Тишком-нишком - Політика - dt.ua

Тишком-нишком

19 жовтня, 2007, 16:22 Роздрукувати Випуск №39, 19 жовтня-26 жовтня

Криму розгоряються два серйозних скандали. Народонаселенню вони не обіцяють ні дешевого хліба, ні веселих видовищ, але у владній верхівці у маневрах задіяні практично всі головні сили...

У Криму розгоряються два серйозних скандали. Народонаселенню вони не обіцяють ні дешевого хліба, ні веселих видовищ, але у владній верхівці у маневрах задіяні практично всі головні сили. Фронт видимий і привселюдний визначився за остаточною приватизацією «Кримхліба», невидимий (але вже з просоченням інформації у пресу) — за професійно поставленим стеженням за суддями кримських судів, включно з Верховним. І недавні вибори безпосередньо стосуються цих скандалів.

Продукти харчування в перші дні після голосування подорожчали в усій країні, але найдорожчим регіоном, і насамперед — за цінами на хліб, виявився Крим. За інформацією першого віце-прем’єра автономії Є.Михайлова, кілограм кримського хліба коштує на 1 гривню і 16 копійок більше, ніж у сусідніх областях. Держінспекція з контролю за цінами додає, що продукція «Кримхліба» подорожчала на 5—28 відсотків, при цьому випуск т.зв. соціальних сортів хліба зменшено більш ніж удвічі.

Оскільки кожну другу хлібину на півострові випікає ВАТ «Кримхліб», рішення місцевого уряду саме в цей час продати блокуючий пакет акцій цього підприємства, який залишався у власності автономії, видавалося, м’яко кажучи, неадекватним. Причому влітку, коли Фонд майна АРК уже був призначив дату конкурсу з продажу 25% + 1 акція «Кримхліба», на настійну вимогу того ж таки уряду, приватизацію було призупинено. Як пояснював тоді прем’єр В.Плакида — щоб влада могли, як і раніше, впливати на ціну хліба. Тепер же, виходить, у Радміну така потреба відпала. Ні, на телекамери на засіданнях-нарадах від керівництва «Кримхліба» суворо вимагають забезпечити випуск «соціального» продукту для малозабезпечених, але другою рукою голосують за відмову від останньої можливості впливати на цінову політику ВАТ. Отож чий же тут інтерес?

Понад сімдесят відсотків «Кримхліба» належать холдингові «Т і С». Назва легко розшифровується — Табачник і Слабовсь­кий. Голові спостережної ради холдингу Михайлові Володимировичу Табачнику належать 59 відсотків акцій «Т і С», решта — президентові холдингу і Всеукраїнської асоціації пекарів Володимиру Леонардовичу Слабовському. До складу «Кримхліба» входять дев’ять хлібозаводів у містах та районах півострова. Крім того, «Т і С» контролює найбільший у Криму млин — Сімферопольський КХП і Бахчисарайський хлібозавод. Обидва співвласники холдингу, до речі, незважаючи на столичну прописку, — депутати ВР автономії.

За умовами конкурсу з продажу пакету акцій «Кримхліба», які належать автономії, початкова його ціна — 5 мільйонів 791 тисяча 400 гривень. Крім того, для переоснащення підприємства передбачено внесення інвестицій на суму 43,1 мільйона.

«Т і С» ще влітку оголосив про намір викупити цей пакет акцій, хоч і вважає його ціну завищеною вдвічі. Як заявляв В. Слабовський, «ми хочемо купити пакет акцій тільки для того, щоб у нас не з’явився небажаний партнер». Якби блокуючий пакет викупила третя сторона і з нею виникли розбіжності, цитує Слабов­ського «Новий регіон», холдинг міг би просто зупинити виробництво: «100 відсотків поставок сировини йде від «Т і С», а 70 відсотків устаткування підприємства здані холдингом в оренду». Нічого собі, авжеж?

З вимогою скасувати рішення про остаточну приватизацію «Кримхліба» виступив постійний представник президента в АРК Володимир Хоменко. В уряді Криму, каже він, не перестають виникати проблеми, пов’язані з випуском ВАТ «Кримхліб» соціальних сортів хліба, закупівлею сировини в місцевих сільгоспвиробників, а також закриттям підприємств або виробництв у деяких містах Криму, що створює напружену соціально-економічну ситуацію в регіоні. За тиждень до нового, 2007 року, нагадує постпред, «Кримхліб» без погодження з владою припинив випуск соціальних сортів хліба для населення: «У Криму виникла вибухонебезпечна ситуація, і лише реальна участь уряду в управлінні підприємством дозволила відновити контроль за станом ринку та рівнем цін».

Не всі згодні з рішенням про продаж і в самому уряді. Перший віце-прем’єр
Є. Ми­хайлов наводить фактично ті ж самі аргументи, що й В. Хоменко, — не можна позбавлятися права контролю над стратегічно важливим підприємством. В.Слабовсь­кий називає ці думки «дурницею» — мовляв, у нас однак більше 70 відсотків.

Колишній віце-прем’єр автономії з аграрної політики і колишній постпред президента Анатолій Корнійчук, який свого часу багато повоював і з приводу приватизації «Кримхліба», і стосовно коригування його цінової політики, в інтерв’ю «ДТ» навів, мабуть, найвагоміший аргумент. «Так, у Криму невеликий пакет і впливати на прийняття рішень майже неможливо. Проте, залишаючись співвласником, автономія в особі уряду має доступ до фінансової документації і може перевірити обгрунтованість розрахунку собівартості хліба у разі підвищення цін. Половина собівартості — це ціна на муку, і ми могли вимагати від «Кримхліба» купувати дешевше зерно в місцевих виробників, а не завозити з-за меж Криму. Пропонували і зерно з республіканського резерву, що дозволяло утримувати ціни від різкого зростання. Якщо свій пакет Крим втратить — доступу до підприємства вже не буде».

Та є ще, як мінімум, дві обставини, на які кримська влада зобов’язана була зважити, ухвалюючи рішення про продаж останнього пакета акцій «Кримхліба». І не знати про них керівництво автономії просто не могло. Отже, проігнорувало свідомо.

Перше: прокуратура АРК ставить під сумнів законність приватизації «Кримхліба» взагалі, а саме — безоплатну передачу 51 відсотка акцій ВАТ семи недержавним сільгосппідприємствам у 2002 році. (Їхні пакети вже наступного року скупила лізингова кампанія «Хліб України», правонаступником якої й є «Т і С.»).

Друге: у судах оскаржується сама правомочність Фонду майна АРК виконувати функції органу приватизації. У січні нинішнього року В.Ющенко анулював указ президента України від 1995 року «Про органи приватизації в Автономній Республіці Крим». Після чого наказом В.Семенюк повноваження ФМАРК зі здійснення політики у сфері управління, приватизації та оренди майна, яке знаходиться на території автономії і належить державі, взагалі були передані за межі автономії — до Севастополя. Позовів та їхніх оскаржень уже з півдюжини, але останнє (за часом) рішення Севастопольський апеляційний госпсуд ухвалив у вересні на користь Києва.

Однак повернімося до сумнівів у законності приватизації «Кримхліба». Описати всю нормативно-правову чехарду, яка супроводжувала цей процес із 1998 року, коли держпідприємство «Кримхліб» стало ВАТ, немає змоги. Зазначимо лише один аспект: на момент відчуження 51 відсотка акцій діяла постанова ВР Криму про заборону приватизації 95,08% «Кримхліба» до 15 липня 2006 р.! А постанову про передачу контрольного пакета в управління МінАПК Криму (який дав згоду Фонду майна) і зовсім було припинено указом президента України як неконституційну.

Це крім кримінальної справи стосовно трьох колишніх посадових осіб — голови правління ВАТ Н.Демченко, міністра АПК Ю.Шевченка і головного спеціаліста Фонду майна АРК Н.Кущ. Перелік обвинувачень — зловживання службовим становищем, службова підробка, завдання дер­жаві матеріального збитку та істотної шко­ди державним інтересам, що охороняються законом. Вся заковика в тому, що підприємства,котрі невідомо як (але здогадатися неважко) були визначені для пільгового отримання акцій «Кримхліба», не мали з ним ніяких договірних відносин, як того вимагає закон. Наприклад, поставляли йому зерно чи надавали інші послуги.

Торік Центральний райсуд Сімферополя виніс виправдувальний вирок за цією справою, а Апеляційний суд Криму його підтримав. Проте прокуратура АРК подала касаційну скаргу до Верховного суду України і у квітні цього року колегія суддів винесла іншу ухвалу: згадані судові вироки скасувати, а справу спрямувати на нове розслідування. Вона, як повідомив «ДТ» прокурор автономії Віктор Шемчук, уже завершена, і справа готується до передачі в суд: «Ми не маємо на меті домогтися тільки покарання винних. Наше завдання — повернути у власність автономії незаконно приватизоване підприємство, яке має стратегічне значення, і відшкодувати збиток, завданий державі такими діями».

«Кримхліб», звичайно, не «Криворіж­сталь», але на кримських просторах це, мабуть, буде перша спроба реприватизації важливого об’єкта. (Якщо, звичайно, не взяти до уваги старання кримської прокуратури з повернення у держвласність розкраденого до помаранчевої революції добра ДУСі, які потім на пні були підрубані Києвом.)

Отже, справа за судами — безсумнівно, однією інстанцією все не обійдеться. Та з судами в Криму тепер ще цікавіше, ніж у цілому по країні. Минулого тижня газета «Первая крымская» опублікувала матеріали, які викликали переполох у кримських верхах. У розпорядженні тижневика є свого роду досьє з зібраною невідомо ким інформацією, що стосуються службового та приватного життя, власності, кола знайомих і родичів «цілого ряду дуже високопоставлених осіб, більшість із яких судді. Причому «географія» служителів Феміди, котрі потрапили «під ковпак», дуже широка — від перших керівників вищих судових інстанцій автономії до міських і районних судів», — пише «1К». Схема упорядкування інформації та зміст досьє свідчать, що зовнішнє спостереження, збирання широких даних на посадових осіб і членів їхніх сімей, друзів і партнерів, пошук можливих корупційних зв’язків вівся дуже професіонально. Ну, і з поправкою на відомий рівень виконавця. А хто він — газета відповіді не знайшла, але припускає, що це офіційний орган. Поділяю припущення, причому особливо варто звернути увагу на частоту посилань на оперативні дані УБОЗ.

У кулуарах ходить байка. Про те, як напередодні виборів один начальник висловив ідею зібрати на певних людей інформацію. Інший начальник це побажання виконав, і досьє йому приніс. А той, наївний, дав розпорядження розмножити в десяти примірниках. Так інформація і попливла. Люди нервуються. Особливо ті, хто змушений був незаконні накази виконувати. Судді, котрі потрапили під ковпак, хай там як, поки що в компетентні органи не звертаються — із проханням відповісти, як це закон дозволяє, на якій такій підставі на них, по суті, ОРС заведено. І преса інша мовчить, начебто оприлюднена «Первой крымской» інформація — не надзвичайна з погляду прав людини. І навіть якщо судді та інші посадові особи, за котрими незаконно було встановлене стеження (а жодної санкції на такі дії не давалося), і не звернуться з відповідними заявами, у прокуратури є підстава для перевірки інформації, опублікованої в ЗМІ. Тому крапку не ставимо.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №28, 20 липня-26 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво