Топ-7 схем полегшення бюджету - Політика - dt.ua

Топ-7 схем полегшення бюджету

29 грудня, 2011, 15:34 Роздрукувати Випуск №48, 29 грудня-13 січня

Рейтинг «ефективно освоєних коштів» у році, що минає.

© ZN.UA

Коли в червні поточного року президент України Віктор Янукович повідомив, що, за підрахунками його команди, у країні крадуть 50—55 млрд. грн., багато українців сповнилися сподівання. Адже якщо підрахували, отже, знають, де крадуть. А якщо знають, то повернуть. Минуло півроку, і виявилося, що крадене в бюджет-2012 не потрапило. DT.UA вирішило детальніше подивитися, де шукати ці гроші і як їх із користю витратити.

«Ай, молодці», «Ну, красені», «Та це просто свято якесь» — такими захопленими вигуками супроводжували журналісти кожен крок української влади цього року. Трудівникам пера в 2011-му справді пощастило.

Влада зробила все, щоб журналістський вуаєризм був не тільки приємним, а й легким у реалізації. Нарешті ніхто нікуди не ховався. Все на очах.

Те, що раніше було ганебним, стало предметом хизування, «схеми» спростилися до рівня початкової школи. Щоб провести гучне розслідування, достатньо було на півгодини залізти в Інтернет або на 10 хвилин увімкнути телевізор.

Нижче — рейтинг найгучніших і найяскравіших «необґрунтованих втрат бюджету». Він, безперечно, не претендує на повну картину: Козьма Прутков був правий, стверджуючи, що не можна осягнути неосяжне. Однак навіть цей «список топів» дає змогу оцінити масштаби того, що відбувається. Для більшої наочності наводимо поруч із кожною схемою можливість витратити аналогічні кошти на щось корисне. Отже, ціни — у гривнях.

«Прощення» боргів ПЕК — 8,5 млрд.

Найбільше виведення грошей з бюджету-2011 відбулося відкрито, відважно, у робочому режимі. Верховна Рада в прямому ефірі пробачила підприємствам ПЕК 24 млрд. грн. боргу. Третина суми — 8,5 млрд. грн. — поповнила приватні кишені: 7,5 млрд. — приватних облгазів, 1 млрд. — часток обленерго. Примітно, що власне споживачі свята не відчули: їхні борги перед приватниками залишилися непорушними.

Невигадлива схема «колективної відповідальності» так сподобалася депутатам, що тиждень тому вони її повторили. Цього разу 1,5 млрд. грн. Рада подарувала на «щось вугільне». Конкре­тизувати «на що» не зміг навіть автор законопроекту регіонал Лук’янов, чим, до речі, нервово збентежив науково-експертне управління парламенту. Яке здивувалося не тільки відсутності витратного списку, а й швидкості освоєння коштів, а саме: «реальності освоєння значної суми витрат обсягом 1500,0 млн. грн. за досить короткий строк через закінчення бюджетного року». Тому, скільки кому перепало, ми довідаємося лише наступного року, залишивши цю цифру для рейтингу-2012.

Для того ж рейтингу залишимо і вже ухвалений у першому читанні законопроект №9346, який передбачає пробачити на 1,9 млрд. борги підприємствам ВПК.

Що можна було б зробити за порівнянну суму: допомогти оборонній могутності держави — наприклад профінансувати будівництво двох корветів для ВМС України. На будівництво чотирьох одиниць корветів нового зразка Кабінет міністрів протягом кількох років планує виділити (хоча поки що не виділив) 16,22 млрд. грн. — тобто один корабель, за міністерськими підрахунками, коштує приблизно 4 млрд. Зауважимо, що вказану вартість явно завищено — готові корвети виробництва інших держав майже вдвічі дешевші. Можна було б також обійтися одним корветом, а на 3,5 млрд., що залишилися, профінансувати створення багатофункціонального ракетного комплексу «Сап­сан» (саме стільки коштував повний цикл розробки ракети за торішніми підрахунками НКАУ). Крім явного позитивного ефекту для обороноздатності країни це б заодно дало змогу створити десятки тисяч високотехнологічних робочих місць і врятувати згасаючу інженерну думку країни.

Аукціони з продажу зрідженого газу — 2,5 млрд.

Більш вигадливою, а відповідно, менш розкрученою в ЗМІ, стала «тема зрідженого газу». Цифра втрат бюджету тут теж вийшла яскравою. Суть схеми, яку описали кілька економічних видань, полягає в продажу за смішними цінами державного газу «для балонів населення». Тут удача весь рік супроводжувала обраний десяток компаній. Потім нажите непосильною працею продавалося на вільному ринку, маржа — 240 млн. грн. щомісяця. За рік набігло 2,5 млрд. грн. Офіційна реакція влади обмежилася боязкою листопадовою відозвою Анти­монопольного комітету до Клюєва та Бойка з пропозицією «створити прозорий механізм».

Що можна було б зробити за порівнянну суму: повністю створити стартовий комплекс для ракет «Циклон-4», який Україна будує на бразильському космодромі «Алкантара» ще з часів Леоніда Кучми. Загальна вартість 50% проекту (ще 50% фінансує бразильська сторона) — 244 млн. дол., тобто приблизно 2 млрд. грн. Враховуючи, що частину цих грошей уже витрачено за попередні роки, залишилося б іще на розвиток низки космічних програм України.

Вишка для Бойка — 2,4 млрд.

Керівник Міненерговугіль­прому Юрій Бойко в 2011-му свій «прозорий механізм» уже створив. Відома купівля двох бурових установок за 800 млн. дол. за ціни максимум 500 млн. дол. (250 млн. — перша установка, 200 млн. — друга, 50 млн. — додаткове обладнання) полегшила державну кишеню ще на 2,4 млрд. грн. Анонсованою третьою установкою передбачається прикрасити хіт-парад уже 2012 року.

Що можна було б зробити за порівнянну суму: завершити будівництво багатостраждального Дарницького вокзалу столиці й заодно поліпшити інфраструктуру довкола нього. Міністерство інфраструктури досі шукає інвестора, готового профінансувати другий київський вокзал не менш ніж на 1,79 млрд. грн.

Феодосійська бензинова контрабанда — 1 млрд.

Вдавалися міністерству Бойка й спільні проекти. Найбільш вражаючою, безперечно, стала нескінченна історія контрабанди бензину через Феодосійський порт. Для журналістів — просто знахідка. Можна щотижня освіжати цифри, публікувати фото кораблів із контрабандним вантажем, повідомляти, по яких торговельних точках «контрабас» розходиться — реакції жодної. Можливо, можновладцям просто не хочеться позбавляти журналістів такої чудової теми, а тому й зволікають до останнього. Це по-дружньому, так. Трохи шкода, що у форматі «письменники пишуть — читачі читають» держбюджет втратив уже 1 млрд., але ж до рівня «Лівели» з її трьома мільярдами в 2010-му ще рости. Тож, очевидно, про міцний союз порту Мін­енерго­вугільпрому та інспекторів Держмитниці ми почитаємо ще й у рік Дракона.

Що можна було б зробити за порівнянну суму: добудувати Дитячу лікарню майбутнього. Загальна вартість проекту, за словами голови правління Фонду Україна-3000 Олександра Максимчука, — 1,306 млрд. грн. Із них уже зібрано понад 262 млн.

Придністровсько-польські контрабандні схеми — 1 млрд.

Українські чиновники давно не обмежуються власним хутором, ідучи в тренді глобалізації. До тієї ж таки Феодосії, нагадаємо, один з контрабандних кораблів привіз бензин із далекої Індії. А от народний депутат України Геннадій Москаль досліджував, як українські митники співробітничають із ближчими сусідами: Польщею та Придністров’ям. Для тих, хто не читав, двома словами: фури формуються в Польщі, на кордоні документи підмінюють на «транзит у Придністров’я», а далі, як у класика: «Поїзд вийшов з Полтави в Самару, але до Самари не дійшов, а в Полтаву не повернувся». Тільки якщо книжковий Корейко заробив на своїй операції мільйон, то в «придністровській операції» український бюджет втратив черговий мільярд.

Митники на «явки-паролі-адреси» Москаля ніяк не відреагували. Напевно, через відсутність ексклюзиву: адже депутат базувався на митних деклараціях, а ці документи вартові кордону й у себе прочитати можуть.

Що можна було б зробити за порівнянну суму: переобрати ряд достойних панів, які уможливили цю та попередні схеми. Наступні парламентські вибори ЦВК оцінює в 1,2 млрд. грн.

Ліс для Кіпру — 0,5 млрд.

На ще одній «міждержавній операції» скарбниця втратила близько 0,5 млрд. Спочатку журналісти, а потім і Держфін­інспекція знайшли кіпріотів, яким українські лісгоспи «з доброї волі» продавали дуб по
320 євро за кубометр при ціні на світових ринках в 500—600. За рік маржі набігло на
470 млн.

У цій історії, до речі, влада оприлюднила свою позицію гучно і без натяків. Річ у тім, що журналістське розслідування було «три в одному»: маржа кіпріотів, нові лісові дороги до мисливських угідь Януковича та закупівля 10 тис. портретів президента. От про портрети й відповідали. А «дороги й мільярди» — це народу нецікаво. Тим паче, на відміну від портретів, їх ніхто ніколи не побачить.

Що можна було б зробити за порівнянну суму: збільшити державне фінансування культурної сфери вп’ятеро. Витрати на культуру в 2011 році становили 120 млн. грн. — і ця сума, до речі, є рекордною. Раніше було менше.

ЄДАПС — не менше ніж 0,5 млрд.

З прозорістю цього року склалося. Вперше стало можливо полічити, з якою прибутковістю працює знаменитий ЄДАПС. Виявилося, що якби Україна закуповувала бланки паспортів не в нього, а у Великобританії, то на виході мали б не тільки якіснішу продукцію, а й удвічі дешевшу. У 2011 році МВС замовило в ЄДАПС паспортів на 1 млрд. Отже, скарбниця мала реальні шанси врятувати ще 0,5 млрд. Не врятувала. Нагадаємо, до речі, що глава Держслужби підприємництва Ми­хайло Бродський свого часу підрахував: якби Украї­на відмовилася від непотрібних голограм, то економія становила б 8 млрд. на рік.

Що можна було б зробити за порівнянну суму: профінансувати запуск сучасних перинатальних центрів у всіх регіонах країни. Проект був запущений цього року й мав завершитися до 2013 року. Загальна сума його фінансування повин­на становити лише 320 млн. грн., отже, залишилося б іще на розвиток сільської медицини. До речі, якщо вірити Ірині Акімовій, президент дуже сильно сварився на Азарова, чому, мовляв, той урізав кошти саме на будівництво перинатальних центрів.

Отак, «копієчка до копієчки», і набралося 16,5 млрд.

Поза конкурсом

Деякі втрати бюджету важко полічити фізично. Скажімо, скільки коштує передача в оренду 9 тис. гектарів кримських угідь «межигірським мисливцям» чи, наприклад, розмиття держпакета в «Азовсталі»?

Крім того, «дрібних похибок держбюджету» збирається стільки, що вони з надлишком перекривають великі операції. Адже добре жити в джунглях хочеться не тільки слонам, а й мурашкам. І аналіз дрібної фауни показує, що навіть гучні цифри крадіжки з бюджету, озвучені президентом, є надто оптимістичними. Екс­перти, які спеціалізуються в різних галузях економіки, вважають, що річні втрати:

по митниці становлять близько 40 млрд.

Що можна було б зробити за порівнянну суму: профінансувати модернізацію ГТС України (уся модернізація, за підрахунками «Наф­тогазу», коштує 5,3 млрд. дол., або 42,4 млрд. грн.).

на держзакупівлях — не менш як 30 млрд.

Що можна було б зробити за порівнянну суму: покрити дефіцит Пенсійного фонду, що на даний момент становить 31 млрд. грн. Альтернативний варіант — профінансувати повне переоснащення сільськогосподарської техніки в країні. Саме стільки, згідно з березневим твердженням заступника директора департаменту землеробства Міністерства аграрної політики та продовольства Павла Гринька, необхідно виділяти щорічно на подібні потреби. Виділяється ж (спільно державою та приватними особами) близько 5—7 млрд.

на податковій оптимізації тільки в ГМК — 40—45 млрд. (дані моніторингу Ernst&Young)

Що можна було б зробити за порівнянну суму: заплатити всім чорнобильцям максимальну суму штрафу за судовими рішеннями про невиплату пільг. Нещодавно прем’єр-міністр Микола Азаров заявив: «Вони (чорнобильці) знають, чого вони домагаються, маючи на руках рішення судів… на виплату компенсації в 500—600 тис. грн. Де я повинен узяти ці гроші? В інвалідів забрати?». Не треба в інвалідів. За даними Сергія Тігіпка, у нас 47570 чорнобильців. Навіть якщо кожен з них виграє суд проти рідної держави і прийде з квитанцією не на 500 тисяч, а на цілий мільйон — «оптимізованих» коштів якраз має вистачити.

Та й це ще не все. Абсолютно недослідженою залишається багатомільярдна діра послуг так званих держпідприємств. Отри­мавши монополію від влади, тисячі держконтор виймають гроші з кишень громадян, практично ніяк не звітуючи перед конт­ролюючими органами. З одного боку, це немовби не бюджетні гроші, а з іншого — весь цей потік можна переспрямувати в скарбницю. А не на купівлю позашляховиків і квартир для кращих людей міста.

Ще одна лакуна — раціональність витрат державних грошей. «Укрпошта» замовляє собі за мільйон «просування сайта в Інтернеті» (при собівартості максимум 100 тис.), Мінекології — за 50 млн. — супутникові фото (при тому, що космічне агентство готове поділитися ними безплатно), автомобілі по 300 тис. купують уже всі кому не ліньки.

І весь цей час ми чекаємо другої хвилі кризи.

Але ж це маленькі радощі дрібних чиновників. У великих — проекти масштабніші. Євро-2012, Олімпіада-2022, нагинання бюджетів усіх рівнів на будівництво «льодових палаців» і оптових сільгоспринків. Плюс вічна рекапіталізація банків та формування «податкових майданчиків» для своїх.

«Зелена енергетика» стає з кожною годиною дедалі ненажерливішою. Торік, коли бюджет подарував півмільярда приватним структурам «на розвиток», думалося, цим усе й закінчиться. Ага… Уже цього року не тільки затвердили такий «зелений тариф», що в західних енергетиків від заздрості мідь на зубах виступила, а й уже витратили більш як 300 млн. на лінії електропередачі до цього безцінного виду енергії.

Отже, рік видався для журналістів чудовим. Мільярдів було знайдено чимало, «героїв, яких повинна знати країна», названо на роки вперед. А в 2012-му взагалі очікується шоу: бюджет — більший, вибори — на будь-який смак, схеми опустяться до амебного рівня.

Єдине, що трохи потьмарює існування медійників, так це те, що писати можна про все, тільки мало де це можна опублікувати. Отже, деякі теми залишаються бомбою для читачів лише п’яти-шести видань. Та й те, що оприлюднено, залишає слід не в кримінальних хроніках, а лише в пам’яті народній.

Проте жити стало якщо не краще, то бодай веселіше. Тож набираємо повні груди. Наступ­ного року нам неодноразово доведеться видихнути: «Ай, молодці», «Ну, красені», «Та це просто свято якесь». Адже це свято, яке постійно з нами. Принаймні поки що.

У тексті використано матеріали «Дзеркала тижня. Україна», «Української правди», TVi, «Деловой столицы», Oil news, «Наші гроші».

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво