Віктор Тихонов: «Янукович — спікер, Ющенко — президент федерації? Такий бартер неможливий» - Політика - dt.ua

Віктор Тихонов: «Янукович — спікер, Ющенко — президент федерації? Такий бартер неможливий»

22 лютого, 2008, 15:52 Роздрукувати Випуск №7, 22 лютого-29 лютого

З’їзд у Сєверодонецьку під патронатом «Регіонів», як і раніше, в розряді політичних страшилок. Стосовно цього висловилися президент, СБУ, громадські діячі, ЗМІ...

З’їзд у Сєверодонецьку під патронатом «Регіонів», як і раніше, в розряді політичних страшилок. Стосовно цього висловилися президент, СБУ, громадські діячі, ЗМІ. Проте Льодовий палац, який, кажуть, ПР має намір орендувати за п’ять (!) мільйонів, схоже, таки відчинить свої двері делегатам.

Ми навряд чи повернулися б перед з’їздом до настільки важливого для Партії регіонів піар-заходу (особливо після того, як головний сепаратист Колесніков отримав орден «За заслуги перед Батьківщиною» з рук самого Віктора Андрійовича), якби не з’явилася днями нова теза ПР. Про потребу рятувати місцеве самоврядування в Україні. Тож вона, стоячи першою на порядку денному з’їзду, і змінила наші плани.

Із запитанням про те, кому в голову зайшла ця мудра думка, особливо тієї миті, коли наше безправне самоврядування вже заходилися рятувати президент і прем’єр, «ДТ» звернулося до Віктора Тихонова, одного з публічних спікерів ПР, народного депутата, лідера Асоціації місцевої та регіональної влади, а за сумісництвом і голови організаційного комітету 2-го з’їзду депутатів місцевих рад усіх рівнів у Сєверодонецьку.

Про з’їзд, якого «Регіони» не хотіли

— Вікторе Миколайовичу, невже ПР, окрім повітряних кульок у ВР і Сєверодонецька-2, вичерпала всі аргументи, які могли б допомогти утримувати електорат? У вас була цікава ідея з тіньовим урядом. Він у відпустці?

— Сьогодні весь тіньовий уряд тримається на цій будівлі (інтерв’ю відбувалося в офісі ПР на вул. Липській. — Авт.). Тут і партія, і уряд... Що насправді не дуже зручно. Якщо ж ми приймемо закон про опозицію, який вже підготований, то роботу тіньового уряду можна буде нормально організувати. Сьогодні ж усі працюють на громадських засадах. До того ж треба зважити, що всі члени опозиційного уряду — колишні міністри, які звикли до штату, до машини, до секретаря-референта… В опозиції ж інша робота.

— Сєверодонецьк-2 — ваша ідея?

— ПР взагалі не мала стосунку до цієї ініціативи. Група депутатів-ініціаторів довго переконувала нас допомогти в організації та взяти участь. Усередині партії були досить серйозної розбіжності щодо цього. Але коли в пресі почалися нападки, а всіх підписантів угоди про проведення з’їзду викликали в СБУ, ми прийняли позитивне рішення.

— На НАТО і мову, які також на порядку денному з’їзду, — витрачати час не будемо. Проте вам не здається, що ваша політична сила — втім, як і президентська, що експлуатує тему УПА і Голодомору, — сіла на улюбленого коника і ніяк не може злізти. За всієї складності й неоднозначності цих питань, видається вже дещо смішно.

Питання щодо місцевого самоврядування актуальне. Якщо обійтися без федералізму, звісно.

— Коли коротко про НАТО, то югослави досі сміються. І тут таке самоуправство української влади недозволенне. Це по-перше. По-друге, з’їзд справді обійдеться без обговорення теми федералізму. І не треба лякати країну, до чого сьогодні посилено вдаються деякі ЗМІ та політики. Якщо навіть хтось із доповідачів торкнеться цієї теми, то підтримки не дістане.

— Тому що колись обпеклися?

— Ну, коли ви вважаєте опіком орден Борису Вікторовичу Колеснікову, який президент вручив йому через два роки після арешту, то це ваше право. Я ж переконаний, що Україна ще не доросла до усвідомлення мудрості федеративного державного устрою. Ми могли б вирішити багато болючих проблем. Зокрема й мови, і ставлення до святинь і символів історії, які на Сході та Заході країни відрізняються.

— Що за люди будуть присутні на з’їзді? Ви якимось чином погоджуєте позиції з Асоціацією міст України, яка на сьогодні займає принципову позицію в питаннях порятунку місцевого самоврядування? У нас, до речі, є інформація, що її керівництво скептично ставиться до Сєверодонецька.

— Будуть представники всіх регіонів України. Безумовно, регіонали, соціалісти та комуністи. Є інформація і про можливу присутність представників БЮТ. Приїдуть лідери ряду українських і закордонних громадських організацій. Ми запрошуємо до діалогу всі політичні сили. Зокрема й Асоціацію міст, хоч би як скептично до нас ставився пан Питцик.

Про місцеве самоврядування та втрачені можливості

— В чому полягає удар президента по місцевому самоврядуванню, про який ви уже встигли заявити на всіх рівнях?

— У 2004 році Віктор Ющенко став президентом завдяки тому, що пообіцяв соціалістам і комуністам продовження політичної реформи на місцях. Був проголосований відповідний закон.

— Експерти не раз критикували законопроект Мороза, котрий був не від того щоб сформувати парламентську вертикаль влади.

— За роки обговорень законопроект справді зазнав стількох змін і поправок, що вбачати там можна все що завгодно. Насправді закон передбачав докорінну реорганізацію місцевого самоврядування. Ради на рівні районів та областей могли здобути право обирати власні виконавчі органи. Навколо чого, власне, і сьогодні триває дискусія. Тобто передбачався чіткий поділ повноважень, а адміністрації набували контрольно-наглядових функцій, що відповідає європейським нормам. До того ж у законі було чітко записано, що ради автономні, підпорядковуються своїй громаді й відповідають перед громадою. Крапка. Із законом можна було працювати в залі й доводити до досконалості, знімаючи ризики, про які ви кажете.

— З парламентською вертикаллю розібралися. Перейдемо до президентської.

— Після
трьох років мовчання ініціативи Ющенка красномовно свідчать про його бажання зміцнювати владу президента. За рахунок місцевого самоврядування зокрема. Закон про тендери, який міг покласти край вакханалії в Тендерній палаті, Ющенко ветував. Це перше, що він відповів місцевому самоврядуванню.

Друге. Законом про бюджет-2008 було скасовано 102(!) закони. В тому числі й деякі статті про місцеве самоврядування. В розділі заробітної плати і формування штатів. Чого не дозволяє Конституція.

Третє. Своїми останніми законопроектами президент передбачив узгодження актів органів місцевого самоврядування з місцевими державними адміністраціями. І це нонсенс!

— Вікторе Миколайовичу, тоді чому ви не вважаєте нонсенсом законопроект №3408 уряду Януковича, в якому було заявлено дозвільний принцип узгодження актів, коли звичайний клерк Мін’юсту на рівні міста діставав право повернути будь-яке рішення органу місцевого самоврядування. В контексті закону про Кабмін, який тоді «Регіони» вирвали в парламенту, цей крок, без сумніву, видається логічним. Проте з погляду Конституції — не зовсім.

— Якщо мене не зраджує пам’ять, ми воювали з Мін’юстом і двічі розглядали цей законопроект на засіданні комітету і двічі його відхиляли, оскільки там справді порушувалася ст. 121 п. 5 Конституції, відповідно до якої нагляд за актами лежить на прокуратурі.

— Але вами особисто до парламенту був поданий проект постанови, в якій закон пропонувалося взяти за основу.

— Ситуація була неоднозначна. Мін’юст тоді дуже наполягав. Тиснув на Кабмін. І суперечка тоді була дуже сильна. Але зал ніколи не проголосував би закон у такому вигляді. В процесі читань він був би відкоригований.

— Хто покладе край таким неоднозначним ситуаціям?

— Той, хто змусить усіх — і простого громадянина і президента — виконувати закони та Конституцію. Нинішній президент прийшов до влади неконституційним шляхом. І всі його наступні дії не вирізнялися повагою до Конституції.

— В закон про Кабмін теж можна кидати камені?

— Можна. Окремі пункти його суперечливі. Проте нинішня влада також продовжує боротьбу за повноваження. Це факт.

— Але уряд Януковича понад рік був при владі. І це також факт.

— Я б не називав це владою. І тепер реальної влади немає в жодної з політичних сил. Пам’ятаєте Крилова: «Когда в товарищах согласья нет…»

— Але у вас вона була! Взяти, наприклад, місцеве самоврядування, за права якого ви сьогодні так боретеся. І прем’єр, і профільний комітет, і більшість у парламенті була за «Регіонами». От тільки ідей і пропозицій у «Регіонів» не було. Переді мною десятки докумен­тів і листів, які відправляла особисто прем’єрові Асоціація міст. Стосовно бюджетної політики, розведення повноважень... Відписки. Плюс закон, про який ми з вами вже поговорили.

Про що в такому разі вам говорити на з’їзді? Знову ухвалюватимете липові резолюції заради інформаційного приводу? Не набридло, Вікторе Миколайовичу?

— Ну, я б не сказав, що зовсім не було результату. По-перше, змусили Азарова виділити самоврядуванню додатково шість мільярдів. Створили Міністерство регіонального розвитку.

— Але це аж ніяк не системні заходи. Точкові. Вибити шість мільярдів, створити міністерство, не наповнене конкретними ідеями та функціями.

— Згоден. Але, по-перше, не було уряду Януковича, були — Янукович і коаліційний уряд. І там було багато зайвих людей.

— Вікторе Миколайовичу, давайте говорити про вашу конкретну професійну вертикаль. Ви ж самі сказали, що спеціально під реформу було створене Міністерство регіонального розвитку. Ви очолювали профільний комітет. Янукович очолював уряд. Що ще треба було для проведення однієї, але концептуальної для будь-якої демократії, реформи?

— На жаль, і комітет, і міністерство розвернулися в бік будівництва, але не державного, а цегляного. Тобто будівництва будинків, об’єктів... Регіональною політикою ми практично не займалися. Напевно, робили те, що вміли... Насправді я сперечався з Яцубою свого часу. Сперечався з Азаровим. Але мені казали: зачекай. Спочатку — економіка. За п’ять-шість місяців чимало вдалося. «Регіони» займалися розвитком, а не популізмом, який сьогодні сповідує уряд Тимошенко.

— Вікторе Миколайовичу, не мені вам пояснювати, що поштовхом до будь-якого економічного дива завжди був і буде розвиток регіонів і місцевих громад, а не підрахунок прибутків від приватизації. «Сильні регіони — сильний центр», здається, таке ваше гасло?

— Але ж зрозумійте, я не кажу, що уряд Януковича у плані вирішення питань місцевого самоврядування був супер. Проте деякі речі нам усе-таки вдалися. Вдалося різко повернути розвиток ЖКГ — приміром, 600 мільйонів замість 15 мільйонів — є різниця?

— Але їх ніхто не встиг освоїти!

— По-перше, понад половину коштів освоєно. Навіть при тому, що гроші справді прийшли на місця наприкінці року. По-друге, чому в цьому зв’язку ви не згадуєте про Тендерну палату, яка гальмувала тендери?

— Ваша колега Раїса Богатирьова на той момент була її почесним президентом.

— Я в жодному разі не захищаю Тендерну палату, де є інтереси багатьох політичних сил. Це біда. І своїм недавнім голосуванням за новий закон ми хотіли зрушити вирішення цього питання з мертвої точки. Ми вже проголосували за постанову про скасування першого читання, й вноситимемо закон про скасування Тендерної палати.

— Вам не шкода часу, втрачених можливостей?

— Шкода. Усі п’ятнадцять років, що я очолюю Асоціацію регіональної влади, мені доводилося з кимось боротися, комусь щось доводити… Кравчукові, Кучмі… І Ющенко не найскладніший у цьо­му питанні президент. Але були й результати. Проте до місцевого самоврядування досі залишилося радянське ставлення, як до якоїсь бутафорської влади.

— Але ж ситуація на місцях змінилася. Місцеві клани легалізувалися в партійних списках і мають реальну владу. Не випадково і Ющенко, і Тимошенко, і Янукович заходилися рятувати регіони. Там реальна влада, а не в Києві. Й її кортить прибрати до рук.

— Я категорично проти пропорційної системи на місцевому рівні. На національному рівні також потрібна або змішана система 50 на 50, або треба запроваджувати верхню палату парламенту, але таку, що обирається, а не призначається, як пропонує президент. Є й варіант відкритих списків. А взагалі, я не розумію, навіщо у ВР стільки депутатів? П’яти лідерів партій цілком вистачило б. Адже хай би спробував депутат проголосувати не так, як фракція.

Щодо втрачених можливостей. Будете сміятися, але хотів принести користь місцевому самоврядуванню. Пішов з області тільки з цією метою. Комітет у минулому скликанні підготував 190 законів. У нас працювали представники всіх партій. Матвієнко, Ключковський, Данилов... Найцікавіші люди. Професіонали. Не встигли. Нові вибори.

Про партію, яка замовкла

— Тобто ви вважаєте, що ПР даремно погодилася на дострокові перевибори?

— Даремно. Проте це була поступка, спровокована побоюванням, що повториться ситуація 2004 року. Адже тоді могли не допустити порушення КУ, але йти на силовий варіант ніхто не посмів. І
2007-го вирішальним був цей чинник. Коли на Київ рушили внутрішні війська. Принаймні нам, рядовим членам партії, своє рішення лідер пояснив саме так. Тоді ж ми дізналися про обіцянку Ющенка, що він востаннє порушує Конституцію.

— Цікаво, він Ахметову це пообіцяв чи Януковичу? Та й чи дав обіцянку Янукович більше не порушувати Конституцію, залишивши в спокої депутатів з інших фракцій, які за планом мали сформувати конституційну більшість у парламенті?

— Можливо, обіцянки дали обидва.

— До речі щодо обіцянок Віктора Андрійовича. Поки ви до з’їзду готуєтеся, він на першому засіданні Конституційної ради вже встиг заявити, що нова Конституція повинна передбачити концептуальну реформу місцевого самоврядування, остаточно й безповоротно розвести повноваження між місцевим самоврядуванням і центром, залишивши за державними адміністраціями виключно наглядові функції. Усе в дусі часу. І відповідно до Європейської хартії.

— Тим самим Ющенко вкотре заграє з місцевою владою. Навіщо? Щоб провести нову Конституцію не через парламент, а через референдум. Формула приблизно така: так, я готовий вирішувати ваші питання, але ви проголосуйте за всю Конституцію, яка віддасть владу в руки президентові, який будує свою республіку.

— Дехто вважає: нехай будує. Шанс скористатися плодами його зодчества є не тільки в Юлії Володимирівни, а й у Віктора Федоровича.

— У результаті місцеве самоврядування вкотре випаде з планів президента. Пригадайте 2004 рік.

— Проте в кулуарах парламенту нині гуляє версія, яка ставить під сумнів такий категоричний настрій ПР стосовно планів президента. Полягає вона в такому. У квітні-травні в парламенті відбудеться переформатування коаліції. Янукович стане спікером. Потім президент проведе кастинг на прем’єра, і ним, можливо, стане Яценюк. При цьо­му умова ПР, яка погодилася на такий формат відносин, одна — президент підтримає тезу про федералізм.

— Янукович — спікер, Ющенко — президент федерації? Такий бартер неможливий. Про інше можна говорити. По-перше, переформатування коаліції цілком реальне. Бо де-факто ніякої коаліції немає. Ви бачите, що нині відбувається в «НУ—НС». Проте стосовно проекту Балоги, якого немає, але про який усі говорять, в мене є чітке переконання, що такі ідеї є нежиттєздатними.

— ПР готова опустити свій бізнес-сегмент під крило Балоги?

— на сьогодні Янукович упевнений, що розколу в ПР не буде. Дехто в цьому, звичайно, сумнівається. Але побачите, й вони в остаточному підсумку підуть за ним.

— Тому що до президентських виборів уже бракує часу, щоб розкрутити іншого кандидата?

— Насправді розкрутити можна. І це може бути абсолютно неочікувана особа. Питання в іншому: навряд чи виборці зрозуміють людей із ПР, які об’єднаються з «НУ». Для Сходу це антагоністичні проекти.

— А теза про об’єднання країни?

— Може зіграти. Але побачите. Янукович утримає партію.

— А чи є вона нині? Ну, крім респектабельного офісу, бренда й лідера, який так недоладно поводиться в опозиції.

— Справді, партія замовкла. Останні два роки вона практично не працювала.

— Тільки трималася за владу?

— У певному сенсі. Слава Богу, тепер це усвідомили. Почалися серйозні зрушення всередині апарату.

— Хто нині на ключових ролях? Хто замінив Богатирьову?

— На ключових позиціях, як і раніше, Клюєв, Колесніков. Нині Віктор Федорович наблизив Єфремова. Практично він узяв на себе функції Богатирьової.

— Так Янукович спікер — це реально?

— А чому й ні?

— Тоді чим заплатить президент за таку поступку з боку ПР?

— Реформою місцевого самоврядування.

— Він уже заявив про бажання її провести. Схоже, у вас із президентом багато що збігається.

— Але не все. Президент має діяти за Конституцією. А за Конституцією він не має права утворювати якусь міфічну Конституційну раду й вирішувати питання ухвалення основного документа країни в обхід парламенту. І це ключова розбіжність.

— Ви не підтримуватимете президента в цьому питанні?

— Ні. Тут ми, скоріше, підтримаємо БЮТ. Для початку треба навчитися виконувати чинну Конституцію. А потім її вдосконалювати. Але не змінювати. До таких документів треба ставитися дуже бережно. Нині Ющенко хоче змінити Конституцію під себе, завтра захоче Тимошенко... Це криє в собі небезпеку. До того ж ПР стоїть на позиціях парламентаризму й не збирається допомагати комусь тягти країну назад. Цю авторитарну партію вже віртуозно зіграв Кучма. Що в якийсь момент було об’єктивним.

— Що ПР робитиме, якщо президент піде в обхід парламенту?

— Це буде ще одне порушення Конституції. І рішення ухвалюватиме наш лідер.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №47, 7 грудня-13 грудня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво