ТОРБЬЙОРН ЯГЛАНД: «ЩОБ НАШІ ІНВЕСТОРИ БУЛИ ЗАЦІКАВЛЕНІ, НЕОБХІДНЕ ПЕРЕДБАЧУВАНЕ ЗАКОНОДАВСТВО» - Політика - dt.ua

ТОРБЬЙОРН ЯГЛАНД: «ЩОБ НАШІ ІНВЕСТОРИ БУЛИ ЗАЦІКАВЛЕНІ, НЕОБХІДНЕ ПЕРЕДБАЧУВАНЕ ЗАКОНОДАВСТВО»

24 листопада, 2000, 00:00 Роздрукувати Випуск №46, 24 листопада-1 грудня

З 28 по 30 листопада Київ відвідає міністр закордонних справ Норвегії Торбьйорн Ягланд. Напередодні свого візиту пан міністр дав інтерв’ю українським журналістам...

З 28 по 30 листопада Київ відвідає міністр закордонних справ Норвегії Торбьйорн Ягланд. Напередодні свого візиту пан міністр дав інтерв’ю українським журналістам.

Народився 1950 року.

Диплом економіста, 1975 р.

Депутат стортингу (парламенту) з 1993 р.

Голова Молодіжної ліги Норвезької Робітничої партії провінції Бускерюд, 1973—1976 рр.

Голова Молодіжної ліги Норвезької Робітничої партії, 1977—1981 рр.

Координатор аналітичних досліджень НРП, 1981—1986 рр.

Голова Міжнародного комітету Робітничої партії, 1986 р.

Виконуючий обов’язки секретаря Робітничої партії, 1986—1987 р.

Секретар партії, 1987—1992 рр.

Голова Робітничої партії з 1992 р.

Прем’єр-міністр, 1996—1997 рр.

Глава парламентської фракції Робітничої партії в 1993—1996 рр. і в 1997—2000 рр.

Голова парламентського комітету з закордонних справ, 2000 р.

— Геополітичне становище нашої країни диктує багатовекторність її зовнішньої політики. Проте Україна все-таки чітко визначила свою зацікавленість у вступі до Європейського союзу. У цьому зв’язку хотілося б дізнатися, чому Норвегія так завзято не бажає вступати до ЄС? Не могли б ви прокоментувати це?

— Насамперед, це пояснюється специфічними норвезькими особливостями, зокрема, становищем з рибальством і сільським господарством. Рибальство, так само, як видобуток нафти й газу, є основною галуззю, продукція якої йде на експорт. І ми вельми зацікавлені в збереженні наших морських ресурсів. Норвезькі рибалки не задоволені політикою Європейського союзу в цій галузі. Вони вважають, що вона дуже невдала: не забезпечує збереження природних ресурсів.

Щодо нашого сільського господарства, то воно знаходиться на дотації і дуже сильно залежить від цього. Воно децентралізоване: це невеликі фермерські господарства. І політика Європейського союзу в галузі сільського господарства їм не підходить, — принаймні, так вважаємо ми.

Крім того, існує великий опір тому, щоб делегувати повноваження національної держави на європейський рівень, — так само, як і в багатьох інших європейських країнах. Нині правлячою є Робітнича партія, прихильниця вступу Норвегії до Європейського союзу. У нас щойно завершився партійний з’їзд, де було вирішено, що коли Європейський союз розширюватиме свої кордони, ми знову почнемо обговорення цього питання, але швидше за все це буде не раніше закінчення наступного парламентського періоду, тобто десь на рубежі 2005—2006 років.

Ми можемо сказати так: взагалі в Норвегії існує згода з зовнішньополітичних питань, за винятком вступу до Європейського союзу. Нинішній уряд до цього ставиться більш позитивно. Попередній, до складу якого входили три партії, ставився більш негативно.

— Чи буде предметом ваших переговорів в Україні, поряд з іншими, питання про можливе транспортування і продаж норвезького газу в Україну? Адже добре відомо, що подібні питання сьогодні є не лише економічними, а й політичними.

— Ми готові й хотіли б поставляти природний газ у всю Європу. Для нас, проте, це насамперед економічне питання. Тобто нам треба покрити свої витрати на транспортування газу. І це, звісно, залежить від того, який ринок збуту є в цих країнах. Ми знаємо, що країни Балтії та Польща зацікавлені в одержанні норвезького газу. І, загалом, ми готові розширювати поставки й за межі цих країн.

— На жаль, створюється враження, що українська економіка малоприваблива для норвезьких інвесторів. У чому тут причина?

— Норвезькі компанії мало займаються інвестиціями в українську економіку. Це відбувається з двох причин: по-перше, ще не повністю розроблено ринкові умови для таких капіталовкладень; по-друге, немає з цього приводу чіткого законодавства. Для того, щоб наші інвестори були зацікавлені, необхідно існування розробленого, зрозумілого й передбаченого законодавства.

— Обсяг зовнішньої торгівлі невеликий, кілька мільйонів доларів. Проте, норвезький експорт в Україну за дев’ять місяців нинішнього року зріс порівняно з відповідним періодом минулого в півтора разу. Цьому сприяли певні свідомі дії з боку норвезького уряду, чи це відбулося просто за рахунок активності випадкових експортерів?

— Це викликано тим, що збільшився експорт риби в Україну. Тобто, я вже сказав, що риба та рибопродукти для нас — найважливіша стаття експорту нарівні з експортом нафти й газу.

— Пане міністре, Норвегія висувала ініціативу під назвою «Три B»: Barents—Baltic—Black Sea Corporation. Останнім часом про неї мало чути. Чи означає це, що вона тихо померла, чи все- таки вона має певну перспективу?

— Ми досі підтримуємо цю ідею в тому ж стані. Вважаємо, що всі три регіони, хоча вони мають три різні ради, повинні розглядатися в загальній перспективі.

— Норвегія брала активну участь у рятувальних роботах на російському підводному човні «Курськ», і, очевидно, якби не допомога норвезької сторони, навряд чи росіяни змогли б самі щось зробити. І водночас нині в Росії вельми активно мусується версія про те, що «Курськ» зазнав катастрофи внаслідок зіткнення з підводним човном якоїсь із країн НАТО. Як ви можете прокоментувати цю версію?

— Оскільки норвезького підводного човна, а також ніяких інших підводних човнів НАТО там не було взагалі, то шукати причину потрібно в чомусь іншому.

— Два роки тому ми брали інтерв’ю в міністра закордонних справ Норвегії пана Гудала. Ми звернули його увагу на те, що на великій карті, яка висіла в кабінеті, не було ані України, ані Білорусі, ані Молдови, ані інших пострадянських держав. Їхнє місце займав Радянський Союз. Тоді пан Гудал сказав, що політичні зміни відбуваються так швидко, що картографи не встигають складати нові карти. Дозвольте поцікавитися: чи з’явилася нова карта у вашому кабінеті?

— Ми завжди казали й кажемо, що нові держави мають ті самі права, що й всі держави взагалі, зокрема, стосовно їхнього вступу й членства в Європейському союзі та в НАТО. Ми завжди підтримували, зокрема, балтійські країни в цих питаннях.

Ось зараз ви сидите спиною до глобуса. Я не знаю, є там Радянський Союз чи ні?..

— Зараз у Києві завершується організаційна робота зі створення товариства «Україна— Норвегія». Багато громадян України й цілі колективи інститутів, фірм, підприємств висловлюють бажання стати його членами. Що б ви хотіли побажати цьому новому товариству?

— Хочу привітати цю ініціативу: дуже радісно, коли й громадянське суспільство, й ділові кола виявляють такий інтерес. І мені б хотілося зустрітися з деякими з них під час свого візиту.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво