Тендерний ПРіБЮТ - Політика - dt.ua

Тендерний ПРіБЮТ

12 лютого, 2010, 17:55 Роздрукувати Випуск №5, 12 лютого-19 лютого

Не встигли висохнути мокрі печатки на виборчих протоколах, як з’ясувалося, що найбільш проникливими громадянами на президентських виборах були ті, хто голосував проти всіх...

Не встигли висохнути мокрі печатки на виборчих протоколах, як з’ясувалося, що найбільш проникливими громадянами на президентських виборах були ті, хто голосував проти всіх. Бо вважали, що «нездоланна» різниця між «цивілізованою» Юлією Тимошенко і «варваром» Віктором Януковичем дуже умовна. І живе тільки в головах тих, хто дуже хоче в неї вірити. 11 лютого фракції БЮТ і ПР дуже яскраво це підтвердили. Завдяки їхнім голосам було прийнято закон про держзакупівлі з явно корупційними нормами. Попри те, що їхні лідери мало не щодня клянуться боротися з корупцією.

Каменем спотикання стали норми, які регулюють розгляд скарг учасників торгів. Вони мають гарантувати об’єктивність тендерів і рівноправність їх учасників. З іншого боку, часи Тендерної палати показали, що оскарження може легко використовуватися для тендерного рейдерства. Коли тендери блокуються для отримання відкотів або зриву перемоги конкурентів. Тому ключове значення має законодавче регулювання процедур розгляду скарг.

Що ж пропонує законопроект? Скарги розглядатиме комісія, яка складатиметься з 14 чоловік. Половина — представники відомств. А ось друга половина покликана забезпечити так звану незалежну експертизу. На перший погляд, вибір
незалежних експертів відкритий і прозорий. Кандидатури їх пропонує Міністерство економіки. Остаточно вони затверджуються комітетами Верховної Ради з економічної політики та бюджету.

Залучення до цих процедур народних депутатів і викликає найбільші сумніви. Є юридичні аргументи. Їх висувають Головне юридичне управління апарату ВРУ, фахівці Світового банку. До них апелював на засіданні Ради і противник тендерних схем бютівець Сергій Терьохін. Участь народних депутатів у регулюванні держзакупівель суперечить Конституції, оскільки є прямим порушенням принципу розподілу влади.

Аргументи з недавньої тендерної історії та практики зрозуміліші й переконливіші. У часи панування Тендерної палати народні депутати або їхні представники теж входили до таких комісій зі скарг. Вони ні за що не відповідали (недоторканність!), а їхня вага, порівняно з якимись чиновниками, була незрівнянно великою. Як і в запропонованому законопроекті, комісії мали право скасовувати торги. Тендерне рейдерство квітнуло.

Крім того, комітет з економічної політики вже давно став притулком адептів Тендерної палати (А.Яценко, С.Осика, О.Ткаченко та ін.). Тому те, як вони використовуватимуть свій вплив, ні в кого не викликає сумнівів.

Чи є альтернатива зазначеним нормам законопроекту? Природно. Право розглядати скарги можна залишити чиновникам Мінекономіки, створивши окремий підрозділ. І забезпечивши максимально можливу відкритість та прозорість. На відміну від народних депутатів, держслужбовці ходять під Кримінальним кодексом і антикорупційним законодавством. Такий підрозділ можна безпосередньо підпорядкувати Кабміну. Або перемістити в Антимонопольний комітет.

Нарешті, якщо хочеться запровадити незалежну експертизу, можна ухвалити окремий закон, який би чітко регулював усі процедури оскарження тендерів. Такий підхід недавно ухвалили Хорватія та низка інших західноєвропейських держав.

Було б бажання. Але комітет з економічної політики, що відповідав за розробку законопроекту, захотів іншого. Створення годівниці для народних депутатів. Комітетчики проігнорували ще одне зауваження Світового банку. Щоб у законі були чіткі норми, які виключали б нав’язування плати за тендерну документацію приватним особам. Усі пам’ятають практику стягування роялті за приватні патенти на такі документи. Деякі з них досі діють.

За винятком цих норм, законопроект цілком прийнятний. Держрегулювання передається Мінекономіки. Обов’язковому оприлюдненню на державному веб-порталі підлягають не тільки відкриті торги, а й найбільш корупційно небезпечні процедури — ті ж таки закупівлі в одного учасника. Зменшено кількість винятків із загального режиму. Поріг закупівель становить 100 тис. грн. для товарів та послуг і 300 тис. — для робіт.

Поява комітету з бюджету Миколи Азарова в комісії з оскарження тендерів — не випадкова. Показовий розвиток ставлення регіоналів до тендерного питання. У вже далекому 2007 році в керівництві ТПУ була Раїса Богатирьова. Потім вона зі скандалом і непереконливими виправданнями вийшла з нього. Коли В.Янукович став прем’єром, регіонали намагалися вивести з монопольної пастки палати хоча б держпідприємства. Не вдалося — Рада була в підвішеному стані. Наприкінці літа 2007-го Інна Богословська, тоді заступник міністра юстиції, оприлюднила інформацію про засновників і керівників сонму громадських організацій, пов’язаних із ТПУ. Восени того ж року ревізори КРУ почали розслідування діяльності приватних консультантів.

Але вже 2008 року в регіоналів зав’язалася плідна співпраця з тендерним угрупованням. Спочатку основним співрозмовником була І.Богословська з участю регіоналки Ірини Горіної (саме вона є формальним автором норм про комісію зі скарг). Завершувала переговорний процес Ірина Акимова. Друга половина 2009-го минула в нескінченних узгодженнях та консультаціях, зокрема зі Світовим банком. Під тиском міжнародних організацій удалося прибрати низку одіозних норм (наприклад, про обов’язкову оцінку тендерних пропозицій «незалежними» оцінювачами). А ось «маленький компроміс» (слова С.Осики) ціною в мільярди гривень залишився.

Бютівці віддали 48 голосів на підтримку цього «компромісу». Ключових голосів. У кулуарах Ради говорили, що його ініціатори з БЮТ навіть висували ультиматум — або підтримка, або вихід із «демократичної» фракції десяти депутатів. Нагадаємо, що в грудні минулого року голосування провалилося, бо Ю.Тимошенко в останній момент його зупинила. На носі були вибори. А тендерний ПРіБЮТ — занадто дошкульне обвинувачення. Схоже, цього разу така команда не надходила.

Десять голосів дала «Народна самооборона», що становить більше половини членів цієї депутатської групи. Втім, це не дивує. Ті ж таки В.Ар’єв і К.Куликов давно співпрацюють із тендерним угрупованням, про що неодноразово писало «ДТ». Звісно, серед принципів «НС» значиться — «не кради і не давай красти іншим», а також «не бери й не давай хабарів». Але в кризові часи всім так потрібна готівка!

Литвинівці не підтримали проект, звинувативши його авторів у корупції. Комуністи... Тут усе вже давно зрозуміло. Затаврувавши вкотре олігархів-капіталістів, П.Симоненко з товаришами віддали свої голоси за проект. Криза, знову ж...

Партія регіонів практично у повному складі проголосувала за проект. Джерела «ДТ» у фракції стверджують, що проект припав до душі не тільки І.Акимовій, а й М.Азарову. Першу ладять у міністра економіки, другого — у прем’єри. Навіщо їм втручання народних депутатів у тендерні скарги?! Адже вони ось-ось отримають контроль над усією виконавчою владою.

Схоже, безкарність і безвідповідальність виявилися сильнішими за моральні принципи. Про наведення ладу в системі держзакупівель знову можна тільки мріяти. Чудовий початок правління ефективних державних менеджерів і борців із корупцією! Ще не потрапивши в міністерські крісла — вони вже потрапили в корупційний скандал...

...Підписати не можна ветувати. Кома, яку поставить Віктор Ющенко в цій фразі, може благословити нову корупційну схему, годівницю для недоторканних. А може хоч трохи реабілітувати його бездіяльність протягом трьох років царювання ТПУ. Йому буде за що жити після відставки, а ось як житимуть його співвітчизники? То, може, під завісу щось і для народу, га? Наприклад, автограф під вето.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво