ВИБОРИ-2002 — ВЕНДЕТА ПО-ЛУГАНСЬКИ - Політика - dt.ua

ВИБОРИ-2002 — ВЕНДЕТА ПО-ЛУГАНСЬКИ

19 квітня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №15, 19 квітня-26 квітня

В українських і світових ЗМІ йде активна дискусія про те, наскільки вибори-2002 в Україні були чесними, вільними та прозорими...

В українських і світових ЗМІ йде активна дискусія про те, наскільки вибори-2002 в Україні були чесними, вільними та прозорими.

Не можна заплющувати очі на те, що через десять років після проголошення незалежності України правових норм у нашій країні дотримуються далеко не завжди й не скрізь. Можна скільки завгодно стверджувати про прогрес у розвитку демократії та правової держави. Ось тільки якість цієї демократії від цього не поліпшується.

Корупція — одна з головних причин тяжкого становища виборців

Основною спонукою для місцевих керівників виконавчої влади й високопоставлених чиновників грубо порушувати закони країни, зокрема закон про вибори, є жадоба до матеріальної наживи та прагнення уникнути відповідальності. Причому це характерно як для повсякденної практики, так і для «особливих випадків», таких, як вибори.

Корупціонери бояться суспільного резонансу, оскільки публічне викриття злочинної діяльності рано чи пізно викликає правові наслідки. Тим паче корупціонери ревно переслідують тих, хто наважується чинити їм спротив і виступає з публічною критикою корупції. Типовий приклад такого типу — політичний і правовий конфлікт між народним депутатом України професором Валерієм Коломойцевим і луганським губернатором Олександром Єфремовим.

Доктор економічних наук В.Коломойцев виявився досить сміливою та незалежною людиною, щоб реально захищати інтереси своїх виборців.

Разом із професором В.Коломойцевим 1998 році наш комітет почав з’ясовувати — чому шахтарі вугілля добували, а зарплату їм не платили? У результаті запитів депутатів нашого комітету народного депутата України В.Коломойцева, інших депутатів прокуратура провела перевірки, і з’ясувалося, що на шахтарському вугіллі Краснодона годувалося бартером понад 180 посередницьких фірм. Було порушено кримінальні справи, посередників почали відганяти від шахтарського вугілля.

Приміром, ЗАТ «Фонд» поставляв газ на шахти «Краснодонвугілля» за цінами, що перевищують ринкові, але інших постачальників, із нижчими цінами, у Краснодон не пускали.

У результаті звернення В.Коломойцева та групи народних депутатів до прем’єр-міністра В.Ющенка за доручення КМ було проведено перевірку і з’ясовано ось що. Наведу фрагмент із довідки Г.Лелікова на ім’я Головного управління Державної служби України, що супроводжувала лист № 70/1537 на доручення Кабінету міністрів України № 3085/5 від 25.02.2000 року: «...Проведеною перевіркою встановлено, що Єфремов О.С., обіймаючи посаду заступника глави облдержадміністрації з липня 1997 року до квітня 1998 року і глави облдержадміністрації з квітня 1998 року до березня 1999 року, офіційно входив до складу засновників ЗАТ «Фонд». В автобіографії, написаній Єфремовим О.С. 19 червня 1997 року при оформленні справи державного службовця, не наведено дані про входження його до складу засновників ЗАТ «Фонд». У розділі «додаткові дані» форми
П-2ДС ним повідомлено: «...не займаюся підприємницькою діяльністю безпосередньо або через посередників, не працюю за сумісництвом, не повірений третіх осіб у справах державного органу, не член складу керівних органів підприємств».

Ще один витяг із документа Головного управління Державної служби України № 70/1537 щодо законності засновництва заступника голови, а потім — голови Луганської обласної державної адміністрації О.Єфремова в ЗАТ «Фонд»:

«Пункт 12 постанови № 13 пленуму Верховного суду України від 25 травня 1998 року встановлює, що особа, уповноважена на виконання функцій держави, як засновник у створенні підприємства розглядається як така, що займається підприємницькою діяльністю, оскільки відповідно до ст. 8 закону України «Про підприємництво» засновник із моменту реєстрації підприємства одержує статус підприємця. У цьому випадку така особа притягується до відповідальності за п.б ч.1 ст.5 (ст. 8) закону «Про боротьбу з корупцією» незалежно від одержання нею дивідендів».

Народний депутат України В.Коломойцев був одним із депутатів, що домоглися порушення кримінальних справ, за якими проходили луганські корупціонери й ЗАТ «Фонд». Це і кримінальні справи щодо «Первомайськвугілля», і щодо «Луганськтепловозу», інші кримінальні справи. Валерій Едуардович надав реальні дані нашому комітету, входив до складу робочої групи, що перевіряла факти корупції в діях окремих керівників Луганської області.

Постановою Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією від 4.10.2000 року, а згодом і Постановою Верховної Ради України від 5 липня 2001 року за підсумками парламентських слухань по боротьбі з корупцією чітко визначалося, що в діях О.Єфремова є ознаки корупції.

Депутатська діяльність В.Коломойцева мала цілком конкретні практичні наслідки. За активною підтримкою профспілок у ряді випадків корупційні грабіжницькі схеми вдалося зламати. У березні 1999 року О.Єфремов вийшов із складу засновників ЗАТ «Фонд». Посередників прибрали від шахтарського вугілля, збільшилася держпідтримка, уперше за роки незалежності України шахтарям «Краснодонвугілля» з першого кварталу 1999 року почали регулярно виплачувати заробітну плату. На шахти прийшов інвестор. Сьогодні шахтарям «Краснодонвугілля» не лише регулярно виплачують поточну заробітну плату, а й погасили більшість зарплатових боргів.

Окремі посадові особи Луганської облдержадміністрації спробували обмовити народного депутата В.Коломойцева, звинувативши його в зберіганні й торгівлі фальсифікованим коньяком. З відповідним інтерв’ю О.Єфремов виступив по телебаченню. Професор Коломойцев звернувся в суд, і суд спростував обвинувачення О.Єфремова як брехливі й безпідставні. Апеляційний суд м. Києва залишив у силі рішення Святошинського суду м. Києва, яким дані, озвучені О.Єфремовим, визнано такими, що не відповідають дійсності.

Народний депутат відповідно до закону України «Про статус народного депутата України» домагається розслідування порушених кримінальних справ, за якими проходять високопоставлені керівники. Бо саме корумпованість окремих високопоставлених посадових осіб призвела до тяжкого становища виборців В.Коломойцева.

Поставками газу за завищеними цінами багато підприємств області доводили до банкрутства, а потім скуповували за газові борги. Валерій Едуардович разом з іншими депутатами активно виступав проти корупційних дій обласного керівництва та їхніх покровителів із Києва. Тож корупціонери на період виборів поставили завдання — будь-якою ціною не допустити обрання професора Коломойцева народним депутатом України.

Зняття з реєстрації неугодного кандидата як засіб для корупціонерів уникнути кримінальної відповідальності

Окремі керівники виконавчої влади в Луганській області, котрим за законом заборонено втручатися в перебіг виборів, зробили все можливе, аби зняти небажаного для них кандидата з реєстрації та не допустити його переобрання у Верховну Раду України.

Було знайдено двійників-однофамільців народного депутата України професора В.Коломойцева. Безробітні двійники спалахнули бажанням стати депутатами й навіть знайшли чималі суми грошової застави для реєстрації.

Професор В.Коломойцев, на мою думку, один із небагатьох політиків, котрий знайшов засіб боротьби з двійниками. До прізвища батька — Коломойцев — він додав прізвище свого діда — Рибалка, діда, котрий воював із німецько-фашистськими загарбниками й загинув 1943 року, визволяючи Дніпропетровськ.

В.Коломойцев-Рибалка дистанціювався від однофамільців. У виступі по радіо він виклав свою програму й повідомив, що під час виступу на телебаченні він наведе документальне підтвердження фактів корупції в діях обласних керівників.

Аби зірвати виступ кандидата в депутати на телебаченні 20 березня 2002 р., окружна виборча комісія у відсутність кандидата в депутати приймає рішення про зняття В.Коломойцева-Рибалки з реєстрації.

20 березня Валерій Едуардович перебував у Києві — Центрвиборчкомісія розглянула його скаргу на дії окружної комісії та скасувала винесене окружною комісією Коломойцеву-Рибалці попередження як необгрунтоване. Кандидат у депутати Коломойцев-Рибалка письмово звернувся з заявою в окружну комісію з проханням розглянути питання в його присутності, щоб надати необхідні пояснення, і перенести розгляд питання на один день. Проте бажання усунути небажаного кандидата й не допустити його виступу на телебаченні переважило законодавчі норми.

Центрвиборчкомісія скасувала рішення окружної комісії про зняття з реєстрації Коломойцева-Рибалки і своєю постановою зобов’язала окружну комісію розглянути повторно це питання до 12.00 30 березня 2002 року.

Проте, на порушення статті 12 закону про Центрвиборчкомісію, окружна комісія у 107-му виборчому окрузі винесла рішення про зняття з реєстрації Коломойцева-Рибалки в 0 годин 30 хвилин 31 березня 2002 року, але на постанові про зняття з реєстрації вказано дату 30 березня 2002 року. Цим фактично порушено конституційні права Коломойцева-Рибалки на оскарження рішення окружної комісії в суді, оскільки його знято з реєстрації за скаргою, поданою до дня виборів, і оскаржити це рішення можна було до 24 години 30 березня.

За даним фактом прокуратура порушила кримінальну справу за ст. 157 КК України («перешкоджання в здійсненні виборчого права») і за ст. 366 КК України («службова фальсифікація»). В.Коломойцева-Рибалку визнано потерпілим.

Проте корупціонери домоглися свого — у виборах Коломойцев-Рибалка участі не брав. На їхню думку, необрання Валерія Едуардовича народним депутатом України дозволить загальмувати розслідування кримінальних справ, порушених за його депутатськими запитами.

Тут корупціонери помиляються — ми, депутати 4-го скликання, зробимо все від нас залежне, щоб відповідно до законодавства України порушені кримінальні справи за зверненнями народних депутатів України 3-го скликання, зокрема за зверненнями народного депутата України В.Коломойцева-Рибалки, було розслідувано, передано в суд, а винних було покарано по заслузі. І ми допоможемо нашому колезі В.Коломойцеву-Рибалці в його боротьбі за покращення життя луганчан і краснодонців, у боротьбі проти корумпованих керівників Луганщини. Переконаний, що Валерія Едуардовича не зупинять ні погрози фізичної розправи, ні брудна наклепницька кампанія, розв’язана проти нього в підконтрольних адмінресурсу ЗМІ.

Стислі висновки

1. У злочині, скоєному при знятті з реєстрації кандидата в народні депутати України В.Коломойцева-Рибалки, порушено не тільки його конституційні права, а й конституційні права десятків тисяч виборців.

Кілька тисяч чоловік звернулися в Центрвиборчкомісію та до Верховного суду України з заявою про те, що в зв’язку з тим, що при голосуванні навпроти прізвища кандидата в депутати Коломойцева-Рибалки не було проставлено штамп «вибув», виборці голосували саме за його кандидатуру. А потім, при підрахунку голосів, цей штамп було проставлено, бюлетені й волевиявлення тисяч громадян визнано недійсними.

У такий спосіб тисячі людей було незаконно позбавлено виборчого права, гарантованого статтею 38 Конституції України.

У 107-му окрузі, де балотувався В.Коломойцев-Рибалка, переможцем зробили кандидата, котрий підписав договір із блоком «За єдУ». Невже в Україні, Конституцією якої гарантовано однакові виборчі права для всіх громадян, для Центрвиборчкомісії та Верховного суду існують подвійні стандарти? Для «заєдистів» не поставлений в бюлетені штамп «вибув» навпроти прізвища знятого кандидата, що призводить до визнання недійсними тисяч бюлетенів, не скасовує результати виборів, хоча помітки в бюлетенях проставлялися в день голосування, під час голосування, що заборонено законом?

2. В.Коломойцев-Рибалка переконаний у своїй правоті. Понад 68000 виборців дали йому депутатські накази, понад 40000 виборців написали заяви в ЦВК й Верховний суд України з вимогою відновити їх порушені конституційні права, визнати результати виборів недійсними, провести повторні вибори.

Якщо передбаченими Конституцією та законодавством України права громадян не буде відновлено, В.Коломойцев-Рибалка, виборці 107-го виборчого округи звернуться в Європейський суд із позовом до держави Україна, у якій неможливо захистити методами національного судочинства конституційні права громадян України.

3. Вибори-2002 підтвердили: в Україні жорстко переслідуються за політичними мотивами небажані для корумпованих керівників кандидати в депутати. Приклад із професором В.Коломойцевим-Рибалкою — лише один із багатьох.

4. Корупціонери, котрі сприяли незаконному виключенню з виборчого бюлетеня у Верховну Раду України професора В.Коломойцева-Рибалки, скоїли злочин, який не має терміну давнини, — зловживання владою. Більше того, вони задокументували ці злочини. Правопорушникам не уникнути відповідальності — або нині, або після президентських виборів 2004 року.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво