Тричі перший - Політика - dt.ua

Тричі перший

9 грудня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №48, 9 грудня-16 грудня

Нурсултан Назарбаєв у найближчі сім років утретє виконуватиме обов’язки президента Казахстану. На виборах, у яких минулої неділі взяли участь 72% громадян, котрі мали право голосу, за нього проголосував 91% виборців...

Нурсултан Назарбаєв у найближчі сім років утретє виконуватиме обов’язки президента Казахстану. На виборах, у яких минулої неділі взяли участь 72% громадян, котрі мали право голосу, за нього проголосував 91% виборців. Хоча Даріга Назарбаєва, донька глави держави, і каже, що результати виборів стали для неї шокуючими, проте вони не вельми відмінні від результатів exit-polls російського Центру політичних технологій. Проведені його співробітниками опитування на виході показали: 87,43% учасників голосування віддали на виборах свій голос нині чинному президенту. Водночас дані exit-polls Інституту Геллапа і Міжнародного республіканського інституту відзначають: Нурсултан Назарбаєв набрав 83,2% голосів.

Із його чотирьох суперників найбільше голосів — 6,64% — здобув єдиний кандидат від опозиційного блоку «За справедливий Казахстан», колишній спікер парламенту Жармахан Туякбай. Інші кандидати на посаду президента не переступили навіть двовідсоткового бар’єру. Екс-міністр праці, голова демократичної партії Казахстану «Ак жол» («Світлий шлях») Аліхан Байменов набрав 1,65% голосів, кандидат від Комуністичної партії Єрасил Абилкасимов — 0,38%, а лідер екологічної спілки «Табігат» («Природа») Мес Єлєусізов — 0,32%. Деякі з претендентів уже встигли привітати телеграмою щасливішого суперника. Поздоровлення надіслали і грузинський президент Михайло Саакашвілі, і киргизький Курманбек Бакієв, і російський Володимир Путін.

Місія спостерігачів від СНД, очолювана виконавчим секретарем Співдружності Володимиром Рушайлом, традиційно позитивно оцінила вибори, назвавши їх «вільними, відкритими й легітимними». У свою чергу ОБСЄ не поділяє такі оптимістичні висновки.

Глава місії Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ Одрі Гловер заявила, що центрвиборчком Казахстану провів вибори прозоро, враховуючи рекомендації Організації. Проте влада не забезпечила рівні можливості для всіх кандидатів. «Попри певні поліпшення, відзначені в передвиборний період під час організації виборів, президентські вибори, які пройшли в Казахстані четвертого грудня, не відповідали низці зобов’язань у рамках ОБСЄ й іншим міжнародним стандартам демократичних виборів», — сказав спеціальний координатор короткострокової місії спостерігачів Організації Брюс Джексон.

«Серед значних недоліків, відзначених у звіті, я назву три. Спостерігалася явна упередженість ЗМІ на користь чинного президента, а також правові й законодавчі обмеження свободи слова та свободи поширення інформації, що в результаті спричинило скорочення можливості для електорату зробити цілком поінформований вибір», — додав він далі. За словами координатора, також спостерігалися випадки тиску, залякування й затримування членів виборчих штабів і агітаторів — прибічників опозиційних кандидатів. Із іншого боку, зауважили представники Організації, БДІПЛ ОБСЄ залишається прихильне ідеї діалогу з казахською владою з питань подальшого удосконалювання виборних процесів.

Сполучені Штати також зайняли досить лояльну позицію стосовно виборів. «Ми поділяємо думку спостережної місії ОБСЄ, висловлену в її попередньому звіті про те, що вибори продемонстрували низку значних поліпшень порівняно з попередніми, але вони не відповідали ряду міжнародних стандартів», — підкреслив офіційний представник держдепартаменту Адам Ерелі й закликав уряд Казахстану «оперативно відповісти на скарги й апеляції, пов’язані з порушеннями закону про вибори». «Система ще не без вад. Але систем без вад небагато, і ми всі можемо прагнути робити все краще. До цього ми закликаємо й над досягненням цього ми працюватимемо разом із Казахстаном», — сказав далі американський дипломат.

Багато в чому така позиція Вашингтона зумовлена тим, що Казахстан має серйозні запаси нафти та газу й у найближчі роки стане одним із провідних експортерів енергоносіїв. Так, відповідно до планів Астани, уже 2015 року рівень видобутку нафти досягне обсягу 150 млн. тонн на рік. Нині ця цифра дорівнює майже 50 млн. тонн. До того ж, американські компанії інвестували в країну значні кошти. А для інвесторів теперішній режим — гарантія для інвестицій, що вельми важливо, враховуючи приклад нестабільної ситуації в Киргизстані.

Так, зауважимо, і Україна зайняла дуже обережну позицію. Перший заступник глави зовнішньополітичного відомства Антон Бутейко на прес-конференції через два дні після виборів відмовився коментувати офіційну позицію Києва. «Необхідно узагальнити всю інформацію, а також узгодити її не лише в Міністерстві закордонних справ», — сказав дипломат, пообіцявши, що офіційну реакцію МЗС буде опубліковано у вівторок у другій половині дня. Примітно, що на момент здачі матеріалу в номер у Києві так і не прокоментували голосування. Така поведінка не дивує, з огляду на зацікавленість України в поставках нафти з Казахстану. А до останнього часу казахи, зацікавлені в нашій країні як транзитній території для своєї нафти, усе-таки не надто активно використовували український шлях. Не в останню чергу, через тарифну політику в одеській нафтогавані. А після недавнього візиту Нурсултана Назарбаєва з’явилися досить реальні перспективи участі Казахстану в добудуванні трубопроводу Одеса—Броди—Плоцьк—Гданськ і наповнення його казахською нафтою...

Утім, будемо справедливі: у державі, що не знала до дев’яностих років ринкових відносин і не мала в своєму політичному житті демократичних традицій, Назарбаєву все-таки вдалося створити досить стабільну економічну систему й відносно демократичний політичний режим. Керуючись формулою «спочатку економічні реформи, а потім — політичні», Нурсалтан Назарбаєв зумів провести ефективні економічні перетворення. У результаті сьогодні 90% казахської економіки перебуває в приватних руках. (При цьому, зазначають тамтешні експерти, близько 80% бізнесу прямо чи побічно пов’язано з державою.) Упродовж останніх кількох років щорічне економічне зростання дорівнювало 9—10%. Поступово розв’язується проблема безробіття, а проведена урядом макроекономічна політика дозволяє підтримувати інфляцію на низькому рівні — близько 7% на рік.

Економічна й політична стабільність цієї центральноазіатської країни приваблює інвесторів. За даними казахської сторони, прямі іноземні інвестиції за роки незалежності становили 40 млрд. дол. Сьогодні, підкреслюють експерти, у перерахунку на душу населення країна залучає більше іноземних інвестицій, ніж будь-яка інша держава колишнього Радянського Союзу. І вже нині, за даними Всесвітнього економічного форуму, у світовому рейтингу конкурентоспроможності Казахстан займає
61-е місце, випереджаючи всі країни Співдружності. Показово, що він першим на пострадянському просторі одержав від Сполучених Штатів і Європейського Союзу статус країни з ринковою економікою.

Саме стабільне економічне зростання Казахстану експерти називають одним з основних чинників, які забезпечили перемогу Нурсултана Назарбаєва на виборах. Серед інших чинників — слабкість опозиції, яка, до того ж, не змогла запропонувати виборцям привабливішу модель розвитку країни, а також застосування адміністративного ресурсу. Так, спостерігач від СНД, відомий директор Інституту політичних досліджень Сергій Марков вважає: вибори не можна назвати ідеальними, але вони відбивають волю більшості населення. «Було в міру використано адміністративний ресурс, зокрема через телебачення, контрольоване партією влади, через акимів (керівників регіональних адміністрацій), призначуваних президентом, і через адміністративний тиск на той бізнес, який фінансував опозиційних кандидатів».

Не варто випускати з уваги й те, що казахська влада заздалегідь розпочала превентивні заходи для запобігання революціям на зразок тих, які відбулися в Україні та Грузії. У минулому «ДТ» уже писало про те, які висновки з українських подій зробили в Астані. Ідеться, зокрема, про службову записку «Про заходи для забезпечення громадського порядку при загостренні соціально-політичної обстановки», написану на початку поточного року міністром внутрішніх справ Казахстану Заутбеком Турісбековим на ім’я прем’єр-міністра республіки Даніала Ахметова. У цьому документі аналізувалися дії адміністрації Леоніда Кучми, а також пропонувалися заходи, спрямовані на запобігання розвитку таких подій у країні. Нагадаємо, у Казахстані до моменту офіційного оголошення результатів виборів заборонено мітинги й демонстрації.

Астана висунула також жорсткі вимоги до перебування на його території незалежних іноземних спостерігачів. Зокрема трьох українських громадян, котрі мали намір стати спостерігачами на виборах, казахська влада обвинуватила в порушенні міграційного законодавства і їм дали п’ять діб арешту з наступною депортацією. Цими заходами, не завжди демократичними, вони досягли головного: вибори пройшли спокійно. Тепер, коли 65-річний Назарбаєв, підтвердивши свої повноваження, зміцнив свою владу, у Казахстані готуються до того, хто прийде на зміну президенту.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво