Випробування міжвладдям

Якби великий комбінатор жив у наш час, він не витримав би конкуренції і змінив би професію. По коридорах, задвірках і підворіттях кримської влади шастають півдюжини секретних оперуповноважених нового Президента. Членам місцевого парламенту, в обмін за підтримку при призначенні голови кримського уряду, деякими з них пропонуються цілком пристойні суми — «підйомні» і подальше помісячне утримання. Претенденти на посаду один за одним літають у Київ у марній надії одержати аудієнцію. Там вони з подивом дізнаються, що по тамтешніх коридорах ходять ще кілька майбутніх кримських прем’єрів, у компанії з майбутніми віце-прем’єрами, постпредами президента, начальниками головкому міліції й інших відомств. Входячи в роль, діти революції телефонують кримським чиновникам і ім’ям президента вимагають звіту про те, що відбувається.

З Криму ж, користуючись приводом — днем Республіки Крим, який відзначають у день референдуму 20 січня, — лідери провідних політичних сил посилають у Київ недвозначні сигнали.

Леонід Грач на мітингу: «Можна сьогодні ностальгувати, можна скандувати «Янукович!», усе можна. Але я вам мушу сказати: поїзд, на превеликий жаль, пішов. Тяжко, гірко не гірко, але це урок, із якого потрібно зробити висновок». Висновок, за словами голови рескому КПУ, полягає в необхідності об’єднатися в лівоцентристський блок, який він і поведе до перемоги на виборах 2006 року: «Післязавтра ми проведемо пленум рескому й висунемо в усі органи влади своїх представників. Я кажу всім тут і повторю це на телебаченні: я вам пропоную — перед вами стоїть лідер. Хочете — усі об’єднуйтеся, усі національні громади, усі патріоти — усім місця в списку вистачить, ми об’єднаємося і прийдемо більшістю в кримський парламент». А напередодні Л.Грач звертається до В. Ющенка з відкритим листом із проханням захистити ректора кримського медуніверситету, котрого МОЗ усунув з посади (у Криму ходять чутки, що таким чином А.Підаєв готує собі місце після відставки). «Відновлення зганьблених прав професора, ректора Бабаніна може стати показовим процесом чищення спочатку медичних лав від знахабнілих мафіозі, а надалі всіх поверхів влади та суспільства», — пише Президенту Ющенку лідер кримських комуністів.

Сергій Куницин на урочистих зборах: новий Президент України повинен буде докласти «нелюдських зусиль, щоб згуртувати українське суспільство після політичних подій у період президентських виборів». А оскільки регіональна політика стає для України «дедалі актуальнішою й економічно обгрунтованою», то «нам із Верховною Радою Криму потрібно повернутися до закону «Про розмежування повноважень між органами державної влади України та Республіки Крим» і наповнити конституцію Криму реальними економічними повноваженнями». Передбачається, звісно ж, що такий конструктивний і мирний діалог із Києвом буде можливий, лише якщо в автономії збережеться нинішня влада, яка і є гарантом стабільності. Інакше, дає зрозуміти С.Куніцин, він очолить коаліцію політичних сил Криму і переможе на виборах у кримський парламент.

Володимир Кличніков, один із лідерів партії «Союз» на мітингу: «Наше завдання зараз — зажадати від виконавчої влади, щоб вона вимагала, а не просила у Києва повноважень республіці. Під цим розуміються зміни та доповнення в нашу конституцію. Що стосується бюджету республіки — гроші повинні залишатися здебільшого в Криму. Що стосується мови — у російської мови повинен бути статус. Також ідеться про земельні питання, про природні ресурси, про питання освіти, культури і багато іншого». Як стверджують, прабатько партії «Союз» Лев Миримський у питанні формування нового уряду автономії знайшов спільну мову з ще одним впливовим у Криму нардепом України Ігорем Франчуком. З усіх учорашніх соратників Віктора Януковича в ці дні про його підтримку публічно заявляв лише голова Російської громади Криму Сергій Цеков і мешканці наметового містечка в центрі Сімферополя, котрі ведуть запис у Прогресивну соціалістичну партію України.

Одне слово, бажаючих разом із Віктором Андрійовичем зробити десять кроків назустріч людям у Криму предосить. Зрозуміти, яку тактику обере новий Президент у такому складному регіоні, як Крим, поки важко. Причому навіть активістам місцевого штабу кандидата-переможця, зайнятим складанням списків кадрового резерву. Ні, більшість із них ні про які пости і портфелі не думає, але змиритися з думкою, що люди, котрі нахабно фальсифікували результати двох турів, жорстко розправлялися з опонентами і давили їхній бізнес, котрі продовжують красти і можуть залишитися при владі, — вони не хочуть.

Першим логічним і абсолютно не зав’язаним на необхідності вести переговорний торг із місцевим керівництвом кроком Президента Ющенка може і повинно стати якнайшвидше призначення постійного представника в автономії. Представництво Президента в АРК у різні періоди взаємин центру й автономії відігравало різну роль: очі і вуха глави держави, третейський суддя в конфліктах місцевої влади, додатковий канал зв’язку. Якщо В.Ющенко (саме він, а не глава АП, до якої представництво відноситься) зупинить свій вибір на кандидатурі, одночасно авторитетній у Криму і рівновіддаленій від місцевих політичних і бізнесових груп, — його наступні кроки не сприйматимуть насторожено.

Поки ж провісником можливих кадрових змін виявилася зовсім інша людина — Святослав Піскун. Наприкінці минулого тижня в автономію прибула комісія на чолі з заступником генпрокурора Тетяною Корняковою, котра запам’яталася кримчанам тією ж посадою і такою же перевіркою Південнобережжя півтора року тому. Тоді було порушено кілька десятків кримінальних справ, найбільш резонансними з яких були справи стосовно шести мерів курортних селищ і міст. Майже всі позови було закрито після відставки С.Піскуна. Перша ластівка нинішньої перевірки з’явилася вже на початку цього тижня. Генпрокуратура «внесла протест на постанову Ради міністрів АРК, відповідно до якої шести комерційним структурам незаконно передано в користування більш як 300 га земель, що належали Ялтинському гірсько-лісовому заповіднику», — повідомила прес-служба ГПУ. За цією постановою, нікому невідомим ТОВ «Солар сіті», «Шеруд», «Рудом», «Доман 2004», «Легіон 2004» і «БАСД» дозволена розробка проектів землевпорядження на відводи ділянок на умовах оренди на 49 років. У середньому кожна з фірм отримала узгодження уряду на п’ять-шість ділянок загальною площею близько 50 гектарів! Усього 302 га в районі Гаспри, Фороса, Симеїза і Кореїза. Перевірка, до якої залучено і працівників кримської прокуратури, триватиме до кінця місяця. Сергій Куніцин уже заявив, що уряд у найближчі дні розгляне протест, але чи скасує постанову — не уточнив.

Цікаво, що деякі кримські чиновники упевнені: Святослав Піскун діє аж ніяк не за мандатом нового Президента, а «набирає собі очки». Навіть якщо це так, початок наведенню порядку в найбільш корумпованій сфері діяльності кримської влади може бути покладено. Хоча б витягуванням на світ божий рішень уряду, про які мало хто здогадувався.

Адже напередодні і під час президентських виборів РМ автономії займалася не стільки управлінням, скільки виконанням замовлень із Києва, а то й Москви на «освоєння» Криму. І найбільші ризики керівництва автономії були пов’язані не з відстоюванням її повноважень, про які так багато говорять в останні дні, не з упровадженням науково обгрунтованих програм розвитку півострова, які нарешті вирішили розробляти, чи здійсненням перспективних проектів, а з лавіруванням між законодавчим «не можна» і вельможним «хочу». Передусім — щодо приватизації привабливих об’єктів і фактично — захоплення прибережних земель. При куцих повноваженнях автономії головним важелем кримської влади всіх рівнів були й залишаються розпорядницькі функції з виділення землі. Саме це, а не продаж ділянок, тим більше — за конкурсом, як те передбачає Земельний кодекс, здавання величезних територій у довгострокову оренду було поставлено на потік. Причому вже до початку минулого року стало зрозуміло, що апетити у столичних «старателів» значно перевищують площу південнобережного суходолу, а тому його в терміновому порядку стали прирізати із земель заповідника.

Не виключено, що вже перші спроби аудиту землі і власності викличуть протести кримських чиновників про «переслідування за політичними мотивами». Проблема в тім, що фактично всі члени уряду автономії — відомі кримські політики.

Тому надалі ідеальним бачиться внесення змін в існуюче законодавство про заборону сполучати депутатський мандат ВР Криму й урядову посаду. Існуюча нині практика доведена до абсурду. Це не лише свобода від контролю представницької влади над виконавчою, а й штучне стримування відновлення регіональної еліти, у якій питома вага політичних та управлінських ветеранів зростає з кожним роком.

Однак сьогодні надзавдання нового Президента в Криму — розчищаючи від корумпованих чиновників владу, не сколихнути півострів. Адже без Криму південно-східна фронда втратить не лише територіальну вагомість, яка дає можливість політикам і технологам експлуатувати тему розколу країни, а й зменшить можливості російських «друзів» українського народу впливати на політичні процеси в Україні. Нагадаю, що до президентських виборів проросійські організації Криму практично перетворилися на маргіналів. Про федералізацію, референдуми й інші гасла мєшковських часів тут стали забувати. І тільки передвиборна істерія повернула кримській громаді ту роз’єднаність і прояви міжетнічної нетерпимості (за розпалюванням пристрастей їх можна порівняти з класовою ненавистю), на які, здавалося, люди вже перехворіли і повинні були набути стійкого імунітету. Виявилося, що ні. І на парламентські вибори, як уже поспішили заявити всі основні політичні гравці — і комуністи, і народні демократи, і соціал-демократи об’єднані, не кажучи вже про проросійські організації, вони підуть із гаслами про статус російської мови, про подвійне громадянство і про особливі права автономії. Аж до якоїсь, за словами Куніцина, «самостійної геополітичної стратегії розвитку Криму».