Усі — на біржу? Куди зникла Головдержслужба? - Політика - dt.ua

Усі — на біржу? Куди зникла Головдержслужба?

10 грудня, 2010, 17:58 Роздрукувати Випуск №46, 10 грудня-17 грудня

З одного боку, презентована Банковою адміністративна реформа — прямий шлях до оптимізації системи виконавчої влади і значної економії державних фінансів...

З одного боку, презентована Банковою адміністративна реформа — прямий шлях до оптимізації системи виконавчої влади і значної економії державних фінансів. З іншого — тисяча великих і маленьких чиновників, які теж люди і в яких теж є сім’ї. І більшості з них, очевидно, доведеться вирушити на біржу праці. Так скільки ж чиновників втратять роботу? Як відбуватиметься таке тотальне скорочення? Кого й за якими критеріями звільнять першими? Хто визначатиме ці критерії? І в скільки, нарешті, обійдеться державі такий масштабний захід?

Почнемо з кінця. Кожен, кого звільнять за скороченням, отримає лише вихідну допомогу в розмірі середньомісячного заробітку. Бо відповідно до загального трудового права й нині чинного законодавства про держслужбу жодних додаткових гарантій скороченим не передбачено. Ідемо далі, враховуючи при цьому 30-відсоткову заявку влади на майбутнє скорочення. 186 тисяч 358 чиновників — це загальна штатна чисельність держслужбовців центральних органів виконавчої влади та урядових органів, їхніх територіальних органів, а також секретаріату уряду. Власне, тільки цих категорій і торкнувся указ президента, залишивши без уваги (поки що) ще 110 тис. службовців у місцевих органах влади, обласних і районних держадміністраціях. Отже, якщо середня зарплата чиновника становить 3025 грн., то на виплату вихідної допомоги 30% скорочених (55 тис. 907) держава витратить близько 169,1 млн. грн.

Можна припустити також, що частина держслужбовців відповідного віку скористається правом дострокового виходу на пенсію у зв’язку зі скороченням штатів. Варто врахувати і тих, кому подовжено строк перебування на держслужбі, — люди теж можуть захотіти вийти на пенсію. І ось ці категорії справді зможуть скористатися правом отримати десять посадових окладів у зв’язку з виходом на пенсію. Правда, відповідно до прогнозних розрахунків Головдержслужби, таких людей може бути не більше 3 тис. Помножимо на 1400 грн. (умовний середній посадовий оклад держслужбовця) і, відповідно, на десять окладів. Разом маємо — 44,1 млн. грн. Отже, загальна сума виплат мінімально становитиме 213,2 млн. грн. Що, в принципі, незначні додаткові витрати порівняно з 13 млрд. грн. очікуваної економії, про які заявив міністр фінансів Ярошенко. Адже саме на таку суму влада збирається скоротити витрати на держуправління в проекті бюджету на 2011 рік.

Більше того, якщо врахувати, що згідно з неофіційною, але всім відомою статистикою міністерства і відомства традиційно тримають 10% незакритих вакансій (кому при цьому йдуть бюджетні кошти, питання не сьогоднішньої розмови), то витрати на скорочення виглядатимуть іще меншими.

Тепер про механізм скорочення. Він незрозумілий. На сьогодні є всього лише указ президента. А також розмови про створення якихось кваліфікаційних комісій (при міністерствах чи АП?), які й приймуть на себе всю тяжкість реформи. Проте з урахуванням завислого статусу Головдержслужби — незрозуміло, хто ж, у результаті, відповідатиме за сам процес і як узагалі він відбуватиметься. При цьому абсолютно точно ясно: якщо потрібних механізмів не буде прописано в найкоротші терміни, якщо не буде призначено конкретних відповідальних, то неминучі хаос, політизація, а також цілком можливе під вивіскою реформи зачищення чужих і невгодних. І тоді говорити про чистоту намірів влади буде, м’яко кажучи, некоректно.

За іронією долі, збігом обставин чи чиїмось оригінальним задумом у списку нових міністерств і відомств не знайшлося місця для Головдержслужби. Однак саме це відомство всі останні сім років займалося розробкою адміністративної реформи та реформи державної служби. На основі його пропозицій Банкова, власне, й презентувала свій реформаторський пакет. На сьогодні є дві версії, чому президент у своєму указі проігнорував структуру Тимофія Мотренка. Одні джерела стверджують, що такий крок цілком логічний і пов’язаний із поверненням України до Конституції 1996 року. Відповідно до цього документа в період 1999—2006 рр. Головдержслужба вже була в статусі центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом і була підпорядкована й підконтрольна особисто президенту. Проте в 2006 році, у зв’язку з набранням чинності політичною реформою, відомство опинилося під крилом Кабміну. Тепер же цілком можливо, що Головдержслужбі буде повернуто колишній статус.

Проте (через відсутність відомства у списку указу президента) більш переконливою видається друга версія. Її прибічники стверджують, що за задумом Банкової Головдержслужба стане лише одним із підрозділів Адміністрації президента. Тому її й проігнорували в указі. І ось тут є великий ризик для всієї реформи. Так, уже очевидно, що, зважившись на адмінреформу, президент обрав найжорсткіший і найреволюційніший варіант системи виконавчої влади, поширеної в країнах ЄС. Проте у схемі, яку взяла за основу команда Януковича, існує не просто Головдержслужба, а ціле окремо взяте міністерство адміністративної реформи та державної служби. Що не випадково, а цілком логічно, якщо йдеться про реформу як про безперервний інституціональний процес, а не разовий захід.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво