ТРИЗНА ПО АВТОНОМІЇ... ЧИ ПРАВДА, ЩО ДНІ КРИМСЬКОЇ АВТОНОМІЇ ПОЛІЧЕНІ?

Конституційний суд України почав розгляд справи про відповідність Конституції Криму Основному Закону країни. Її ініційовано ще в травні 1999 року поданням 50 народних депутатів України попереднього скликання, котрі просять визнати неконституційними деякі положення кримської Конституції. На їхню думку, визначення території Автономної Республіки Крим у межах, «що існували на 20 січня 1991 року — день проведення референдуму й день набрання чинності Закону України про відновлення автономної республіки», суперечить положенням статті 2, частині другій статті 19, пункту 13 статті 92 і низці статей Конституції України щодо єдності, цілісності й недоторканності території України. У конституційному поданні вказано, що питання територіального устрою, зокрема зміни адміністративно-територіальних меж, ні в якій формі (будь то місцевий референдум або рішення Верховної Ради АРК) не належать до компетенції Автономної Республіки Крим. Народні депутати України також вважають, що не відповідають Основному Закону України (ст. 19, 134, 137, 138) положення Конституції АРК щодо символів Автономної Республіки Крим (герб, прапор і гімн) і їх затвердження і встановлення порядку користування «нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим». Таким, що суперечить положенням пункту першого частини другої статті 92, статей 134, 137, пункту 4 статті 138 Конституції України, суб’єкт права на конституційне подання вважає чотирнадцять підпунктів статті 18 Конституції АРК, що стосуються зарахування в повному обсязі в бюджет Автономної Республіки Крим податків і зборів, що стягуються на її території, а також «проведення експериментів у сфері оподаткування».

Перший день Конституційний суд країни працював у відкритому режимі, заслухав представників зацікавленої сторони, потім перейшов до роботи в закритому режимі й аналізу правових аргументів і підстав. Рішення КС очікується до нового року. Але за випадковим збігом обставин саме напередодні цих подій народний депутат України Павло Мовчан виступив з ініціативою про повну ліквідацію автономії у відповідь на пропозицію її парламенту визнати російську мову державною. Друга подія наклалася на першу, й у Криму багато політиків у зв’язку з цим розгорнули відчайдушну боротьбу за існування автономії з таким виглядом, ніби проти неї повстав цілий світ...

Здається, першим на захист автономії подав голос народний депутат України Леонід Грач, котрий був присутній і на засіданні КС, адже нинішня Конституція Криму вважається його дітищем. Він заявив Інтерфаксу, що «сьогодні «дуже недоречно» ставиться в порядок денний судового засідання Конституційного суду України питання про конституційність деяких положень Основного Закону АРК. На думку Л.Грача, «якщо треба підірвати ситуацію, тоді потрібно зараз займатися кримською Конституцією».

Він вважає, що «питання, поставлене на порядок денний засідання Конституційного суду націонал-радикалами, і передусім Рухом і «Просвітою», спрямоване не просто на скасування Конституції Автономної Республіки Крим, а на ліквідацію «у правовому сенсі самого автономного утворення, і це вкрай небезпечне явище загалом для правових підвалин нашої держави Україна». Більше того, Грач прогнозує найгірші наслідки: «Якщо рішення будуть негативного характеру, скажімо, скасування Конституції автономії, то це відразу призведе до надзвичайно складних міжетнічних процесів і, природно, геополітичних, або, інакше кажучи, питання про 1954 рік знову постане на повний зріст».

Скоріш за все — це явні перебільшення. Чому «питання про 1954 рік» не постало 1995 року, коли було скасовано першу кримську Конституцію, яка також суперечила українській? Один із відомих кримських політиків сказав мені, що «колишній спікер цілком даремно переводить ситуацію в геополітичну площину та стверджує, що це «підірве ситуацію». Навіть найнегативніше рішення нічого не підірве. Як і 1995 року, захищати кримську Конституцію не вийде на площу жоден кримчанин, оскільки вона, як недавно відзначалося під час її чергової річниці, має багато недоліків і зовсім не гарантує кримчанам кращого життя, ніж без неї».

Навпаки — розгляд питання в КС ще раз свідчить про недосконалість основного документа, на базі якого організовано життя в автономії. У Криму майже всі, крім комуністів, не вдоволені цим законом. Росіяни пов’язують із ним втрату державного статусу своєї мови в автономії. Українці вважають, що саме в цій Конституції закладено паростки кримського сепаратизму. Кримські татари загалом не згодні з нинішнім статусом автономії. А ось на Конституцію Кримської АРСР 1921—1944 років нарікань не було. Багато хто в Криму розуміє, що повільність економічного й політичного розвитку автономії за останні 10 років прямо пов’язана із проблемами її п’яти конституцій, жодна з яких не стала рушійною силою вперед.

Більше того, цей «плач за автономією» явно передчасний: як зазначив Микола Багров, котрому недавно вручили свідоцтво про надання звання «Почесний кримчанин», «розгляд питання в КС аж ніяк не означає ліквідації автономії, оскільки є ще Конституція України, яка передбачає її наявність у складі країни». І справді, немає нічого спільного між питанням про неконституційність окремих положень кримського Основного Закону (це, безсумнівно, необхідно виправити) і самим існуванням автономії. Точнісінько так само, як немає нічого спільного між неконституційністю її окремих положень і обсягом повноважень автономії. Адже сама автономія повинна бути зацікавлена, щоб обсяг її повноважень був у рамках Основного Закону країни.

Перший заступник голови Верховної Ради Криму Василь Кисельов на прес-конференції висловив надію, що Конституційний суд України «ухвалить рішення, яке збереже повноваження автономії». На його думку, подання парламентаріїв має «не правову основу, а політичну». Василь Кисельов не виключив, що розгляд документа, поданого нардепами ще 1999-го, може бути пов’язаний із прагненням частини кримських політиків внести в Конституцію Криму зміни, які розширили б економічні повноваження автономії. «Сьогодні повноважень нам бракує, а народні депутати хочуть нас позбавити тих повноважень, що є», — сказав Василь Кисельов. Причому, за його словами, деякі парламентарії ставлять під сумнів право Криму мати символіку, «намагаються опустити автономію нижче сільради».

Василь Кисельов розповів, що на засіданні КС «очевидним було бажання суддів досконально розібратися в питанні». На його думку, представники автономії, Президента, Верховної Ради України під час судового засідання «навели дуже переконливі докази» на захист повноважень Криму. Але викликає тривогу те, що, за словами представника Президента України на судовому засіданні, Леонід Кучма виступає проти широких економічних повноважень автономії, відзначив Василь Кисельов. Він підкреслив, що «коли вторгатися в Конституцію Криму, то необхідно змінювати цілу низку законів, зокрема Конституцію України, а це дуже серйозно». На його думку, якщо все-таки Конституційний суд прийме рішення, яке звужуватиме повноваження автономії, то кримський парламент може звернутися до Президента й Верховної Ради України, аби виправити ситуацію.

Голова Ради міністрів АРК Сергій Куніцин також категорично проти перегляду положень Конституції автономної республіки: «В Основному Законі автономії і так ущемлено багато, особливо економічних, прав республіки. Якщо піти шляхом ще більшого скорочення повноважень Криму, можна все довести до абсурду», — заявив Сергій Куніцин. На думку прем’єра, було б політичною помилкою вносити зміни в Основний Закон автономної республіки, із таким трудом ухвалений Верховної Радою України лише кілька років тому. Сергій Куніцин вважає, що коли зміни все-таки буде ухвалено й повноваження автономії ще більше уріжуть, Верховна Рада Криму, Рада міністрів із цим не погодяться та обстоюватимуть права республіки в рамках законності... При цьому глава уряду автономії нагадав, що Україна заявила про свій європейський вибір, а скорочення повноважень єдиної в її складі автономної республіки суперечить принципам європейської демократії. На думку прем’єра, пріоритетне значення для Криму мають економічні повноваження. Тільки завдяки експерименту в курортній сфері бюджет республіки нинішнього року додатково поповнився 10 мільйонами гривень.

Стосовно заяви Павла Мовчана про необхідність ліквідації автономії, як систематичного порушника стабільності в державі, зробленої в зв’язку з проханням Кримської ВР визнати російську мову другою державною у країні, то вона тільки підлила олії у вогонь. Хоча про неї забули настільки швидко, що навіть не встигли проаналізувати і зрозуміти її коріння, а кримські чиновники не встигли навіть злякатися. Як повідомило Кримське агентство новин, «депутатська група РУХу (УНР) готова розглянути на найближчому засіданні Верховної Ради України питання відповідності Конституції України прохання Верховної Ради Криму до українського парламенту про надання російській мові державного статусу», — заявив у Сімферополі глава Кримської організації РУХу (УНР) Олег Фомушкін. На його думку, кримський парламент, попросивши ухвалити закон про держстатус російської мови, «грубо порушив» 10-й розділ Конституції України, «відповідно до якого він не має права розглядати питання, які регламентують основи державного й суспільного ладу України». У зв’язку з цим Кримська організація УНР ухвалила звернення до народного депутата України, лідера УНР Юрія Костенка з проханням ініціювати ще одне звернення українського парламенту в Конституційний суд України «Про незаконні дії Верховної Ради АРК». На його думку, якщо суд установить порушення законодавства, то український парламент «повинен достроково припинити повноваження Верховної Ради АРК і призначити позачергові вибори».

Чи відповідають дійсності емоційні заяви про те, що дні Автономної Республіки Крим, як свого часу й Республіки Крим, уже полічені? Здається, ні. По-перше, рішення КС буде для Криму ще одним кроком уперед: автономію Криму не буде ліквідовано навіть у тому малоймовірному випадку, якщо скасують Конституцію Криму. У цьому разі буде прийнято рішення про підготовку нової Конституції, яка, природно, буде досконалішою від нинішньої.

По-друге, якщо ті положення, на яких українське законодавство спотикалося вже багато разів (приміром, щороку при ухваленні законів про бюджет нагадувала про себе стаття про кримські податки), буде визнано неконституційними, то це приведе тільки до більшого порядку в правовому полі країни.

По-третє, рішення КС нарешті дасть відповідь на територіальне питання — чи є місто Севастополь частиною автономії, а відповідно, чи поширюються права автономії на вирішення питань базування Чорноморського флоту, адже його об’єкти розташовано аж ніяк не тільки в Севастополі, а й у Феодосії, під Керчю, під Сімферополем, у багатьох місцях кримського узбережжя.

По-четверте, буде дано відповідь на питання про характер символів автономії: чи можуть вони (передусім прапор і герб) кардинально відрізнятися від символів країни й не мати з ними спільних елементів? Далі — саме життя порушить питання про новий текст гімну, який і зараз уже багатьма ігнорується як нікудишній і затверджений в угоду одній політичній силі. У практику Криму ввійшло виконання лише музики гімну, без слів.

Цим проблемні питання про Конституцію Криму не вичерпуються. Та хоч як там було б, основне значення нинішнього етапу полягає в тому, що автономія одержала ще один шанс зробити свою Конституцію досконалішою, але сприйняла це — ось парадокс! — як зазіхання на свої повноваження, про що немає навіть мови. Але повноваження автономії аж ніяк не тотожні амбіціям й інтересам народного депутата Леоніда Грача, це щось навіть протилежне їм. І демократія — це аж ніяк не та правова веремія, яку Крим часто створює, свідомо перебільшуючи свої права, дані Конституцією України.