Тука вважає третій Майдан неприпустимим

Події під Верховною Радою 31 серпня не були сплановані політичними партіями або організаціями, таку думку висловив голова Луганської військово-цивільної адміністрації в інтерв'ю ZN.UA Георгій Тука.

"Але вони (політичні партії – ред.), так само, як і влада, не зробили нічого, щоб запобігти подібному розвитку подій", - сказав він.

Тука підкреслив, що для нього події під Радою - "результат байдужості суспільства до долі хлопців, які повертаються додому". "Жодних державних програм психологічної реабілітації, працевлаштування", - зазначає він.

Тука закликав лідерів політсил, які були під Радою, відправитися на фронт, а не заробляти дивіденди перед виборами. "Між іншим, те ж саме вони робили, будучи й на Майдані. Приїжджали на своїх броньованих автомобілях, виходили на сцену, розповідали, як нам треба жити, а потім вирушали в свої теплі маєтки", - розповів він в інтерв'ю.

"Сьогодні я не є прихильником якихось радикальних антивладних дій. Нам не можна допустити третього Майдану. Не можна не враховувати помилок відомої історії, що сталася з Україною в 20-х минулого століття", - акцентує Тука.

На його думку, влада, президент мусять навчитися чути людей, говорити з ними, кожен день пояснюючи свою позицію в тому ж питанні ухвалення змін до Конституції, "не наступати на ті ж граблі, що і попередня влада". "Розривати ці ризиковані ланцюжки можна. Подавати чіткі сигнали потрібно. Чому досі по країні абсолютно спокійно переміщуються усі ці "вишки Бойка", "хомутинники" та інші? Більше того, вони зараз починають виборчу кампанію, в тому числі і в Луганській області. Тим же людям, яких вони на протязі багатьох років грабували, вони знову продовжують розповідати, як буде добре, коли вони повернуться... Цей гуманізм, м'якого кажучи, насторожує", - підкреслює він.

31 серпня Рада попередньо схвалила законопроект щодо децентралізації в Україні, який, крім іншого, дає широке місцеве самоврядування в Донбасі. Схвалили президентський законопроект у першому читанні 265 народних депутатів: від "Блоку Петра Порошенко" - 115 депутатів, від "Народного фронту" - 69, "Опозиційний блок" - 38, "Самопоміч" - 5, від групи "Відродження" - 11 депутатів, від групи "Воля народу" - 14. Варто відзначити, що в другому читанні буде потрібно 300 голосів.

Після цього під Радою почалися заворушення, в ході яких в правоохоронців кинули бойову гранату.

У результаті було госпіталізовано понад 130 осіб , більшість з яких - силовики, троє нацгвардійців загинули.

У МВС звинуватили "свободівців" у вибух бойової гранати під Радою і провокаціях. У самій "Свободі" стверджують, що силовики "першими застосували силу до протестувальників", а влада провокує патріотів", тому вся відповідальність за "теракт" у Раді лежить на них.

3 вересня суд обрав запобіжного заходу всім затриманим під Радою: 16 підозрюваним обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою строком на 60 днів без визначення застави. Ще двоє затриманих будуть знаходитися під цілодобовим домашнім арештом.

Порошенко також пригрозив покарати замовників зіткнень біля Ради. Тоді він сказав, що повинні бути знайдені "і замовники, і організатори, у тому числі і політичні".

Сергій Рахманін у статті в DT.UA, аналізуючи питання, що означають спрямовані Радою в КС зміни до Конституції, прогнозує, що Київ буде змушений прийняти постійне законодавство про "особливий статус" Донбасу згідно з Мінськими домовленостями і зазначає, що 11-й пункт Мінських угод передбачає "прийняття постійного законодавства про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей відповідно до заходів, зазначених у примітках (прим.1) до кінця 2015 року".