УП подала в суд на Януковича

«Українська правда» в понеділок, 11 жовтня, оголосила, що подала позов проти президента Украни Віктора Януковича у зв'язку з відмовою повідомити, засновником якого акціонерного товариства він є.

«Українська правда» в понеділок, 11 жовтня, оголосила, що подала позов проти президента Украни Віктора Януковича у зв'язку з відмовою повідомити, засновником якого акціонерного товариства він є.Позов поданий до Вищого адміністративного суду, який його прийняв до розгляду. Ухвалою від 5 жовтня відкрито провадження у справі, яка розглядатиметься колегією суддів у складі п'яти осіб. «Українську правду» у справі буде представляти Інститут масової інформації (ІМІ). Позовною вимогою «Української правди» є зобов'язати Віктора Януковича надати повну назву емітента акцій, якими він володіє. На початку червня 2010 «Українська правда» подала інформаційний запит до адміністрації президента України про надання інформації про те, акціонером якого господарського товариства виступає президент Янукович. Листом від 20 липня 2010 Перший заступник глави адміністрації президента Олена Лукаш відмовила у наданні цієї інформації, оскільки запит «Української правди» «виходить за межі наданих прав на одержання відкритої інформації». На початку серпня 2010 «Українською правдою» був надісланий повторний запит тепер вже безпосередньо до президента Віктора Януковича. Листом від 8 вересня 2010 керівник прес-служби адміністрації президента Денис Іванеско повторно відмовив в отриманні такої інформації. У своїй декларації про доходи Віктор Янукович вказав, що має внески до статутних капіталів підприємств, установ і організацій номінальною вартістю 6,5 тисяч гривень. "Українська правда" виходить з того, що відомості про цінні папери, якими володіє президент Янукович, є відкритими та повинні бути надані за інформаційним запитом, що випливає зі змісту законів "Про боротьбу з корупцією", "Про інформацію" та "Про державну службу". "Вважаємо, що в даному випадку інтерес громадськості знати цю інформацію переважає інтерес Януковича В.Ф. як фізичної особи на захист такої інформації від поширення", - ідеться в позовній заяві "Української правди". Видання також відзначає, що практика Європейського суду з прав людини вказує на відкритість приватного життя вищих посадових осіб. У рішенні по справі «Принцеса Ганноверська проти Німеччини» від 24 липня 2004 Європейський суд посилається на резолюцію Парламентської Асамблеї Ради Європи від 26 червня 1998 про право на недоторканність приватного життя. В Резолюції зокрема йдеться про таке: "Публічні особи мають визнати ту обставину, що особливе становище, яке вони, почасти за власним вибором, займають у суспільстві, автоматично веде до посилення тиску громадськості щодо їхнього особистого життя <...> Певні факти з приватного життя публічних, зокрема політичних діячів, звичайно можуть становити суспільний інтерес і, відповідно, читачі, які також є й виборцями, мають право їх знати". Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства, Вищий адмінсуд є судом першої інстанції з оскарження актів чи бездіяльності президента України.

За матеріалами «Української правди»