Україна—Молдова: відносини з оглядкою на вибори

Поділитися
Десятого листопада вкотре провалилася спроба виборів президента Республіки Молдова. Шанси на те, ...

Десятого листопада вкотре провалилася спроба виборів президента Республіки Молдова. Шанси на те, що його оберуть через місяць, поки що видаються досить примарними, утім, як і можливість вирішити основні суперечливі питання, які накопичилися в українсько-молдовських відносинах.

Після візиту української делегації на чолі з президентом України В.Ющенком у Кишинів на саміт глав держав — учасниць СНД 8—9 жовтня ц.р., у рамках якого відбулися зустрічі з представниками нової владної еліти Молдови, у Києві з’явилися проблиски надії, що Україна і Молдова нарешті зможуть скинути весь вантаж двосторонніх проблем і зосередитися на питаннях європейської інтеграції. Нове керівництво Молдови настільки оптимістично висловлювало готовність раз і назавжди вирішити основні питання зі своїми сусідами, що навіть досвідчені експерти, котрі не один рік пропрацювали на молдовському напрямку, повірили в можливість якогось дива.

В.Ющенко під час наради послів, яка відбулася в середині жовтня, поставив зовнішньополітичному відомству на чолі з П.Порошенком три пріоритетні завдання: у найкоротший строк урегулювати двосторонні відносини з Білоруссю і Молдовою, а також прискорити процес підписання угоди про асоціацію між Україною і Євросоюзом. І якщо стосовно підписання нової угоди Україна—ЄС до кінця 2009 року ніхто з експертів особливого оптимізму не висловлював, то можливість прориву на молдовському і білоруському напрямку видавалася цілком реальною. Останній візит білоруського президента О.Лукашенка в Київ став яскравим підтвердженням того, що за наявності політичної волі сторін невирішуваних питань практично не існує.

Проте на молдовському напрямку все виявилося дещо складніше. Попри те що під час зустрічей із В.Ющенком молдовське керівництво висловило готовність якомога швидше розв’язати всі суперечливі питання з Україною, далі слів справа поки що не зрушилася. Українські експерти, котрі відвідали в жовтні Кишинів для проведення двосторонніх консультацій, наразилися на явну жорсткість молдовської позиції. Після цього в хід було пущено більш «важку артилерію»: 3—4 листопада секретар РНБОУ України Р.Богатирьова провела в Кишиневі зустрічі з усіма основними представниками молдовського владного істеблішменту. Українська делегація привезла кілька альтернативних варіантів вирішення основних двосторонніх проблем, проте жоден із молдовських керівників нічим не відповів по суті.

«Дорога — ваша, а земля під нею — наша!»

Нагадаємо, що ключовими українсько-молдовськими проблемами є питання демаркації кордону і визнання власності. Так, Україна зацікавлена у вирішенні питання демаркації кордону в районі буферного вузла Дністровської ГЕС-2, де частина технологічних споруд станції розташована на правому березі Дністра. У свою чергу Молдові для завершення будівництва транспортно-енергетичного комплексу в населеному пункті Джурджулешть необхідно отримати від України додатково кілька гектарів водної поверхні
р. Дунай.

У Києві чудово розуміють, що молдовський міжнародний порт Джурджулешть нічого доброго не обіцяє ні Україні, ні будь-якій іншій придунайській державі як у плані екології, так і у сфері забезпечення безпеки судноплавства. Проте Україна готова вирішувати цю проблему по-добросусідськи, з урахуванням спільного курсу наших країн на європейську інтеграцію. Зокрема, ще кілька років тому Київ висловив готовність піти на компроміс стосовно проблеми демаркації в районі Джурджулешть, якщо Кишинів піде на відповідні поступки щодо Дністровської ГЕС-2.

На жаль, у Києва вже є негативний досвід «пакетного» вирішення питань з молдовською стороною. До цього часу одним із найкрамольніших залишається питання, що конкретно отримав Київ від Кишинева в обмін на те, що Україна зробила Молдову морською державою. На думку багатьох експертів, тоді Україна мала отримати у власність ділянку дороги в районі населеного пункту Паланка, як це передбачено документами, ратифікованими парламентами обох країн. Не будемо сперечатися про ступінь рівноцінності такого обміну, скажемо лише, що акт на право користування землею під автомобільною дорогою в Паланці так і не було передано українській стороні. Представники молдовської сторони люблять іноді жартувати: мовляв, дорога ваша, а земля під нею — наша.

Тепер навчені досвідом українські експерти, перш ніж пропонувати Молдові новий «пакет», вимагають виконання нею зобов’язань у рамках попередніх домовленостей. Нова молдовська влада, наче нічого й не сталося, заявляє, що готова передати акт на право користування землею під ділянкою автодороги Рені—Ізмаїл у районі Паланки одночасно з отриманням Кишиневом додаткової території в акваторії порту Джурджулешть, а питання з буферним вузлом Дністровської ГЕС-2 треба, мовляв, іще додатково вивчати. Таке враження, що Молдова вкотре сподівається «продати» Україні ту саму поступку.

Незрозумілою залишається і позиція Кишинева щодо демаркації центральної (придністровської) ділянки українсько-молдовського кордону. При тому, що це питання є одним із ключових для Молдови як у контексті якнайшвидшого врегулювання придністровського конфлікту, так і з погляду відсутності юридично оформленого кордону з Румунією.

Усе пізнається в порівнянні

Певний час заяви нової молдовської влади про те, що в Кишиневі ще не встигли призначити чиновників, відповідальних за український напрямок, сприймалися як аргументи, що виправдують відсутність зрушень у двосторонньому діалозі, проте тепер це трохи насторожує. Так, чомусь відсутність сформованої владної вертикалі не завадило новому керівництву Молдови серйозно просунутися у взаємовідносинах з Румунією.

За якісь кілька місяців Бухаресту вдалося отримати від нової влади в Молдові дозвіл на відкриття румунських консульств у Бєльцах і Кагулі (попередня владна команда в Молдові, намагаючись стримувати румунську експансію, була категорично проти збільшення кількості румунських консульств), а також відкриття в Молдові 13 виборчих дільниць на виборах президента Румунії 22 листопада 2009 року. Крім цього парафовано молдовсько-румунську угоду про малий прикордонний трафік, а її підписання очікується вже 13 листопада ц.р.

На жаль, доводиться констатувати, що Кишинів поки що не демонструє подібних добрих жестів на адресу Києва. У кулуарах нові молдовські керівники на словах підтверджують готовність активізувати двосторонній діалог з Україною, на ділі ж ані на йоту не відходять від ортодоксальних позицій, яких дотримувалися їхні попередники комуністи. Такий дисонанс між словами і реальними діями в Кишиневі пояснюють складністю внутрішньополітичної ситуації, невизначеністю з виборами президента РМ.

Є побоювання, що нова правляча коаліція в Молдові обмежить свою зовнішньополітичну програму відновленням добросусідських відносин з Румунією і початком діалогу з Євросоюзом щодо підписання угоди про асоціацію. На вирішення проблем зі своїм другим сусідом — Україною — у нової влади в Молдові може забракнути ресурсів, у т.ч. й часу. Можливо, тому в Кишиневі поки що тільки створюють видимість бажання зблизитися з Києвом. Єдине, що, здається, реально турбує Молдову, — щоб Київ не запровадив більш жорсткого режиму в’їзду громадян РМ на територію України (відомо, що Молдова є лідером серед країн — постачальників нелегальних мігрантів в Україну).

Готуй сани влітку…

Поза сумнівом, розглядати питання зовнішньої політики Молдови на українському напрямку потрібно з урахуванням внутрішньої ситуації в цій країні. А вона в РМ залишається досить неоднозначною.

До моменту обрання в Молдові повноцінного президента рано говорити про те, що мажоритарному альянсу «За європейську інтеграцію» вдалося до кінця сформувати владну
команду в країні. Після провалу 10 листопада голосування щодо кандидатури президента РМ у молдовському парламенті в депутатів протягом 30 днів залишається друга спроба обрати главу молдовської держави, інакше — неминучі нові дострокові вибори в парламент (орієнтовно восени наступного року).

На цьому етапі правляча коаліція в Молдові переживає не найлегший момент. Кандидат у президенти РМ і одночасно лідер Демпартії Молдови Маріан Лупу вже кілька місяців перебуває «в тіні» з незрозумілою перспективою свого обрання на цю вищу посаду, оскільки альянсу бракує восьми додаткових голосів у парламенті РМ. У якийсь момент виникли побоювання, що вибори президента РМ потрібні практично тільки одному Маріану Лупу, тоді як інші його партнери по коаліції — спікер парламенту Міхай Гімпу і прем’єр-міністр РМ Влад Філат — не заперечують проти нових парламентських виборів, оскільки це дало б змогу зміцнити позиції їхніх партій.

Безумовно, навіть у разі чергового необрання президента РМ у грудні альянс може скористатися «вікном у законодавстві», яке дозволяє Міхаю Гімпу ще чотири роки виконувати обов’язки глави молдовської держави і при цьому не розпускати парламент. Проте такий сценарій подій не може влаштовувати вкрай амбіційного Маріана Лупу, котрий залишається взагалі без будь-якої посади у владній ієрархії держави.

Більшість експертів поки що не беруться робити прогнози щодо результативності виборів президента в грудні цього року, причому перспектива розпуску парламенту РМ влітку наступного року залишається цілком реальною. В цих умовах кожна з партій, які входять у правлячий альянс, діє відповідно до принципу «готуй сани влітку, а віз — узимку», почавши негласно працювати на нові дострокові вибори.

Таким чином, привид нових дострокових виборів у молдовський парламент продовжує тяжіти над усіма членами коаліції і впливає на їхні рішення, зокрема на зовнішньополітичному напрямі. Нова влада в Молдові, напевно, виходить з того, що будь-яке відхилення від своїх ортодоксальних позицій у відносинах з Україною може трактуватися їхніми політичними опонентами як зрада національних інтересів. При цьому такими опонентами під час можливих нових виборів можуть стати не лише комуністи, а й сьогоднішні союзники по альянсу.

Вузьким місцем у логіці молдовських політиків може виявитися те, що влада України уважніше поставиться до питань взаємовідносин із Молдовою вже найближчим часом, навіть попри початок президентської виборчої кампанії в самій Україні.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі