Це є їхній останній... - Політика - dt.ua

Це є їхній останній...

9 червня, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №22, 9 червня-16 червня

«Єресь» і «змова». Так визначають політики двох протилежних таборів — біло-блакитного і помаранчевого — останні події в Харкові...

«Єресь» і «змова». Так визначають політики двох протилежних таборів — біло-блакитного і помаранчевого — останні події в Харкові. Пересічний спостерігач, швидше, скористається гаслом періоду розвиненого соціалізму: «Програму партії — у життя!». Усе так і є: «регіонали» виконують свої обіцянки — на сесіях міської й обласної рад прийнято безпрецедентні рішення, засідання депутатів міськради мер Харкова Михайло Добкін навіть назвав історичним. «Міські» депутати три великі будівництва закрили, а ще тридцять шість призупинили на невизначений термін. Усі вони коштують не одну сотню мільйонів доларів, були дозволені попереднім депкорпусом і стали передвиборною мішенню харківських біло-блакитних. Місцеві забудовники вже назвали результати міської сесії великим ударом по великому бізнесу. Депутати обласної ради теж виконують свій вирок, щоправда, не неживим об’єктам, а конкретній людині. Обласні обранці замахнулися на губернатора Арсена Авакова, про що, втім, чесно попереджали його і виборців також задовго до виборів.

Прелюдія

Дні, коли проходили обидві сесії, з усіх поглядів видалися гарячими: і в сенсі погоди, і за розпалом пристрастей, які від часу минулих парламентських виборів, схоже, тільки загострюються. Найбільш емоційними виявилися збори депутатів обласної ради. Отже, харківські представники Партії регіонів за кілька місяців до закінчення виборчої кампанії, коли стало ясно, що за ними більшість, причому не лише у Верховній Раді, зробили перші заяви про те, що на перших сесіях облради порушать питання про недовіру губернатору Авакову. Щоправда, на найпершій сесії цього не сталося, вона була технічною: обирали голову ради (ним став народний депутат двох останніх скликань, «регіонал» Василь Салигін), заступників і т.ін. А от на наступній сесії вирішили заслухати звіт керівника Харківської обладміністрації про виконану роботу і соціально-економічний стан області. «Було правильно порушити питання про недовіру після того, як буде оцінено роботу губернатора — задовільно чи незадовільно», — пояснив позицію партії Василь Салигін. Заява ж про недовіру, зроблена ще напередодні виборів, — політична, і грунтувалася, як сказав новий глава облради, «на заявах і скаргах людей і організацій протягом 2005-го — першого кварталу 2006 року: це падіння виробництва, заборгованість із зарплати та інші показники». За тиждень до початку другої сесії облради, 27 травня, член політради ПР, колишній харківський губернатор Євген Кушнарьов офіційно озвучив позицію партійців: фракція у повному складі голосуватиме за відставку Авакова. Причому голосів самих лише біло-блакитних цілком вистачало, щоб висловити главі області недовіру — у фракції Партії регіонів у Харківській облраді 83 депутати. У цьому разі президент зобов’язаний був би не тільки прийняти рішення про відставку чи невідставку Авакова, але й обгрунтувати власну відповідь депутатам. Якщо ж недовіру губернатору висловлюють дві третини представників облради, президент, згідно з Конституцією України, зобов’язаний без пояснень підписати його відставку.

Бій — не кривавий, але святий і правий

Третє червня стало своєрідним судним днем як для прибічників, так і для супротивників відставки діючого губернатора. За кілька днів до «часу Х» по радіо почали лунати заклики прийти на мітинг на підтримку Арсена Авакова. Напередодні сесії на площі Свободи біля будівлі облдержадмінстрації, де мало пройти засідання обласної ради, з’явилися розділювальні кордони, які захищали будівлю від можливих ексцесів, і не допускали зіткнення учасників мітингу з протилежних таборів. Сторони підготувалися грунтовно: із ранку 3 червня площу заповнили прибічники і супротивники відставки Авакова, а також надання російській мові статусу регіональної. Заявки на проведення мітингу подали 11 партій і політичних організацій. Організатори збиралися вивести до будівлі обладміністрації 47 тисяч осіб, проте, за даними міліції, на площу прийшли близько 20 тисяч. Звіт губернатора на порядку денному виявився на четвертому місці, після протестів прокурора з приводу організаційних питань роботи апарату облради і, безпосередньо, питання про російську мову в Харківській області. Питання про недовіру главі обладміністрації на порядку денному сесії не було. Російська мова набула в Харківській області, як і в низці інших, статусу регіональної. При цьому представники Партії регіонів заявляли, що не надають російській нового статусу, а лише узаконюють існуючий стан і «враховують права російськомовного населення області» (депутат Володимир Алексєєв). Відразу народні обранці запровадили нове свято — День російської мови, яке і святкували через три дні — 6 червня, у день народження Олександра Пушкіна. Супротивники мовних заходів називають ці рішення облради політичними: «Російська мова захисту не потребує, — упевнений колишній керівник апарату Харківської обладміністрації, нині депутат ВР від БЮТ Валерій Камчатний. — За приблизно півтора року моєї роботи в апараті не було жодної відмови кому-небудь, хто звертався в адміністрацію російською мовою».

Тільки після вирішення мовної проблеми на місцевому рівні зі звітом про становище Харківської області виступив губернатор Арсен Аваков. Гадаю, виступ глави області немає сенсу переказувати. Достатньо сказати, що його загальна тональність відповідала офіційному четвертому місцю регіону серед областей України. «Регіонали» відповіли нищівним виступом Володимира Калашникова, котрий озвучив так звану альтернативну доповідь робочої групи, сформованої з одинадцяти представників Партії регіонів, члена фракції комуністів, прогресивного соціаліста і представника партії «Віче». Доповідь групи була не просто альтернативною. Її висновки виявилися абсолютно протилежними тій оптимістичній картині, яку намалював губернатор. При цьому «альтернативники» також посилалися на дані офіційної статистики. Цифри, наведені в доповіді Авакова, «регіонали» вважають неправдоподібними: «Точно говорити про достовірність цифр, наведених губернатором, можна лише після проведення незалежного аудиту, — пояснює різницю в цифрах двох звітів Василь Салигін. — У доповіді депутата Калашникова містилися факти на підставі довідок, які надали в управліннях обласної державної адміністрації, під доповіддю підписалися члени робочої групи». Обвинувачення в тому, що про роботу групи іншим депутатам нічого не було відомо, глава облради заперечує, називаючи це лукавством.

Проте все це були лише квіточки. Кульмінації досягли після того як депутати, досить бурхливо обговоривши обидві доповіді, 103 голосами «за» проти 18 незгодних поставили губернатору «незадовільно». Після голосування, близько 16 години, Василь Салигін вносить ту найбільш очікувану пропозицію: висловити главі Харківської області недовіру. Голосування таємне, у засіданні сесії оголошено перерву. Результати перевершують сподівання: більш як дві третини депутатів (105) висловили губернатору недовіру. Проти — один, утрималися троє. Назріває скандал: двоє членів рахункової комісії відмовляються підписувати протокол, а заступник глави облдержадміністрації Ярослав Ющенко обвинувачує «регіоналів» у порушеннях під час голосування. «За нашими даними, — говорить Ющенко, — депутати від фракції Партії регіонів збиралися в малому залі з бюлетенями, тобто залишали приміщення для голосування... При цьому вони голосували не особисто... По кілька бюлетенів в урну кидала одна людина».

Хто слабка ланка?

«Антиконституційний заколот» — так охрестила того ж дня харківські події лідер БЮТ Юлія Тимошенко. «Це помста певних політичних сил і фігур за програш у президентській кампанії, — вважає Валерій Камчатний. — Вони дотепер не розуміють, що краще солом’яна згода, як золота звада». Камчатний заявив, що до цифр робочої групи, яка виступила з альтернативною доповіддю, найближчим часом з’являться коментарі Арсена Авакова, та й складали її, за словами бютівця, люди, далекі від економіки. Сам харківський губернатор оскаржив у суді рішення сесії облради про винесення йому недовіри і заявив, що до порядку денного Верховної Ради може бути внесене питання про розпуск облради: «Верховна Рада України може розпустити обласну раду за кількаразове порушення конституційних законів і законів України. На жаль, незважаючи на всі наші заклики не порушувати Конституцію і не виходити за межі своїх повноважень, обласна рада протягом двох сесій приймає рішення, які суперечать законодавчому полю України».

— Популістська заява, ні на чому не грунтована і, м’яко кажучи, абсурдна. Я б її назвав єрессю, — так відповів губернатору Василь Салигін. — Ми не на базарі, щоб торгуватися. Ми живемо в країні з верховенством законів. По-перше, треба, щоб питання було внесене до порядку денного на засіданні ВР, по-друге, щоб депутати за нього проголосували.

Загалом, перед Харковом нині постало нове запитання: хто виявиться слабкою ланкою — губернатор чи обласна рада? Президент думає, як реагувати на постанову сесії облради: звільняти Авакова чи змінювати законодавство. А на 16 червня призначене перше засідання суду за позовом глави Харківської обласної держадміністрації.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво