Відлига на початку зими

26-й саміт ЄС—Росія, який відбувся в Брюсселі 7 грудня, мав дати відповіді на кілька животрепетних для Кремля питань — про перспективи безвізового режиму з Євросоюзом та можливості нового формату відносин Москви і Брюсселя в питаннях безпеки і зовнішньої політики. Але очікування росіян не виправдалися. Сторони, однак, вважають зустріч найрезультативнішою і найтеплішою за останні роки. Під час нинішньої зустрічі Росія завершила переговори з ЄС про умови свого вступу до Світової організації торгівлі і домовилася про нову взаємодію в рамках програми «Партнерство для модернізації» з імовірним виходом на новий всеосяжний договір Росії з ЄС.

Гарантії Європі може давати тільки Кремль

Європейці напередодні й під час самого саміту зробили явний наголос на економічних аспектах відносин з Росією. Тут більше позитиву і менше проблем. За день до саміту агентство Євростат потішило його учасників даними, що за дев’ять місяців поточного року торгівля Росії з 27 країнами ЄС збільшилася на третину в річному вираженні, і Росія міцно посідає третє після США і Китаю місце торгового партнера Союзу з позитивним для себе сальдо 52 млрд. євро. На ЄС припадає половина російського експорту. На цьому тлі фіксація домовленостей з Євросоюзом стосовно допуску Росії в СОТ видається цілком логічною і відкриває Росії шлях у цю організацію, можливо, вже в наступному році. Нагадаємо, що в питанні допуску Росії в СОТ Європа пручалася довше, ніж США, але тепер навіть проблему митного союзу Росії з Білоруссю і Казахстаном у Брюсселі не розглядають як перешкоду. Кажуть, що сторони пішли на низку взаємних поступок. Зокрема, Росія готова відмовитися від стягування плати за переліт над Сибіром для європейських авіаперевізників, щойно вступить до СОТ.

Та навіть ще до набуття Росією членства в цій організації прем’єр РФ Володимир Путін наприкінці листопада озвучив нову пропозицію — створити зону вільної торгівлі від Лісабона до Владивостока. В Європі до цієї ідеї ставляться скептично і вважають її невчасною через кризу. До того ж Кремль під виглядом своїх численних ініціатив і пропозицій до ЄС намагається нав’язати європейцям власні правила гри, змінити існуючі в Європі закони. Так, першим питанням, яке пролунало на спільній прес-конференції за підсумками саміту в Брюсселі, було питання про газ і транзит через Україну. Причому президент РФ Дмитро Медведєв несподівано різко висловився з приводу запевнень, які Брюссель трохи раніше отримав від Віктора Януковича. «Так от я теж недавно зустрічався з президентом Януковичем. І хотів би сказати, що сьогодні наші відносини з Україною, звісно, істотно відрізняються від того, що було ще певний час тому, — сказав російський лідер. Але не може йтися про жодні гарантії. Найкраща гарантія — це гроші, гроші, які платяться за поставлений газ. Отже, будуть гроші — буде газ».

І Київ, і Європа тепер справно платять, хоча кожен при цьому розглядає шляхи диверсифікації поставок газу і можливого перегляду своїх колишніх домовленостей із Росією у газовій сфері. Нинішня позиція Росії полягає в тому, що Європа не повинна робити ні того, ні іншого — буде дорожче, а крім того, не повинна змінювати внутрішні правила, в рамках яких російський «Газпром» не зміг би реалізувати свою стратегію вкорінення в систему європейських газорозподільних мереж. Кремль також пропонує Європі варіант обміну енергетичними активами, а також заодно підправити європейську Енергетичну хартію 1991 року. Істотною перемогою Кремля і «Газпрому» на цьому напрямку стало підписання масштабної газової угоди з Польщею від 4 листопада, за якою ця країна забезпечила себе газом в обсязі 10 млрд. кубометрів на рік до 2019 року з можливими знижками і пролонгацією. Брюссель у результаті дав добро, хоча спочатку сумнівався в легітимності такої угоди, а Росія таким чином позначила Європі своє розуміння питання гарантій газових поставок. Стало відомо, що ЄС планує в лютому провести спеціальний енергосаміт, присвячений відносинам із Росією.

Політику сховали під сукно

У політичному плані успіхи Дмитра Медведєва в Брюсселі були набагато скромніші. Ініціативи, якими Москва завалювала Брюссель в останні півроку, не знайшли відгуку в європейців. Сторони лише обговорили можливі шляхи реалізації і план заходів запропонованої російським лідером під час попереднього саміту в червні в Ростові-на-Дону програми «Партнерство для модернізації». Європа вважає, що тим самим Росія «відкривається» для європейських демократичних цінностей. За висловом голови Єврокомісії Хосе Мануеля Баррозо, вона готова не тільки запозичити технології з Європи, а й сприйняти правила регулювання підприємництва, ідеї захисту навколишнього середовища, принцип «верховенства права» і проводити політреформи. Дмитро Медведєв підтвердив, що «модернізація» торкнеться суспільних інститутів. Після його лояльної поведінки на саміті НАТО в Лісабоні та конструктивної позиції на зустрічі глав ОБСЄ в Астані деякі європейські спостерігачі були так зворушені, що під час брюссельського саміту навіть припустили, що після виборів 2012 року російське керівництво може відмовитися від ідеології «постімперського націоналізму» на користь «європейського реалізму». Така перспектива для Європи, очевидно, настільки приваблива, що ЄС готовий прискорити роботу над новою широкомасштабною угодою про партнерство і співробітництво Росії та ЄС. Після перерви, викликаної війною в Грузії 2008 року, відбулося 12 раундів переговорів. Раніше дипломати ЄС і Росії, причетні до переговорів, висловили думку, що підписання широкого договору буде пов’язане зі вступом Росії до СОТ. Уже під час саміту було заявлено: найважливіші статті «погоджені або підтверджені сторонами у форматі, за висловом Дмитра Медведєва, «ад референдум». А помічник глави російської держави Сергій Приходько висловив думку, що угода може бути підписана майбутнього року. «Поки що в ЄС ідуть від фіксації принципів неподільної безпеки. Нам це не зовсім зрозуміло», — підкреслив він, додавши, що для Росії це принципове питання, і ця позиція чітко фіксувалася Медведєвим як на саміті НАТО, так і ОБСЄ. Але в ЄС вирішили цього поки що не помічати. Крім того, без уваги залишилася і російсько-німецька ініціатива стосовно організації комітету Росія—ЄС з питань зовнішньої політики та безпеки, з приводу цілей якого було багато дискусій в останні півроку.

І, нарешті, Росія все-таки отримала довгождану відповідь на свій проект угоди про безвізовий режим з ЄС, який направила в Брюссель іще в червні. Медведєв хотів зробити цю тему найважливішою під час нинішнього саміту, але в результаті відвіз у Москву лише перелік вимог. У ньому чотири блоки, починаючи зі зміни внутрішніх процедур паспортного контролю і запровадження біометричних документів, лібералізації режиму реєстрації громадян і їхніх поїздок усередині країни і закінчуючи вимогою посилити боротьбу зі злочинністю, тероризмом і корупцією. На думку багатьох, вимоги для Росії нездійсненні. Проте російські дипломати — учасники переговорів заявили, що вже готують новий компромісний варіант. Єдина зміна в цьому питанні в тому, що в Європі вже є країни, які не розглядають скасування віз для росіян як принципово неможливий крок. Проте заради консенсусу всіх учасників Шенгенської угоди вони готові обставити його безліччю застережень і умов (однією з них може стати запровадження безвізового режиму з Україною і Грузією не пізніше, ніж із Росією). Зі свого боку Росія вже заявила, що прагнутиме отримати безвізовий режим до чемпіонату світу з футболу 2018 року.