Тендерний рецидив

«Вот у меня один знакомый - тоже ученый - у него три класса образования... А десятку за полчаса так нарисует - не отличишь от настоящей».

К/ф «Джентльмены удачи», 1971.

Ейфорія, викликана скасуванням парламентом чинного закону про держзакупівлі, минула дуже швидко. У понеділок І.Пукшин, заступник голови президентського секретаріату, повідомив, що президент підписав прийнятий Верховною Радою закон. Але до кінця тижня текст закону так і не було опубліковано офіційно. Іншими словами, він не набрав чинності.

Нагадаємо, що 20 березня Верховна Рада зобов’язала Кабмін розробити тимчасове положення про проведення держзакупівель, яке відповідало б редакції закону, що діяв до листопада 2004 року (без ТПУ, комісій, приватних веб-сайтів і мільйонних платежів «консультантам»). Цим положенням держзакупівлі регулюватимуться аж до прийняття парламентом нового всеохоплюючого закону. Свій варіант такого закону Кабмін має подати у двотижневий термін.

Очікувалося, що положення буде прийнято на засіданні уряду в середу. Міністр економіки Богдан Данилишин, якому було доручено його розробку, напередодні обнародував окремі його норми. Вони цілком відповідали редакції 2004 року. Проте тимчасове положення так і не було затверджене.

Президентський тайм-аут цілком пояснюваний. Потрібно уникнути правового вакууму, тобто ситуації, коли закон скасовано, а тимчасове положення не набуло чинності. Чому ж зволікає уряд Юлії Тимошенко?

У розпорядженні «ДТ» опинилися копії двох варіантів положення та постанов Кабміну, які, судячи з усього, були розроблені Міністерством економіки.

Перший повністю відповідає духу і букві закону 2004 року. Міністерство економіки стає спеціально уповноваженим органом у сфері держзакупівель. Воно розглядає скарги й дає дозволи на закупівлі в одного виконавця на підставі рішень спеціальної міжвідомчої комісії. Остання складається з представників центральних органів влади.

Закупівельний поріг піднімається до 100 тис. гривень для товарів і послуг і 300 тис. - для робіт. Обов’язкова публікація тендерних оголошень здійснюється в державному «Віснику держзакупівель», а також на веб-порталі, який мають створити міністерства економіки та фінансів на базі інтернет-ресурсів останнього. Закупівлі дер­жавних, казенних, комунальних та інших підприємств повинні проводитися відповідно до тимчасового положення. Згідно з проектом постанови, його дія також поширюється на закупівлі, початі до набуття чинності законом від 20 березня.

У разі прийняття цього варіанта замовники й учасники торгів зітхнули б спокійно, а громадяни отримали б вільний безплатний доступ до інформації про те, як органи влади розпоряджаються їхніми податками.

А от другий варіант, схоже, підтверджує наші побоювання, що половинчастим характером парламентських рішень скористаються охочі «ловити рибку в каламутній воді». Хоча Мінекономіки оголошується уповноваженим органом влади, йому відведено роль «весільного генерала». Ключові повноваження отримує Консультативно-методологічна рада при міністерстві: розгляд скарг, узгодження корупційно небезпечних закупівель в одного виконавця...

Статус консультативної ради так само незрозумілий, як і статус Спецкомісії з держзакупівель при Рахунковій палаті (діяла у 2006 році) чи нинішньої Міжвідомчої комісії при АМКУ. Рада сама (!) затверджує положення про свою діяльність. Примітно, що її загальний кількісний склад не визначено. Говориться, що до неї ввійдуть шість представників міністерств і держкомітетів, але не зазначається кількість «представників комітетів ВР з питань економічної політики і з питань боротьби з корупцією». А це важливо, адже перший із зазначених парламентських комітетів - очолюваний комуністом О.Ткаченком - складається з 21 народного депутата, а другий (голова - комуніст І.Калєтнік) - із 24. Тож депутати зможуть легко перевісити в консультативній раді держслужбовців.

Але найцікавіше попереду. Замовники будуть зобов’язані публікувати тендерну інформацію в певних спеціальних виданнях, а також на певних «інтернет-сайтах». А от їхній перелік вестиме саме консультативна рада! Вона ж визначатиме організації, які займуться навчанням у сфері держзакупівель.

Очевидно, що у разі прийняття другого варіанта положення все повернеться на круги своя - без Тендерної палати, але з тими самими «консультантами», котрі гніздяться навколо якихось «правильних» приватних сайтів.

Відповідно до джерел «ДТ» у Кабміні, спочатку Мінекономіки начебто схилялося до першого варіанта, але потім міністр завізував і другий документ. Його й було представлено міністрам на засіданні уряду в середу.

Увесь пакет документів, до речі, було оприлюднено на сайті Асоціації міст України наприкінці тижня. Із зазначенням, що він нібито «погоджений». Але з погодженням не все просто. У середу на засіданні Кабміну міністр юстиції М.Онищук і міністр фінансів
В.Пинзеник обурилися: ніякої згоди вони не давали. В результаті Мінекономіки було доручено розробити єдиний варіант до п’ятниці.

Звідки ж ростуть ноги в такого незвичного для чиновників нормотворчого плюралізму? За словами наших джерел, після 20 березня до Кабміну та міністерства зачастили бютівці С.Осика й А.Яцен­ко. Можливо, вони просто розповідали О.Турчинову й Б.Данилишину про свої законодавчі ініціативи? Наприклад, про пропозицію запровадити кримінальну відповідальність за наклеп для журналістів (А.Яценко). Нам точно не відомо. Як не відомо й те, який стосунок має голова департаменту товарних бірж Тамара Дергалюк до представника в судах інтересів ТОВ «Європейське консалтингове агентство» Андрія Дергалюка (цьо­му департаменту, швидше за все, доручать завідувати держзакупівлями). Мабуть, просто однофамільці...

Копія ще одного документа в розпорядженні «ДТ» явно відгонить шахрайством. Йдеться про звернення народного депутата В.Ар’єва до першого віце-прем’єр-міністра О.Турчинова про «недопущення призначення» в майбутній департамент держзакупівель двох відомих експертів, які пішли з міністерства та сфери держзакупівель після чергових «перетворень». У зверненні, яке датується 24 березня, їх називають «особами з кримінальним минулим».

І В.Ар’єв, і «обвинувачувані» були в шоці після ознайомлення з листом. Володимир Ар’єв категорично заперечив своє авторство й заявив про очевидну підробку документа та підпису. Але на основі цього звернення О.Турчинов уже дав відповідне доручення «перевірити»... (№16981/1/1-08 від 25 березня 2008 р. управління документального забезпечення секретаріату КМУ).

Хто справжній автор цього «звернення»? Кому воно вигідне? І чому в сфері держзакупівель так багато офіційних документів сумнівного характеру? Пригадаймо хоча б іще чинний закон про держзакупівлі, парламентська версія якого відрізнялася по суті від редакції, підписаної президентом.

З іншого боку, а скільки таких «фільчиних» депутатських і чиновницьких грамот успішно пройшло й проходить через секретаріати Ради та КМУ? Які ще рішення приймалися на їх основі? Чи слід чиновникам на місцях запровадити обов’язкову графологічну експертизу будь-якого документа, який виходить із Верховної Ради, КМУ чи секретаріату президента?

І останнє. Чомусь саме цього тижня в «Урядовому кур’єрі» (№56) було опубліковано документи органів прокуратури про результати перевірок у сфері держзакупівель. Вони датуються осінню минулого року. У вересні в.о. прокурора Києва В.Молодик повідомляв генпрокурору О.Медведьку, що учасники торгів «не закладають» у вартість своїх пропозицій платежів «консультантам». Оскільки, мовляв, «у тендерній документації встановлюється, що витрати, пов’язані з участю в тендері, не можуть включатися в ціну тендерної пропозиції».

А генпрокурор писав тодішньому голові Ради безпеки І.Плющу, що «за результатами прокурорських перевірок» не підтвердилися припущення ГоловКРУ, що понад 900 млн. грн., сплачених учасниками «консультантам», включалися ними до своїх цінових пропозицій. На думку В.Молодика, монополії веб-порталу «Європейського консалтингового агентства» також не спостерігалося, і агентст­во своїх послуг не нав’язувало...

Тож, дорогі замовники та учасники, ніхто нікому будь-яких консалтингових послуг не нав’язував! І якщо хтось щось і закладав, то лише за комір. Саме тому система держзакупівель України й розвалилася!

…Дуже непроста доля уготована новому закону про держзакупівлі.