В АМЕРИЦІ ТРІУМФУЄ ДЕМОКРАТІЯ. ВЖЕ ТРЕТІЙ ТИЖДЕНЬ...

Наші прогнози щодо того, коли світ почує ім’я нового президента США (передбачалося, що минулої суботи), виявилися занадто оптимістичними. Зате побоювання, пов’язані з можливістю підключення Верховного суду Флориди до процесу розв’язання суперечки між двома передвиборними штабами, справдилися на сто відсотків. Про виборців протиборчі сторони, схоже, вже забули. У бій вступила «важка артилерія» — герої незліченних американських анекдотів і кінодрам на судову тему — правники й адвокати.

А щастя для республіканців, здавалося, було таким близьким! Із закінченням підрахунку вибор- чих бюлетенів, присланих з-за кордону, Джордж Буш випереджав свого суперника з перевагою в 930 голосів, і держсекретар Флориди республіканка Кетрін Герріс уже мала офіційно проголосити його переможцем. Але члени Верховного суду штату одностайно ухвалили рішення, яке повністю влаштовувало демократів: вони заборонили Герріс офіційно засвідчувати результати голосування до свого остаточного вердикту щодо ручного підрахунку бюлетенів.

Сказати, що це прямо підкосило команду Буша, — означає нічого не сказати. Республіканці були настільки впевнені в щасливому кінці, що вчасно не зажадали ручного перерахунку бюлетенів у своїх графствах Флориди — там, де в них були хороші шанси знайти ще кілька голосів, поданих за їхнього кандидата. Тепер же вони цілком обгрунтовано побоювалися, що, перерахувавши вручну сотні тисяч бюлетенів у своїх вотчинах, демократи нашкребуть достатньо голосів, відданих за Гора, щоб вийти вперед, хай навіть із незначною перевагою.

До того ж, вони чудово розуміли, що людина — не машина, і якщо «лічильники» будуть певним чином проінструктовані, то досягти потрібного демократам результату буде не так уже й важко. Недаремно ж американські праві цитували по телебаченню афоризм, який нібито належав Сталіну, стверджуючи, що перемагає не той, за кого подано більше голосів, а той, хто їх рахує. Республіканці наполягали на тому, що процедура ручного перерахунку вкрай суб’єктивна і не захищає від несумлінних лічильників. Вони були впевнені, що їхні конкуренти, які закликали до Флориди сотні своїх активістів з усієї країни, і головним чином із Бостона, де в них найміцніша організація, відверто шахраюють при перерахунку.

І голослівними назвати їхні твердження не можна. Представники Буша днями заявили, що на одній із дільниць, де проводиться перерахунок, кілька їхніх бюлетенів виявилися серед поданих за Гора. Якби їх вчасно не знайшли, то приплюсували б до голосів демократа. Крім того, пробиті перфоратором дірки в кількох бюлетенях, поданих за Буша, виявилися заклеєні скотчем.

Олії у вогонь підливала й охоча до сенсацій американська преса. Одна впливова газета помістила на своїх шпальтах історію про те, як юрист-демократ інструктував спостерігачів партії, котрі беруть участь у ручному перерахунку. Він учив їх завважувати кожну вм’ятину, крапку або подряпину на бюлетені, із якої можна теоретично зробити висновок, що він був поданий за Гора. Коли ж один з активістів через наївність запитав, як бути, якщо йому трапиться на очі бюлетень з позначкою за Буша, наставник рекомендував просто не помічати цього.

Перерахунки — перерахунками, але вони мали б сенс лише в тому випадку, якби було рішення про включення їхніх результатів до остаточних підсумків голосування у Флориді. Оскільки жоден кандидат у президенти не був готовий визнати поразку, вердикт із цього приводу і мав винести флоридський Верховний суд у ході засідання, яке головний суддя штату Чарльз Уеллс назвав історичним.

Заслухавши минулого понеділка аргументи адвокатів обох кандидатів, судді пішли на нараду, що тривала ще майже добу. І ось настала кульмінація. У вівторок пізно ввечері за місцевим часом усі світові інформаційні агентства передали: суд дозволив враховувати результати ручного перерахунку голосів.

У таборі демократів, як з’ясувалося, не дуже вірили в такий кінець. Від цього радість їхня була ще бурхливіша. Сам Альберт Гор заявив, що така постанова суду «означає перемогу демократії». Не знаю, як щодо американської демократії, поки що день у день її імідж дедалі більше підупадає. Але шанси демократів на перемогу у виборах істотно зросли. Однак спостерігачі не поспішають однозначно стверджувати, що 43-м президентом США обов’язково стане Гор. Річ у тім, що в судовій постанові є два моменти, котрі можуть зруйнувати всі плани демократів.

Насамперед, суд зобов’язав виборчі комісії завершити всі підрахунки й перерахунки до 26 листопада. Крім того, вирішувати питання про долю неправильно заповнених бюлетенів мають місцеві власті графств Флориди.

Однак демократів ці застереження не злякали. Вони настільки були впевнені в тому, що ручний перерахунок голосів у Флориді принесе перемогу нинішньому віце-президенту США, що на всіх перехрестях кричали про свою перемогу. Як виявилося пізніше, раділи вони передчасно. Громом серед ясного неба стало рішення виборчої комісії графства Майамі-Дейд закрити ручний перерахунок поданих 654 тисяч бюлетенів у зв’язку з неможливістю закінчити його до 26 листопада. Це графство подасть держсекретарю старі дані на 8 листопада, коли перемога вже була в руках у Буша. Та й прибування додаткових голосів, поданих за Гора в інших графствах, що продовжують перерахунок, йде зовсім не такими швидкими темпами, як хотілося б демократам.

А представникам табору Джорджа Буша-молодшого залишається розраховувати лише на американців, які живуть за кордоном. Термін прийому їхніх бюлетенів, відісланих поштою, також було продовжено. Однак демократи, усвідомлюючи, що військові, котрі служать на заморських територіях, проголосують за республіканців, «пометушилися» і в цьому питанні.

Виявляється, ще до того, як розпочалися нинішні чвари, юрист-демократ Марк Геррон розіслав своїм однодумцям лист на п’яти аркушах із докладним описом, як відсівати військові бюлетені. Зокрема, він правильно передбачив, що на багатьох конвертах, відісланих з військових кораблів, не буде поштового штемпеля з датою. Бюлетені, що містилися в конвертах, були датовані й офіційно засвідчені, але відсутність дати зовні давала змогу оголосити чимало їх недійсними. Відтак виборчі комісії забракували 40% бюлетенів, які прийшли з-за кордону.

Команда Буша здійняла гвалт й обвинуватила прибічників Гора в тому, що вони з вузькопартійних міркувань позбавляють захисників батьківщини їхнього законного права голосу. І задоволення судового позову республіканців, які вимагають, щоб 13 флоридських графств зарахували бюлетені військових, що прийшли поштою в конвертах без штемпеля й дати, може значно посилити перевагу губернатора Техасу.

Тим часом, судовий успіх демократів у Флориді надихнув їх на аналогічні дії і в інших штатах. Кілька громадян у Техасі подали позов на республіканців, звинувачуючи тих у порушенні виборчого законодавства, відповідно до якого, президент і віце-президент не можуть бути жителями одного штату. А Дік Чейні, що йде в парі з Джорджем Бушем, на думку заявників, сплачує податки в Техасі (а отже, й проживає тут, так само, як і його бос), а не у Вайомінгу, як вказує в офіційній анкеті. Якщо суд задовольнить цей позов, то кандидат-республіканець може втратити всі голоси виборців, завойовані ним у його рідному штаті. Але це поки що зі сфери прогнозів.

Сьогодні ж увага кандидатів, як і раніше, прикута до Флориди. Якщо в неділю виявиться, що тут переміг Гор, то табору Буша залишиться покладатися лише на Верховний суд США. Простим виборцям ця метушня вже добряче набридла, і вони хотіли б якомога швидше покласти край тривалому виборчому марафону. Однак претенденти на вищу державну посаду США навряд чи зголосяться на таку думку. Напевно, ніхто з них не звертає уваги на зростання побоювань американських експертів, які вважають, що перемога майбутнього президента — незалежно від його партійної приналежності — буде пірровою. І про це 43-й мешканець Білого дому пам’ятатиме весь свій термін перебування на посаді глави Сполучених Штатів.