В результаті тривалих боїв...

Визначення «війна всіх проти всіх» уже перетворилося на штамп характеристики подій в українських верхах. Якщо проігнорувати перманентні тимчасові альянси, так воно і є. При цьому війна супроводжується політичним піаром, — як російський бунт, безглуздим і нещадним. Піар на пожежах, піар на повенях, кризах і виборах, сусідських війнах та своїх моряках. Левова частка зусиль, яка витрачається на все це, не привела до якісних зрушень в оцінці суспільством тих або інших суб’єктів можливих виборів. Зростає лише кількість тих, хто заявив про своє небажання купувати квитки на шоу. За оцінками Київського міжнародного інституту соціології, 25,8 відсотка виборців заявили, що не мають наміру брати участь у виборах, якби вони відбувалися наступної неділі. Фактично кожен четвертий громадянин висловив недовіру представленому спискові політиків. І, що прикметно, 17,7% виборців із числа тих, які планують прийти до урн, мають намір викреслити всіх. І їх, мабуть, можна зрозуміти. Інша річ, що і ті, хто «проти всіх», і ті, хто не прийде, повинні розуміти: їхні голоси розділять як бонуси «нелюбимі» політики, котрі пройдуть у Раду. Отже, треба або шукати нові обличчя й команди, або змиритися з «пасивним голосуванням» за старих знайомих. Насамкінець зазначимо, що 17 відсотків ще не визначилися зі своїм вибором.

Поки що, судячи з результатів опитування, ніхто з політиків радикально не програв і не виграв. Із заявкою на успіх виступили хіба що комуністи: вісім відсотків — ударний показник! Айсберги електоратів майже всіх політичних сил розтають по краях і потроху обвалюються в море зневірених. Вірність партіям і блокам зберігає ядро — найбільш заморожена частина загону шанувальників. У кого це ядро виявиться більш згуртованим і байдужим до можливих альтернатив, тому й удасться на січневих виборах (якщо вони відбудуться) показати пристойніший результат. Поки що, слід сказати, ПР із завданням утримання прибічників впорюється краще, ніж її найближчі конкуренти з БЮТ.

У принципі, зростання чи зниження рейтингу включених у список політичних сил не перевищив соціологічної похибки, що становить при опитуванні 2034 респондентів 2,9%. По-журналістськи можна зафіксувати прецедент — уперше за час прем’єрства Тимошенко показник Віктора Януковича в гіпотетичному другому турі президентських виборів виявився вищим, ніж у чинного прем’єра: за Ю.В. проголосували б 37,1% готових взяти участь у виборах; за В.Ф. — 39,1. Проте соціологи стверджують, що різниця, у рамках соціологічної похибки, не є підставою для висновку, а результат лише свідчить про рух «ніздря в ніздрю». Другий же тур з участю Ющенка і Януковича не залишає шансів чинному президентові: В.А. — 15,9; В.Ф. — 44,2.