Зміни до Конституції - Судова реформа в Україні офіційно набуває чинності - Політика - dt.ua

Судова реформа в Україні офіційно набуває чинності

30 вересня, 2016, 09:55 Роздрукувати

Зміни до Конституції в частині правосуддя починають діяти з сьогоднішнього дня.

У Україні набула чинності судова реформа © Андрій Товстиженко, DT.UA

Закон про реформу судової системи України №1401-VIII офіційно набуває чинності з сьогоднішнього дня, 30 вересня.

Згідно з прикінцевими положеннями, зміни до Конституції України щодо правосуддя набирають чинності через три місяці з дня, наступного за днем публікації відповідного закону. Документ був опублікований 29 червня.

У той же час положення, яке стосується визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду (МКС) в Гаазі, вступає в силу через три роки – з 2019-го.

Нагадаємо, що 2 червня Верховна Рада внесла зміни до Конституції в частині правосуддя. За відповідний законопроект №3524 проголосували 335 народних депутатів.

Також Рада прийняла новий закон "Про судоустрій і статус суддів", який передбачає проведення конкурсів для суддів, підвищення вимог до суддів і професійних стандартів суддівського корпусу, обмеження імунітету суддів. Цей закон прив'язаний до змін в Конституцію і вступить в силу тільки разом з ними. Однак відразу після прийняття був зареєстрований проект постанови про його скасування, відповідно, він поки не може бути підписаний.

Читайте також: Екс-суддя КСУ: Конституція знаходиться у "підлітковому" стані і потребує кардинальних змін

Зміни до Конституції в частині правосуддя підвищують віковий ценз для заняття посади судді – ним може стати громадянин України не молодший 30 років (раніше – не молодше 25 років). Як і раніше суддею можна буде працювати до 65 років. Крім того, збільшений стаж роботи в галузі права, необхідний для призначення на посаду судді – тепер це п'ять років (було – три роки). Також в Основному законі немає вимоги про те, що претендент на посаду судді має не менше 10 років проживати в Україні.

Замість Вищої ради юстиції в Україні з'явиться Вища рада правосуддя, повноваження якого будуть ширше, ніж у ВРЮ. Так, Вища рада правосуддя буде приймати рішення про звільнення судді з посади та переведення до іншого суду, давати згоду на затримання чи арешт судді, а також приймати рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя. Також прописаний порядок формування Вищої ради правосуддя, який складатиметься з 21 члена.

Призначає суддю на посаду президент України за поданням Вищої ради правосуддя. Відповідно до змін в Основний закон, будь-яка особа може подати конституційну скаргу до Конституційного суду, якщо вважає, що застосований в остаточному судове рішення у її справі закон України суперечить Конституції держави.

З Конституції вилучили норми, які передбачали наглядові функції прокуратури. Згідно з прийнятими змінами, ліквідується інститут "народних засідателів".

Крім того, Конституція передбачає, що "Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським Статутом Міжнародного кримінального, проект якого вносить до Верховної Ради президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Згоду на затримання і арешт судді тепер буде давати не Верховна Рада, а Вища рада правосуддя".

Читайте також: Рада звільнила 412 суддів

У той же час, прийняті зміни в Конституцію і законодавство про судоустрій носять суб'єктивний характер і не зможуть забезпечити реального оновлення судової влади в найближчій перспективі, пише в своїй статті для DT.UA Марина Ставнійчук, голова правління громадського об'єднання "За демократію через право", екс-учасник Венеціанської комісії від України.

За матеріалами: Інтерфакс-Україна /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №11, 23 березня-29 березня Архів номерів | Зміст номеру < >