«Ви ще не визначилися? Тоді ми йдемо до вас!»

Здається, вже нічого нового у плані нечистих технологій під час виборів вигадати неможливо. Але Криму пощастило. У штабі партії влади працюють дуже креативні люди, які майстерно володіють технікою перелицювання примітивних прийомів. Приміром, стара як світ технологія «від дверей до дверей», відома своєю ефективністю й відносною дешевизною. Модернізований варіант кримських регіоналів не передбачає стирання семи пар залізних черевиків для встановлення особистого приязного контакту кандидата-мажоритарника з виборцем - результат потрібен інший. Виборець, у двері якого подзвонить соціальний працівник або інший бюджетник з анкетою в руках, у результаті спілкування має чітко усвідомити: ВОНИ завжди поруч і вибір - безальтернативний! Причому відповіді «так» на запитання про підтримку соціальних ініціатив президента Януковича та кандидатури від ПР в окрузі, а також про намір узяти участь у голосуванні в анкеті вже вдруковані. Залишається тільки вписати ваші ПІП й адресу. Або від руки написати відповідь «ні», твердо дивлячись в очі «людині з виконкому».

Гадаю, у Керчі, де ця технологія засвітилася й де бюджетників у неробочий час погнали на поквартирний обхід з анкетами (на кожні три-п’ять будинків), таких сміливих знайшлося небагато, враховуючи депресивність території й особливий режим царювання мера Осадчого. Для ЗМІ тут узагалі все просто: якщо ставитимуть неправильні запитання -
прийдуть товариші з органів. Журналісти ТРК «Бриз», єдиного медіа в місті, не підвладного мерові й регіоналам, подали інформзапит: просили
надати копію генплану Керчі.

Причому вточнили - без частини, доступ до якої обмежений, тобто все в рамках закону про доступ до публічної інформації та закону про містобудівну діяльність, який узагалі зобов’язує владу публікувати і проект генплану, і затверджений документ (без частини з обмеженим доступом). Але журналісти у відповідь на запит отримали відмову мерії (на тій підставі, що надання такої інформації загрожувало б національній безпеці країни) і візит двох співробітників СБУ до головного редактора з вимогою пояснень! Головний редактор уже звільнилася, щоправда, каже, зовсім не з цієї причини…

Ще один оригінальний привід для особистого контакту посланців партії влади до особливо чутливої частини електорату піарники спробували змалювати з російських «соціальних карт». Правда, там ними, як розповідають москвичі, пільговикам можна за комунальні послуги розплачуватися, у Криму ж, по суті, було запроваджено дисконтні карти великих торговельних і аптечних мереж - зі знижкою на 5-7%. Але відомо, що в усіх мережах супермаркетів для постійних покупців без будь-яких ініціатив уряду й так є накопичувальна система знижок - із дисконтом у ті ж таки 5-7%! Однак на урядовий «картковий» проект запланували витратити 750 тис. бюджетних гривень. При цьому «карти» працюють не в усіх маркетах, пенсіонери скаржаться, що економії від них - на копійки, і за ними треба ще побігати. Але лають тихо, а в підконтрольних телевізорах ми бачимо тільки задоволених ветеранів, які гаряче дякують партії та уряду…

Висуванці в кандидати на мажоритарних округах не від ПРУ та співробітники їхніх штабів в один голос скаржаться: не можуть знайти досвідчених людей для роботи в комісіях - бояться. Печія від попередніх виборів не минулася. Життя «не покращилося», але ніхто не хоче втратити те, що ще залишилося. Зокрема й із цієї причини опозиційні партії не поспішали із заявами про висування своїх кандидатів. Тоді як претенденти-регіонали конкурували між собою за місце в окрузі або у списку, співали й танцювали (у буквальному значенні), умовно опозиційні політики або шукали, за чию б волосату регіональну руку зачепитися, щоб отримати ярлик на кандидатство замість майбутньої лояльності в парламенті, або зберігали військову таємницю, щоб «не прийшли завчасно».

Утім, згадуючи ту ж таки кампанію по виборах до ВР Криму та місцевих рад, реєстрація жодних гарантій від пресингу не дає - скоріше, навпаки, він стає адресним і концентрованим. Тому можна очікувати й зняття з дистанції як за власним вимушеним бажанням, так і за рішенням суду.

Страх - саме цього стійкого стану мас домагалися правоохоронці, політики й політтехнологи влади під час місцевих виборів у Криму. Нещадна «зачистка» конкурентів, тиск на бізнес, який підтримує опонентів, експеримент із партійними камерами спостереження на дільницях це відчуття породжували й зміцнювали. При цьому патологічна недовіра донецько-макіївських до місцевого населення вилилася в небачену раніше міграцію - справжні десанти з Донбасу в дільничні комісії на Південнобережжі. Стратегічний, треба розуміти, був регіон. (Багато хто, до слова, прижився й обжився, так що прописуватися всією ДШБ за однією адресою тепер потреби немає.)

Спогади про місцеві вибори ще свіжі: багатьом відбили бажання балотуватися й узагалі висовуватися, тож в опозиції в цю кампанію не тільки гострий кадровий голод, а подекуди й повне ресурсне виснаження, багато хто зміцнився в думці, що проти лому немає прийому.

Багато хто, але не всі. І закриті заміри суспільних настроїв штабів різної масті відрізняються, але всі невтішні для партії влади: у найкращому разі регіоналів у їхньому умовно-базовому регіоні готові підтримати 35 відсотків виборців, а план доведено майже вдвічі більший. При цьому й такий рівень підтримки в розореному, з розбитими дорогами, в які нібито закатали сотні мільйонів, загидженому сміттям Сімферополі дивує навіть експертів, наближених до влади. «Це що ж треба робити із цим кримським народом, щоб він не підтримував регіоналів?!» - веселяться технологи.

Знаючи, хто керує кампанією регіоналів у Криму і хто їм «малює картинку», які не тільки партійні, а й особисті мотиви для досягнення твердої перемоги кандидатів у мажоритарних округах і партії загалом мають на цих виборах перші особи автономії, можна прогнозувати температуру, обсяг опадів і загроз проривів інформаційної каналізації під час кампанії. Вона буде максимально жорсткою, з бульдозерно-бульдожим застосуванням адмінресурсу та брудною, чому вже є приклади-провісники. Ну, загалом, буде все як завжди і як це прийнято в нинішньої влади. Тобто мають бути й проблиски - для демонстрації капіталізму з людським обличчям.

Звичайно, за все в Криму відповідатиме №1 КРО Партії регіонів, голова Радміну АРК Анатолій Могильов. Почесне відрядження генерала в Крим - замінити передчасно померлого Василя Джарти, але одночасно м’яко звільняючи крісло глави МВС для друга президентового сина - багатьма, з урахуванням зазначених обставин, обмежувалася саме парламентськими виборами. Здається, і сам Анатолій Володимирович бачив цей строк як граничний. Але звіт про відрядження мав бути блискучим! Інакше так і вторитиме раз за разом, відповідаючи на запитання про чутки про зміну - довіреного Сім’ї Миколу Дем’янка або ще когось, запевняючи, що в нього в Криму роботи - непочатий край, і вона йому до душі.

Володимир Константинов, спікер ВР Криму. За Конституцією - вища посадова особа автономії, по життю - потрібна декорація для демонстрації прав кримчан на владу у своїй республіці. У Володимира Андрійовича ве-е-еликі проблеми, про які DT.UA неодноразово писало. Багатомільйонні борги «Консолі» у гривні, доларах і євро чотирьом банкам - комерційним і державному, безлічі замовників і пайовиків, юросіб і фізосіб, які тепер, щоб «вибити» борги, ідуть до суду з позовами про визнання компаній колишньої будівельної імперії-матрьошки банкрутом. Там - і наші з вами гроші: невідпрацьовані аванси за підряди. Там і борги перед партією в такий відповідальний момент. Ні, мова не про внесок. Незбудовані дитячі садки, підряди на які було віддано консолівським фірмам; неякісно виконані супердорогі об’єкти (школу в Леніно, що потягнула на 75 мільйонів, ремонтували відразу після здачі!); вигнані на вулицю без виплати боргів фахівці й робітники «Консолі» - все це тінню лягає на всю кримську владу й страшно допомагає рідній партії у виборчій кампанії. Надолужити можна тільки вагомим внеском у результат-2012. Але для цього треба річки, які впадають в офшори на Кіпрі й Сейшелах, повернути назад. Малоймовірно…

Могильов зробив максимум, щоб полегшити собі це випробування, - все-таки переконав президента в тому, що на мажоритарку треба ставити кримських, а не донецьких. Уловив, так би мовити, настрої мас. У результаті з усіх немісцевих, але численних охочих піти по Криму, тільки народних депутатів Юлію Льовочкіну (хоча й була спроба зайняти округ феодосійцем) та Олену Нетецьку (вірну багаторічну соратницю В.Джарти, яка має теплі стосунки і з Могильовим) було висунуто в мажоритарних округах. Решта - «чисто» кримські. Але не безпроблемні - авторитету в народі більшість кандидатів не мають. У двох сімферопольських округах, у Керчі й Євпаторії, може бути справжня війна, а першим снарядом пристрілювання стане жеребкування партій по формуванню комісій. Що ж до присутності кримчан у списку партії, то стався просто-таки конфуз. Як відомо, відкритим на сьогодні залишається лише список зі 150 осіб. У першій сотні - тільки не любий нинішнім кримським вождям бунтівник Василь Кисельов. Інші 19, про яких гучно було заявлено як про нове досягнення, поки що - в тумані. Схвалення соратників, з якими кувати перемогу, такий стан речей, у регіоні, звісно, не додає.

Ілюзій про чистоту і чесність ведення агітації бути не може - брудні технології вже на вулицях, у поштових скриньках, на сторінках газет і в он-лайні. Ще до старту офіційної кампанії в наметах маргінальних партій, задіяних для технічної та брудної роботи, з’явилися листівки й газети не просто з агітацією «проти» - з натуральною «чорнухою». Зважаю-чи на те, що все це вихлюпується проти опонентів влади (причому всіх), а правоохоронці на це неподобство не реагують, то джерело грязьових фонтанів, напевно, треба шукати в протилежній стороні.

Головний піарник штабу кримських регіоналів Ігор Шпилій працював у Криму і в минулі - місцеві вибори. Шпилій, більш відомий у шоу-бізнесі, є засновником рекламно-творчого агентства «Арт-консалтинг груп». Свого часу був арт-директором Асії Ахат, а з молодої співачки Настасії (дочки депутата-регіонала Сергія Момота) обіцяв зробити українську Вітні Х’юстон.

Під час минулих виборів Шпилій вів кримську кампанію разом із бізнес-партнером - відомим піар-технологом Катериною Кириченко, з якою заснував рекламну фірму «Інсайт консалтинг». Вони керували не тільки кампанією ПР по всьому Криму, а й окремим проектом - кампанією нинішнього горе-мера Сімферополя В.Агєєва, колишнього консолівського топ-менеджера, для впізнаваності якого білбордами й транспарантами обвішали все місто.

Отакий казан-базар виходить у Криму, обвішаному творами, авторство яких приписують тому ж таки І.Шпилію: сюжети «Кримчанин, пишайся минулим», що повеселили весь інет, тепер розбавили постери із закликом пишатися сьогоденням. Але його ж і без реклами видно. Та з вікна «Лексуса», напевно, все бачиться інакше. Тому на останньому агітзаході, проведеному штабом, де кандидати-регіонали за круглим столом розповідали собі й Могильову про те, що вони зроблять для Криму, показали симптоматичний, я б сказала, ролик. У ньому стверджувалося, що в останні два з половиною роки влада Криму ліквідувала небачену розруху, залишену їм попередниками. При цьому за столом сидів Борис Дейч - колишній спікер ВР Криму, поруч - депутати й члени урядів Криму, колишні й нинішні. Партія регіонів біля керма автономії вже близько 10 років! Тобто регіонали, за логікою авторів фільму, і зруйнували економіку Криму!

Спекотливе літо видалося однак.