Вибори з очікуваним результатом - Політика - dt.ua

Вибори з очікуваним результатом

28 серпня, 2009, 14:21 Роздрукувати Випуск №32, 28 серпня-4 вересня

У Німеччині, схоже, вже всі знають, яким буде результат майбутніх виборів. І не біда, що до урн для голосування треба буде йти аж через місяць — 27 вересня...

У Німеччині, схоже, вже всі знають, яким буде результат майбутніх виборів. І не біда, що до урн для голосування треба буде йти аж через місяць — 27 вересня. На переконання багатьох, головних результатів буде два. По-перше, канцлером Німеччини залишиться Ангела Меркель. По-друге, після виборів, мабуть, припинить своє існування широка коаліція, сформована нею чотири роки тому з представників партії християнських демократів та соціал-демократів. Проте, попри високу ймовірність таких результатів і нібито нецікавість кампанії, вибори у ФРН зберігають свою інтригу.

Як криза допомогла Ангелі Меркель перемогти

За рік до початку кампанії деякі спостерігачі були впевнені, що Меркель не має шансів. Жінка-політик, яка виділялася на тлі світових лідерів-чоловіків, аж ніяк не була схожа на лідера однієї з провідних світових держав. Вона не така, як вони, — не намагається зачарувати тебе з першого погляду, змусити думати про свою винятковість, солідність і важливість. Німецький канцлер була не з їхнього кола. Тому часто губилася, як, наприклад, на минулому грудневому саміті «великої двадцятки» у Вашингтоні, де більше готові були слухати Джорджа Буша, який, залишаючи посаду, говорив про стимуляційні заходи і викуп боргів банків, хоча саме вона — канцлер Німеччини, пропонувала більш чіткий антикризовий план: фірмачам затягнути паски, громадянам жити за достатком, а урядам подумати над необхідністю бюджетної дисципліни. До неї не те що не прислухалися, її просто ігнорували, коли трійка лідерів — Гордон Браун, Ніколя Саркозі і Жозе Мануель Баррозо — не вважали за потрібне узгодити з нею загальноєвропейську позицію щодо боротьби з кризою. У результаті виявилося, що заходи, які вживалися в Берліні, виявилися значно виваженішими і результативнішими. Взяти хоча б той факт, що, виділивши на стимуляційні заходи 81 млрд. євро, Німеччина змогла зберегти більш-менш збалансованим бюджет, уникнути зростання безробіття та колапсу банків.

Глобальна фінансова криза дала Ангелі Меркель змогу відтягнути початок передвиборної кампанії в Німеччині на кілька місяців. Адже її опоненти есдеки, якщо й були із чимось не згодні, не могли виступити «проти» відкрито, оскільки були частиною правлячої коаліції. Криза позбавила їх можливості маневру, а зафіксоване влітку невеличке зростання німецької економіки, схоже, — і шансів на перемогу. Популярність канцлера зростала пропорційно впевненості, що кризу буде подолано.

У квітні Ангелу Меркель та сама «двадцятка» в Лондоні вже слухала дуже уважно. І саме їй належить ідея глобальної фінансової конституції, в основу якої було б покладено згадані вище принципи, і рішення боротися з офшорними зонами та хедж-фондами. Реалізацію її ідей уже розпочато на глобальному рівні. У серпні їй віддали належне, визнавши на сторінках журналу Forbes найвпливовішою жінкою у світі.

Хоча, як і раніше, знаходяться ті, хто не згоден з думкою цієї жінки. Меркель, проте, не чекає похвали, мало того — жити у ворожому оточенні вона навчилася ще з дитинства, будучи донькою лютеранського священика в НДР. Вона звикла приховувати свої думки. Але в дискусії завжди виступає логічно й аргументовано, говорить прямо. Так само приймає і рішення — не емоційно, а спираючись на ідеологічні постулати. Доведене до досконалості за кілька останніх років мистецтво знаходити компроміс і виходити зі складних ситуацій довершують цей стислий портрет Ангели Меркель як політика справді глобального масштабу, але, до її ж честі, без глобальних амбіцій. Та образ... У червні, прибувши до США на церемонію вручення премії за розвиток трансатлантичного партнерства, Ангела Меркель виступила з важливим посланням про співробітництво Європи і США. Проте у Вашингтоні канцлер удостоїлася уваги лише одного літнього сенатора. А Барак Обама наступного дня вділив гості рівно стільки часу, скільки передбачав протокол. Проте всі добре знають, що саме Меркель слід віддати пальму першості за відновлення двосторонніх відносин Німеччини і США, які зіпсувалися через вторгнення американців в Ірак, а сьогодні зцементовані бойовою дружбою в Афганістані.

Гру не закінчено

Схоже, що цій жінці від самого початку судилася нелегка політична доля. Але вона твердо й свідомо стала на цей шлях, щоб бути гідною свого «хрещеного батька» в політиці — Гельмута Коля. Кілька тижнів тому (і це явно пов’язано з виборами) вона побувала в нього у резиденції в містечку Людвігсхафен. «Дівчинка» (як він її називав) отримала від 79-річного наставника цінні поради, які стосуються того, що вона повинна і надалі зміцнювати єдність німців та пам’ятати про історичну відповідальність Німеччини за єдність Європи. Коль також вважає, що фінансова криза дає Європі шанс зайняти місце лідера у світі. Слова мудрого політика цілком тягнуть на коротку програму дій для нового німецького кабінету вже після виборів.

Те, що він буде зовсім іншим, цілком усвідомлюють і Ангела Меркель, і Гельмут Коль, і всі в Німеччині, хто хоч трохи стежить за політикою. Хочеться сподіватися, що для нинішнього канцлера закінчиться дуже складний період політичної кар’єри — період становлення, коли на кожному засіданні кабінету вона мусила шукати компроміси, баланси і противаги. І шукати підтримки в людей, котрі вже давно готувалися кинути їй рукавичку на майбутніх виборах. Це було непросте завдання — переконати представника соціал-демократів, одночасно віце-прем’єра і главу німецького МЗС Франка-Вальтера Штайнмаєра діяти спільно. Результатом такої політики балансів і противаг стала, на думку багатьох, дуже неефективна діяльність правлячої великої коаліції, яка, діючи злагоджено, незважаючи на політичні та ідеологічні суперечності, могла б зробити для Німеччини набагато більше. Інші тим часом кажуть, що зроблено достатньо, аби і нинішнього канцлера і його опонентів гідно оцінити за заслуги, не забувши при цьому і про невдачі. Адже в умовах існування великої коаліції німцям неможливо, наприклад, бути вдячними самій лише СДПН за те, що реформу ринку праці, розпочату есдеками ще до Меркель, було при ній продовжено і поглиблено. Хіба лише Меркель винна в тому, що реформа охорони здоров’я зазнала фіаско? Так само однопартійці Франка-Вальтера Штайнмаєра не менше, ніж їхні політичні опоненти з ХДС/ХСС, відповідальні за підвищення податків та збільшення пенсійного віку. І хіба можна розділити успіх партнерів по коаліції за цілком ефективну антикризову стратегію?!

У підсумку виходить, що головні противники на нинішніх виборах у Німеччині мало чим відрізняються один від одного, а багато в чому навіть близькі. Багато хто каже, що Ангела Меркель змінилася і сьогодні у своїх поглядах ближча до есдеків, ніж, скажімо, до консервативної частини своїх соратників. У лідера СДПН ті самі проблеми: він поправішав, хоча раніше серед однопартійців мав славу поміркованого. Франку-Вальтеру Штайнмаєру доводиться змінювати імідж. Але йому на виборах складніше, адже нинішня посада в кабінеті Меркель практично не давала йому можливості критикувати канцлера щодо внутрішньополітичних питань. А в зовнішній політиці їхньою принциповою суперечністю було хіба що питання про перспективи прийому Туреччини в ЄС. Сьогодні переконувати виборців, що він і всередині країни зробив би все інакше, марно. А нові ініціативи щодо створення чотирьох мільйонів робочих місць і до 2020 року покінчити з безробіттям не переконливі. Результат попередніх опитувань — 80% німців упевнені, що канцлером буде Меркель, — говорить сам за себе.

Для Ангели Меркель післявиборні перспективи здаються ясними. Її партнером, швидше за все, стане Партія вільних демократів. Цю політичну силу, яка обстоює принципи вільного ринку, канцлер розглядає як важливого союзника саме в період виходу з кризи. З нею можна швидко й безболісно провести важливу податкову реформу, що у передвиборній стратегії партії стоїть на пріоритетному місці. Вільні демократи також поділяють думку своїх християнських побратимів у питанні приватизації та промислової політики. Із чим Меркель може посперечатися, то це з бажанням імовірних партнерів по коаліції зробити для бізнесменів простішу процедуру звільнення працівників. Ще один цілком усвідомлюваний Ангелою Меркель аспект — у новій коаліції клімат буде зовсім інший. Їй доведеться мати справу з політиками іншого штибу — правими, котрі спробують, якщо не задавати тон роботи кабінету, то дещо зменшити нинішню популярність і вплив Ангели Меркель, підірвати її харизму. Їхнім неформальним вождем може стати генеральний секретар Християнсько-соціального союзу (ХСС) і міністр економіки барон Карл Теодор цу Гуттенберг, котрий мітить у новому кабінеті на високу посаду. Імпозантний баварський аристократ за популярністю вже наздоганяє главу уряду.

Ангела Меркель усвідомлює і ці загрози теж. Тому ряд експертів у Німеччині, хоча вони сьогодні в меншості, вважають, що не слід квапити події. Знаючи про те, що канцлер прийме зважене і мудре рішення, закликають поки що не скидати з рахунку можливості збереження старої коаліції.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво