У ЛУКОМОР’Ї ДУБ СПИЛЯЛИ... У КРИМУ ТА СЕВАСТОПОЛІ ДІЇ ПРЕЗИДЕНТА ВВАЖАЮТЬ НЕПРОДУМАНИМИ...

Того дня севастопольські й кримські журналісти очікували виходу Президента до преси на балаклавській Набережній Назукіна. У поїздці по військових частинах супроводжувати Леоніда Даниловича довірили лише телеоператору УТ-1 і більше нікому. Але коли Президент приїхав на колишню базу радянських ядерних підводних човнів і вийшов до преси, глибокої розмови, однак, не вийшло. Кучма був похмурим і поскаржився на те, що бачив картини безладь «на рівні кримінального», і про те, що «служив матрос у Військово-морських силах, але скаже, що звалище охороняв». І тільки ввечері з офіційного повідомлення прес-служби глави держави вся країна, у тому числі кримчани, севастопольці, моряки ВМС України дізналися, що він особисто присвоїв звання прапорщика Інні Табахарнюк — спеціалісту «Кольчуги», що стала знаменитою через Ірак, але базується в Севастополі, і звільнив із посади головнокомандувача ВМС України віце-адмірала Михайла Єжеля, як було сказано, за ті недоробки, які сам побачив...

Повідомлення викликало здивування і підозру не тільки в людей знаючих, а й навіть у тих, хто до ВМС стосунку не має. Ніхто з опитаних мною людей не сказав, що Єжель знятий «за справу», багато хто стверджував — методом «проходки по смітниках» можна зняти будь-кого, навіть самого Президента, якби це було передбачено законом. Швидше за все не в безладдях річ, а в тім, що знадобилася на цій посаді інша людина...

Один високопоставлений офіцер ВМС України, котрий служить на флоті з моменту його заснування (він попросив не називати його імені), розповів мені: «Я і мої колеги-офіцери, попри службову субординацію, вважаємо, що Президент вчинив, як мінімум, негарно, і насамперед стосовно командувача. Хай там як, але адмірал Єжель — людина з його команди, він очолював ВМС найтяжчі шість із половиною років, за які український флот фактично відійшов від політичних процесів і пройшов етап основного становлення. Він домігся відновлення всіх складових боєздатності флоту, що українські моряки не раз доводили на міжнародних навчаннях. Саме Єжель приніс нашим частинам і кораблям міжнародний авторитет. І тут — звільнення за смітники?.. Президент побував у восьми військових частинах, чотири з яких — частини ВМС України. Одна з них — Балаклавська база підводних човнів і ремонтний завод, що дісталися нам від Чорноморського флоту СРСР у геть зруйнованому і непрацездатному стані. Вони не відновлялися — не через те, що непотрібні нам через відсутність самих підводних човнів, а тому, що відновленню не підлягають. Ми багато разів пропонували місту взяти цю базу на свій баланс, зробити там туристичний об’єкт, але місто тягло — поки не вирішили, що з нею робити далі. Друга частина, де побував Президент, — колишнє військове містечко на мисі Молочному, де раніше були розквартировані морські піхотинці. Воно порожнє, особовий склад частини давно перебазувався в інше місце, а майно ми знову ж запропонували місту, але міськрада поки не бажає брати собі зайвий об’єкт. Та щоб майно остаточно не розграбували місцеві жителі, ми змушені були залишити там зміну варти для охорони — і тільки. От і народилася ця легенда про «матроса, котрий охороняє звалище». Але ж ні від Балаклави, ні від «Молочки» боєздатність ВМС, за яку відповідає командувач, не залежить, вона вирішується в інших місцях. Звісно, можна було б весь флот довести до блиску і навіть траву пофарбувати зеленою фарбою, але за умови нормального фінансування. Але ж ВМС України торік профінансовано усього на 56% від запланованого. Якщо порівняти з реальною потребою, складе відсотків 5—10%, а то й менше. На що було краще витратити ці гроші — на підвищення боєздатності чи ремонт непотрібних об’єктів? Чому наш гість — Чорноморський флот Росії — увесь час розширюється і зміцнюється, а ми, господарі, скорочуємося? Хоч як крути, а наші офіцери вважають, що постраждав Михайло Броніславович нізащо. У Президента було багато інших варіантів, у тому числі толерантно запропонувати адміралу просування по службі, іншу посаду, оголосити стягнення по службі, якщо вважає його винним, але так грубо й образливо...»

Водночас, як повідомив «Дзеркалу тижня» начальник прес-служби ВМСУ капітан 1-го рангу Микола Савченко, у Севастополі працює комісія Генеральної прокуратури, РНБО, Міністерства оборони й адміністрації Президента, що вивчає стан справ у ВМСУ. Наскільки нам відомо, своїх висновків комісія ще не зробила.

Засновник і перший командувач ВМС України віце-адмірал Борис Кожин, із яким ми зв’язалися по телефону, сказав: «Звісно, недоліки на флоті — це лише привід зняти командувача. Хоча б тому, що вони були, є і будуть завжди і скрізь. Завдання командувача полягає в тому, щоб вирішувати стратегічні питання, але Президент у ці питання, як відомо, не вникав...»

Один із кримських спостерігачів, котрий також просив не називати його, вважає, що справжньою причиною зняття адмірала Єжеля було бажання Президента Кучми «зробити своєрідний подарунок» своєму колезі з Росії Володимиру Путіну, із яким у нього планувалася зустріч у Криму, адже командування українських ВМС, як відомо, заперечувало проти подальших поступок Росії в базуванні Чорноморського флоту, наполягало на необхідності повної передачі Україні всієї гідрографічної й іншої інфраструктури на Чорному морі — маяків, знаків, гідрографічних споруд і землі під ними. Адже, поки навіть частина їх перебуває в розпорядженні Чорноморського флоту, українські моряки не можуть повною мірою забезпечити безпеку плавання. Однак, висунувши цю версію, цитований спостерігач одночасно висловив і сумнів у ній, адже тоді логічно виникає запитання: в інтересах якої держави діє Президент України?

Однак найбільш знаючі люди в Севастополі, — як розповів для «Дзеркала тижня» військовий журналіст і лідер севастопольської організації «Просвіта» Микола Гук, — найімовірнішою причиною відставки адмірала вважають те, що з відома Михайла Єжеля було роздано в оренду силі-силенній фірм, у тому числі іноземних, землі колишніх військових частин у Балаклаві й інших місцях Криму. А водночас на Балаклавський регіон і його об’єкти, як стверджує наше джерело, «поклали око» люди з ділового і комерційного оточення Президента. Саме з цієї причини, — каже Микола Гук, — Президент змінив (точніше, — йому змінили) маршрут, щоб він зміг на власні очі побачити переваги й достоїнства тих об’єктів, на які претендують близькі йому люди. Так з’явилися заяви про необхідність демілітаризації Балаклави, що, як вважають у Криму, спричинить спочатку масове розірвання або переукладання на інших умовах вже існуючих договорів, приватизацію колишніх військових об’єктів, у тому числі й на Балаклавській базі підводних човнів.

— Моя особиста думка — причина звільнення віце-адмірала Єжеля не та, про яку повідомили по телебаченню, — сказав «Дзеркалу тижня» голова Кримської організації УНП Олег Фомушкін. — У це ніхто у нас не вірить. Може бути два варіанти: по-перше, зараз ВМС України передали усе військове майно в Криму, у тому числі й колишнього 32-го армійського корпусу, а це не тільки ласі шматки нерухомості, а й величезні землі військових частин, розкидані по всьому Криму і здебільшого безпосередньо по узбережжю, — чудові місця для дач, які після скорочення військових частин можна приватизувати. Щоб це зробити, у ролі головнокомандувача потрібна комусь, певне, інша людина, от і підготували президенту маршрут спеціально «по смітниках». Другий варіант: може, ВМС України недостатньо активно, на погляд Президента, підтримували його реформи, він, можливо, очікував більшого, а Єжель «не забезпечив». У будь-якому разі глава держави зняв його за те, що він чомусь став неугодним йому або його людям, а не за недогляди по службі. Вони, може, й були, але не ті, на які посилається Президент...

А що ж сам Михайло Броніславович? Зв’язавшись із ним по телефону, ми запропонували йому в інтерв’ю висловити свою точку зору на причини його настільки несподіваного звільнення. Як військовий і людина команди Президента, віце-адмірал сказав: «Я солдат і підпорядковуюся будь-якому рішенню командування. Недоліки в моїй роботі були, а тому я не вважаю зараз доречним таке інтерв’ю...» Ми не стали наполягати, зрештою, вирішувати самому Михайлу Броніславовичу, тим більше що йому ще треба дочекатися і оцінок комісії, і нового призначення, яке розраховує отримати від Президента. До того ж, на думку деяких севастопольських спостерігачів, політичним чуттям адмірал Єжель ніколи не вирізнявся, що, можливо, прикрашає військового взагалі, але навряд чи в тому разі, якщо він займає безперечно політичну посаду головкому Військово-морських сил країни...

До речі, про чуття. У київських кулуарах основною причиною відставки Єжеля вважають підготовку до можливої відставки міністра оборони. Останнім часом стосунки Шкидченка з главою АП і керівником Управління справами значно ускладнилися. І причина цього — зовсім не різні політичні погляди. 15 травня РНБОУ планує провести засідання щодо військової реформи. Серед іншого оцінюватиметься й виконана робота. Супротивникам Шкідченка потрібні аргументи...