Тактичною метою протестних акцій у Києві була оцінка стресостійкості влади – Рахманін

Протестні мітинги під Верховною Радою та Нацбанком, що відбулися в Києві на цьому тижні, були організовані не тільки заради піару окремих політичних сил, але також заради замірювання рівня напруженості в суспільстві та перевірки стійкості влади перед обличчям дестабілізуючих факторів.

Про це у своїй статті для DT.UA пише Сергій Рахманін. На його думку, рівень реального невдоволення населення владою не корелює з чисельністю "незадоволених" біля стін Ради або НБУ.

"Тактична мета протестного виходу - оцінка стресостійкості влади, замірювання рівня напруги суспільства. Навряд чи цієї мети було досягнуто. Рівень невдоволення мас не корелює з чисельністю масовки під стінами ВР або НБУ. Бо на запитання "навіщо?" належало відповідати не тільки тим, хто виводив за гроші, а й тим, хто виходив би за ідею. Але в масі своїй не вийшов. Оскільки відповіді на запитання не знайшов. Принаймні поки що", – підкреслив автор.

На думку Рахманіна, момент для організації антиурядових виступів було обрано противниками чинної влади не випадково.

"Чинний політичний режим приводів надав надміру. "Неправильні платіжки", фінансовий камінг-аут можновладців, нескінченний серіал про "безвізовий дедлайн", посилення обстрілів на фронті, нова порція скандалів і відставок et cetera. Такі політичні метеоумови мало кого з охочих підсидіти) повалити владу утримають від спокуси вийти на вулицю", – зазначив він.

Рахманін вказує, що незважаючи на невдоволення нинішньою владою, українське суспільство наразі не готове до масових протестів з цілого ряду причин, серед яких – фактор російської агресії, невіра у швидку зміну еліт, а також відсутність мобілізуючого фактору для найбільш свідомої частини населення, яким може стати виражена в тій чи іншій формі пряма образа людської гідності (чи то була б фальсифікація волевиявлення, чи жорстоке побиття "Беркутом" мирних демонстрантів).

За словами автора, для активної частини громадян "точка нестерпності" ще не пройдена.

"А доти в будь-який момент хто завгодно може де завгодно поставити намети, прикрашені якою завгодно символікою, назвати це "Майдан 3.0", "Майдан 4/5", "Майдан 5.10", "Майдан 14/88" чи "Майдан 666", але доля його виявиться такою ж, як доля попередніх пост-псевдомайданів", – уклав він.

Нагадаємо, за даними київської поліції, у масових акціях протесту в урядовому кварталі столиці 15 листопада прийняли участь близько 6,5 тис. осіб. В охороні громадського порядку задіяли близько 5 тис. поліцейських і військовослужбовців Національної гвардії України.

Детальніше про настрої українського суспільства та перспективи нового Майдану читайте у статті Сергія Рахманіна "МАЙДАН 0.0" у свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".