У Брюсселі та Вашингтоні не хочуть вступати у відкриту конфронтацію з Москвою – експерт

На Заході, попри загрозу зі Сходу, не хочуть вступати у відкриту конфронтацію з Москвою, пише у своїй статті для DT.UA директор Дипломатичної академії імені Геннадія Удовенка при МЗС України, надзвичайний і повноважний посол Сергій Корсунський. Російська агресія проти України стала можливою, тому що Захід спасував перед натиском РФ, вважає експерт.

"Напад на Україну став можливим ще й тому, що Захід спасував перед натиском Росії, і ПДЧ, який повинен був бути наданий Україні та Грузії ще на Бухарестському саміті в 2008-му, так і не став реальністю", - пише автор.

Він нагадує про те, що війна в Україні ведеться президентом РФ Володимиром Путіним проти Європейського Союзу та НАТО як "колективного Заходу". Але, незважаючи на російську агресію в Україні та Грузії, Альянс продовжує розширюватися.

"Грузія й Україна розплачуються територіями за політику розширення НАТО, Україна реально бере участь у бойових діях проти ядерної держави, яка не рахує ані власні, ані чужі втрати, а приймають туди держави Балкан", - зазначає Корсунський.

Протистояти агресії РФ в Україні та Сирії не змогли або не захотіли ані колишній, ані чинний президенти США Барак Обама і Дональд Трамп.

"Трамп, схоже, переконаний, що інтересам США загрожує не Росія, а надмірне потурання апетитам Німеччини, дефіцит у торгівлі з Китаєм та імміграція з Мексики. З простою логікою Трампа сперечатися складно. У США величезний зовнішній борг, найбільші в світі витрати на оборону і торговий дефіцит з основним економічним суперником – Китаєм. При цьому саме на США ніби покладається головна відповідальність за міжнародну безпеку, зокрема в протистоянні з Росією. У розумінні Трампа це порушує логіку взаємин – із потенційним агресором не торгують і не грають у футбол. І якщо саме Росія – головний суперник, то можна спробувати з ним домовитися, а не поглиблювати конфронтацію", - додає він.

Нагадаємо, під час саміту в Брюсселі президент США Дональд Трамп закликав Німеччину негайно сплатити 2% ВВП на оборону. На думку американського президента, Німеччина знаходить гроші на оплату російського газу, але не може сплатити борг НАТО.

У той самий час генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг заявив про те, що вісім країн НАТО погодилися збільшити витрати на оборону. До цього лише п'ять країн із 29 членів могли виконувати план з виплат.

Детальніше про системні трансформації світової політичної системи читайте у матеріалі Сергія Корсунського "Картельні демократії" у НАТО не беруть" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".