, або, у противному разі, світ загрузне в «невиправданому і нелегітимному» застосуванні сили одними державами проти інших. Все, що відбувається, загрожує самим засадам світового порядку, котрий уберігав людство від конфліктів в останні десятиліття.

— 12 минулих місяців виявилися, мабуть, найболючішими для тих, хто вірив, що спільними зусиллями вони можуть знайти відповіді на загрози і виклики сучасності, — так розпочав свою щорічну доповідь Кофі Аннан. Він дав зрозуміти, що світ за минулий рік став менш стабільним, менш безпечним і менш благополучним. Це не могло не відбитися на ООН, котра фактично стала заручницею процесів, які відбуваються, втративши свою найважливішу рису — можливість протистояти глобальним загрозам за допомогою системи колективної безпеки і на основі статуту організації.

Битву слів генсек ООН явно виграв із величезною перевагою. Це стало очевидно, коли на трибуні з’явився президент США Джордж Буш. Багато хто в цей момент згадав, як він торік переконував зібрання в необхідності покінчити з режимом Саддама Хусейна. Тоді йому повірили. Сьогодні хазяїна Білого дому знову слухали, затамувавши подих. Однак президент США нічого нового не сказав. Здавалося навіть, що йому взагалі байдуже — слухає його зал чи ні. Президент знову говорив про іракську війну без жалю, представляючи її як продовження антитерористичної кампанії останніх років. Він відмовився визнати, що справи в Іраку йдуть не так гарно, як хотілося б, і що окупаційні власті вже не можуть протистояти хаосу. Буш навіть ніяк не відреагував на відверті випади на свою адресу з боку Кофі Аннана і, більше того, заявив, що в Іраку коаліція воювала «в ім’я миру і захисту довіри до ООН». Тепер же Джордж Буш готовий віддати цій структурі частину повноважень з управління Іраком, але тільки в написанні конституції, створенні демократичних інституцій і навчанні в них цивільного персоналу. В іншому все залишиться як є, навіть попри практично щоденні втрати американських солдатів і назрівання бунту проти окупантів навіть у середовищі лояльних іракців.

Багато хто в залі дивувався: невже американський президент втратив відчуття реальності і дійсно не розуміє, що ставлення до нього за минулий рік різко змінилося. Чи він усе ж сподівається, що Об’єднані Нації виявляться настільки наївними, щоб узяти на себе зобов’язання із розсьорбування тієї каші, яку союзники заварили в Іраку.

На думку багатьох аналітиків, коли що й вдалося Бушу, то це нашкодити власним дипломатам із відомства Колліна Пауела. Вони ладні на все, щоб найближчими днями прийняти нову резолюцію Ради Безпеки ООН по Іраку, відповідно до якої турбота про стабілізацію ситуації в країні частково лягла б на миротворців у блакитних шоломах. Але після такого виступу, багато хто впевнений, що коли новий варіант резолюції і буде затверджений Радбезом, її спіткає доля попередніх подібних рішень, ухвалених лише для того, щоб задовольнити американські амбіції.

Вже перший день дискусії показав, що ні ООН у цілому, ні окремі держави, серед яких і ключові члени Ради Безпеки, не хочуть залишатися в ролі маріонеток. Президент Франції Жак Ширак зірвав бурхливі овації, заявивши, що світ більше не стане миритися з анархією і беззаконням. Він піддав критиці доктрину «превентивних ударів» США і звинуватив Джорджа Буша в тому, що саме силові дії його адміністрації призвели до найжорсткішої за останні роки кризи ООН.

Продовження подібної практики для організації, значить повністю бути усунутою від вирішення важливих проблем сучасності. Кофі Аннан попередив, що кожна держава—член ООН і організація в цілому опинилася на роздоріжжі. Тепер необхідно або відновити ефективність роботи механізмів, які діяли досі, або терміново шукати нові методи, аби повернути повагу і престиж ООН. Генсек дав зрозуміти, що обирає другий шлях. Причому Рада Безпеки перебуватиме в центрі будь-якого варіанту перетворень .

Вигравши у війні слів, Кофі Аннан усвідомлює, що на практиці боротьба за відновлення престижу ООН буде, мабуть, найсерйознішим випробуванням і для нього особисто, і для всієї світової спільноти. Якщо вона знайде в собі сили і рішучість підтримати цей порив нинішнього генсека. Два теракти в Багдаді неподалік представництва ООН, у першому з яких серед загиблих виявився Сержіо В’єйра ді Мельо, до речі, багаторічний друг К.Аннана, були демонстрацією того, наскільки підірвана віра в ООН і наскільки неспроможною і слабкою виявилася сама організація.

Кофі Аннан визнав, що реформувати структуру не так просто. Спроби реформ тривають ось уже понад сім років. Після практики стримування і м’якої протидії виникненню локальних конфліктів Радбез не повинна соромитися брати на озброєння активніші й навіть агресивніші методи участі у вирішенні конфліктів і протидії загрозам. Але обов’язково на основі рішень, прийнятих колективно.

У цьому суть нової стратегії Кофі Аннана, яку він поки лише пропонує обговорити. Він вважає за необхідне скликати глобальний форум із діячів, які мають міжнародний авторитет, аби вони підказали ООН, як рухатися шляхом реформ із боку, як краще відповідати зміненим реаліям.

Більшість лідерів, котрі виступили в наступні дні, ставили безпосередньою умовою для початку реформ зміну складу Ради Безпеки як за рахунок нових постійних, так і розширення числа непостійних членів. Інші оратори говорили про необхідність змінювати механізми прийняття рішень. Так, український Президент запропонував ООН зробити висновки з уроків іракської війни і розробити «превентивний мандат Радбезу» для миротворчих операцій. Сама Україна отримала запрошення взяти участь у новій місії в Ліберії, цього разу не солдатами, а лише технікою.

Втім, Ірак і методи боротьби з глобальним тероризмом — теми, через які буде зламано ще чимало списів у ході нинішньої Генасамблеї, хоч вони й стали приводом для ООН і лідерів найбільших країн тверезо поглянути на події у світі. Лише у виступах лідерів маленьких і бідних країн було дано жорстку оцінку нездатності такої великої світової спільноти вирішувати проблеми, що таять у собі ще більшу загрозу. В Об’єднаних Націях визнали, що до 2005 року не вдасться виконати одне з найістотніших рішень ООН у питанні боротьби зі СНІДом, почавши поступово знижувати рівень захворювання на цю чуму ХХ століття. Україна, що сама була ініціатором глобальної стратегії протистояння СНІДу, сьогодні лише ремствує, що коштів на боротьбу зібрати не вдалося, у той час як пандемія охоплює дедалі нові держави. ООН не змогла протистояти розширенню прірви, котра з кожним роком збільшується між багатими й бідними країнами. Провал недавнього саміту СОТ у Мексиці показує, що цей процес виходить з-під контролю. ООН усе ще сподівається, що їй вдасться втілити в життя ідеї Декларації тисячоліття, прийнятої три роки тому, у якій викладено численні рецепти лікування планети і людства на період до 2015 року. Принаймні до цього часу в Об’єднаних Націй є час не лише вести війну слів, а й діяти.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі