Указ президента лише підтверджує прийняті в 90-і і 2000-і роки постанови про делімітацію Азовського моря і Керченської протоки

Затверджені президентом пункти рішення РНБО лише підтверджують прийняті в 90-і і 2000-і роки розпорядження і постанови про делімітацію Азовського моря і Керченської протоки. А в деяких випадках пропонують довести до кінця ініціативи, започатковані українською владою півтора десятиліття тому.

Про це у своїй статті для DT.UA пише Володимир Кравченко. За його словами, міжнародне морське право дозволяє країнам в односторонньому порядку встановлювати вздовж свого берега територіальні води шириною до 12 миль. І зовнішня лінія цих вод - державний кордон. Все, що за межами 12-мильної зони, - це вже міжнародні води.

"У 2003 р. лише один крок відділяв Україну від того, щоб отримати морський кордон з Росією: постанову Кабміну необхідно було зареєструвати в секретаріаті ООН, - зазначає оглядач. - Крок так і не був зроблений. Плани Києва встановити територіальне море були покладені в архів 24 грудня 2003 р., коли після загострення україно-російських відносин і конфлікту навколо українського острова Коса Тузла Леонід Кучма і Володимир Путін підписали україно-російський договір про співпрацю у використанні Азовського моря і Керченської протоки і визнали ці акваторії "історично внутрішніми водами двох країн".

Детальніше про суть рішень з відстоювання інтересів України читайте в статті Володимира Кравченка "Напівзамкнений Азов" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".