Підтримати
Про це пише в своїй статті для DT.UA Юлія Самаєва.
"Але в таких нюансах розбираються далеко не всі, а маніпулювати громадською думкою, спекулюючи на тому, що парламент у черговий раз намагається провалити "закон про спецконфіскацію, необхідний для безвізового режиму з ЄС", зручно. Під цим соусом протягти й проголосувати можна все що завгодно", - зазначає автор.
Самаєва зазначає, що цивільна конфіскація в тому вигляді, в якому її пропонують прийняти, несе певні корупційні ризики, хоч і покликана з корупцією боротися.
"Основна відмінність цивільної конфіскації від конфіскації та спецконфіскації в тому, що вона відбувається в цивільному процесі та стосується майна, яке не має безпосереднього зв'язку зі злочином. Відповідно до законопроекту №5142 майно будь-якої особи, обвинувачуваної в скоєнні корупційного злочину, а також особи, яка може бути його номінальним власником, може бути безповоротно конфісковане до обвинувального вироку суду. Тобто особам, які підпали під цю процедуру, доведеться доводити правомірність володіння та правомірність походження власного майна, навіть якщо це сталося на досить суб'єктивних підставах", - йдеться в статті.
Як пише Самаєва, юристів такі формулювання бентежать не тільки тому, що суперечать загальновідомій презумпції невинності.
"Що ж розуміють законодавці під поняттям "необґрунтовані активи"? На це запитання відповісти досить складно, адже вищезгаданий законопроект, крім процедури стягнення майна та коштів, які перебувають у власності громадян, не містить, на жаль, жодної чіткої норми, яка допомогла б нам зрозуміти, які ж з наших активів є "необґрунтованими". Проте, відповідно до законопроекту, під загрозою стати "необґрунтованими" перебувають: кошти в готівковій і безготівковій формах у національній та іноземній валютах, цінні папери, платіжні документи, банківські метали та коштовне каміння вартістю понад одну тисячу МЗП", - пояснює управляючий партнер АТ "Клочков і партнери" Володимир Клочков.
На думку Євгена Журавського, ще одним із ризиків законопроекту є застереження, що міститься в ньому, яке звільняє прокуратуру від сплати судового збору за розгляд таких позовів. Тобто після гіпотетичного ухвалення цього закону висока ймовірність того, що в суди пачками надходитимуть такі "прокурорські позови", і добросовісним власникам доведеться попотіти, доводячи законну природу свого майна.
Інші опитані виданням юристи погоджуються, що нинішній рівень корупції в країні дозволяє припускати як нові можливості для зловживань із боку правоохоронних органів, так і нову хвилю рейдерських захоплень. При цьому зовсім не гарантуючи, що отримані справді корупційним шляхом кошти повернуться до держскарбниці.
Нагадаємо, 17 березня Верховна Рада прийняла в першому читанні зміни до Кримінального процесуального кодексу. Законопроект №4057 про націоналізацію засобів корупціонерів до рішення суду (також відомий як закон про спецконфіскацію) підтримали 228 народних депутатів. У другому читанні закон прийнятий не був.
Детальніше про український варіант спецконфіскації читайте в статті Юлії Самаєвої "Було наше, стало..." у свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google