«ВЕЛИКИЙ СЕКРЕТ ДЛЯ МАЛЕНЬКОЇ КАМПАНІЇ» - Політика - dt.ua

«ВЕЛИКИЙ СЕКРЕТ ДЛЯ МАЛЕНЬКОЇ КАМПАНІЇ»

6 вересня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №34, 6 вересня-13 вересня

Весняні вибори міського голови в Хмельницькому були, м’яко кажучи, не дуже цікаві для журналістів і аналітиків...

Весняні вибори міського голови в Хмельницькому були, м’яко кажучи, не дуже цікаві для журналістів і аналітиків. Ситуація та ж, що в Києві й Ужгороді: діючий мер з астрономічним рейтингом і відсутність реальних конкурентів. Інші висувалися більше «щоб засвітитися». І в перемозі Михайла Чекмана практично ніхто не сумнівався. Проте його недавня трагічна загибель в автокатастрофі сплутала всі карти. Зараз, напередодні старту короткої позачергової виборчої кампанії, у місті вже немає колишньої визначеності.

Хіт-парад потенційних (поки) претендентів на місце міського голови яскраво засяяв у променях Дня незалежності. Поздоровлення в газетах, листівки в кожну поштову скриньку, раптові телевізійні звіти народних обранців про виконану роботу досить чітко давали уявлення про склад прийдешнього забігу. Отже:

Номер перший — Олег Лукашук. Чинний депутат Верховної Ради від Хмельницького, глава обласної СДПУ(о), екс-суперник Михайла Чекмана на виборах 1998 року. Сьогодні його позиції найсильніші: партійний лідер — на посту глави адміністрації Президента, мережа бізнес-структур, готових підтримати його людським, фінансовим, політичним ресурсом, відомість і популярність у народі. Пан Лукашук чітко пам’ятав правило піару: нові вибори починаються наступного дня після минулих. І чотири роки час даремно не гаяв. Як результат, досить упевнена перемога на мажоритарці. За чутками, Віктор Медведчук украй зацікавлений в успіху свого кандидата (а також в отриманні вільного округу для довиборів у Верховну Раду: хтозна, що принесе політична осінь?).

Номер другий — Микола Приступа. Екс-голова обласної депутатської ради. Нині — заступник глави облдержадміністрації. У фінансовій могутності не помічений, проте має авторитет, має імідж «чесного політика», потужну підтримку з боку організацій ветеранів Афганістану, ряду партій лівоцентристського штибу. Симпатизують Приступі «Батьківщина» і сильна в регіоні ВОЛ «Справедливість». В останні дні активно обговорювалося питання всебічної підтримки його кандидатури «Нашою Україною». І це може зрівняти шанси Миколи Івановича з фаворитом перегонів: Віктор Ющенко, особливо в компанії з Юлією Тимошенко, одним-двома «візитами підтримки» здатний радикально змінити ситуацію на виборах. Можливе (й імовірне) рішення «Нашої України» одночасно перекриє кисень ще одному потенційному учаснику виборів: Олегу Шелепалу.

Номер третій — Олег Шелепало. Депутат міськради, лідер фракції «Наша Україна», директор приватної школи «Гармонія». Рішення товаришів по блоку на користь Миколи Приступи робить викид публічної енергії пана Шелепала фальстартом. Хоча «нашоукраїнцям» не звикати до роздвоєності під час мерських виборів. Навесні київський штаб прийняв рішення про підтримку Михайла Чекмана, але в той же час у Хмельницькому під прапорами «Нашої України» активно вів до програшного кінця кампанію Петро Тарасюк.

Номер четвертий — Віталій Олуйко. Народний депутат України (НДП), екс-ректор Інституту регіонального управління і права, екс-заступник глави облдержадміністрації. Має імідж сильного ефективного менеджера, порядного політика. Брати участь у виборах (мера, депутата, президента тощо) йому із завидним завзяттям пропонує досить велика кількість людей. Але Віталій Миколайович грає лише напевно і лише по-крупному. Ухильні відповіді на запитання журналістів про його можливу участь у виборах мера дали привід для численних прогнозів. Проте, за неофіційними даними, із паном Олуйком усерйоз обговорюють можливу його появу на посту глави облдержадміністрації. Причому саме з умовою неучасті в мерських баталіях. Остаточне рішення «надії хмельницького політикуму» ми дізнаємося вже дуже скоро.

Номер п’ятий — Іван Бухал. Екс-мер Хмельницького. Досі старше покоління говорить про нього з нотками ностальгії. І якщо за часів Михайла Чекмана він сприймався як атрибут «добрих старих часів», то зараз несподівано для багатьох став можливим важкоатлетом політичного рингу. На його боці комуністи, імідж міцного хазяїна, а також екс-віце-прем’єр Анатолій Голубченко, довіреною особою якого був навесні 2002 року Іван Бухал.

Номер шостий — Олександр Винников. Перший заступник, нині в.о. міського голови. «Сірий кардинал» міської політики, котрий вирішив, судячи з усього, зіграти свою партію. Непублічність і нерозкрученість пана Винникова є серйозною перешкодою для упевненої перемоги на виборах, але крові конкурентам його команда попсує чимало. А заодно стане гарантом невикористання безконтрольного адміністративного тиску в інтересах когось із явних фаворитів. Ще одним варіантом його гри може стати багатоходова комбінація на користь наступного претендента.

Номер сьомий — «темна конячка» Віктор Коліщак. Лідер депутатської групи «Рідне місто» у міськраді, голова «тимчасової контрольної комісії з контролю за дотриманням законності рішень виконавчого комітету на період довиборів міського голови» (такий ось юридичний і політичний феномен був породжений останньою літньою сесією міськради). Михайло Чекман уже називав Віктора Коліщака своїм можливим наступником. А спільний бізнес останнього із сином покійного мера, упевнене лідерство в бізнес-групі депутатів міськради робили його політичне майбутнє безхмарним. Але зараз 33-річний бізнесмен опинився в складній ситуації. Дефіцит часу, ресурсів, а головне — дефіцит публічності украй важко заповнити за два місяці, що лишилися до часу «Х». По штабах конкурентів ходять чутки про лобіювання кандидатури Коліщака на вищих рівнях вінницьким губернатором Кацемиром, про астрономічні суми, зібрані друзями і партнерами Михайла Чекмана на підтримку кампанії Віктора, про «крутих політтехнологів», завезених чи то з Москви, чи то з Китаю. У будь-якому разі, перші передвиборні кроки виглядають досить свіжо і багатообіцяюче. І саме Віктор Коліщак здатний стати тим самим «великим секретом для маленької виборчої кампанії».

Очікуються й інші кандидати, але їхня роль буде радше технологічною, аніж вирішальною. Популярність і масштабність Михайла Чекмана вимушено позиціонує учасників виборів за векторами «друзі», «опоненти», «наступники». До перших можна віднести Миколу Приступу і Віталія Олуйка, до других — Олега Лукашука й Олега Шелепала, третій шлях закликає Олександра Винникова і Віктора Коліщака. Чия зірка виявиться щасливішою, чиї тузи в рукаві козирнішими, чиї нерви міцнішими — покаже час.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №27, 13 липня-19 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво