Стрільці переводять стрілки? - Політика - dt.ua

Стрільці переводять стрілки?

19 червня, 2009, 16:35 Роздрукувати Випуск №22, 19 червня-26 червня

Літню степову благодать під Голованівськом сколихнули постріли. Є вбитий — безробітний Валерій Олійник, уродженець села Красногірки Голованівського району...

Літню степову благодать під Голованівськом сколихнули постріли. Є вбитий — безробітний Валерій Олійник, уродженець села Красногірки Голованівського району. Вибух в інформаційному просторі спричинила заява ВО «Свобода». Як зазначалось у повідомленні, її направили до СБУ, Генпрокуратури та МВС з приводу вбивства, що його нібито скоїв депутат від БЮТ Віктор Лозинський. За фактом смерті Кіровоградська обласна прокуратура порушила кримінальну справу (ч. 2, ст. 121 — від семи до десяти років ув’язнення).

Що ж сталося увечері 16 червня на території мисливських угідь, які належать народному депутатові? За версією самого народного обранця, яку озвучив на прес-конференції у Кіровограді його колега по фракції Володимир Яворівський (із самим Віктором Лозинським зв’язатися не вдалося — кілька разів трубку мобільного брав його помічник, але щоразу відповідав, що занятий і говорити не може), виходить така картина. Віктор Лозинський разом із начальником райвідділу МВС Михайлом Ковальським і прокурором району Євгеном Горбенком їхали «Нивою-Шевроле» повз якесь соняшникове поле і помітили на ньому чоловіка. На цьому полі нібито раніше браконьєри вбили лісничого, тож міліціонер вирішив перевірити цього чоловіка. Вони втрьох взялися його наздоганяти, а той у відповідь почав відстрілюватися зі зброї. Однак утікача наздогнали, відібрали зброю, але чоловік витягнув ножа й наніс кілька порізів Лозинському. Затримавши зловмисника, вони викликали оперативну групу міліції. Згодом, через дві години, затриманий помер у лікарні. Ще було повідомлено, що загиблий давно, за часів СРСР, служив у внутрішніх військах нібито конвойним і мав під час служби негативні характеристики. Ні постійного місця проживання, ні сім’ї не мав, у селі Грушка сусіднього Улянівського району виявлено його матір і сестру.

Звісно, зважаючи на все виникає багато запитань. Перше з них — чому ж цей 55-річний чоловік помер? Троє високопосадовців стверджують, що зброї при них не було. На брифінгу в обласній прокуратурі прозвучала версія, нібито загиблий з необережності сам собі завдав поранення. Поки що остаточно ніхто нічого сказати не може. Висновки робити зарано. Слід провести експертизи, слідство. І, все ж, чому ця подія викликала такий резонанс у нашій області? Випадків трагічної загибелі, на жаль, у нас трапляється не так уже й мало. Участь високопоставлених осіб? Так, це відіграє чималу роль. Однак є ще й особлива увага до фігури народного депутата Віктора Лозинського.

Господар району?

Цей чоловік якось дуже швидко і стрімко став публічним. До того як він потрапив до списку БЮТ, його ім’я було відоме хіба що найближчому оточенню. Про принципи формування бютівського списку у нашій області вже багато говорилося і писалося: все робилося за волею голови обласної організації ВО «Батьківщина» Валерія Каль­ченка. Бо якби у цьому процесі брали участь рядові партійці, мабуть, навряд чи Віктор Олександ­рович потрапив би у парламент. Річ у тім, що під час попередніх президентських виборів Віктор Лозинський заявив про себе як палкий прихильник Партії регіонів (кажуть, навіть до фальсифікацій був причетний, але хто зараз згадуватиме старе?) і жорсткий противник помаранчевих. Хто б міг подумати, що досить швидко він опиниться у протилежному таборі?

Та значно примітнішою рисою Віктора Лозинського є те, що він — один із найбільших землевласників в області. Яким чином йому вдалося приватизувати кілька господарств у районі, точно сказати не береться ніхто. Підстав до того нібито й не було: за неофіційними даними, він є колишнім лейтенантом міліції, якого наприкінці 80-х звільнили з органів за зловживання службовим становищем, підробку документів та дискредитацію органів внутрішніх справ. На жаль, підтвердити чи спростувати цю інформацію не вдалося. Як повідомила керівник прес-служби УМВС в області Віталіна Бевзенко, начальник управління кадрового забезпечення обласної міліції Олександр Шепелєв у відрядженні, а крім нього, таку інформацію ніхто надати не може. У Голованівському райвідділі — те саме. Заступник начальника райвідділу Сергій Андреєв зазначив, що він у той час ще ходив до школи, тож нічого не знає. Зате голова обласної організації ВО «Свобода» Олександр Ромащенко підкреслив, що один з інформаторів (про цю подію повідомили саме члени об’єднання, а вже через керівництво облорганізації інформація з’явилась на сайті) має навіть відповідні документи, що підтверджують «геройське» минуле Лозинського.

Хай там як, але, ставши серйозним, особливо за місцевими мірками, бізнесменом, Віктор Лозинський у багатьох випадках поводився як такий собі господар району. Якщо хтось, на його думку, поводився не так, як слід, то міг наразитися на чималі неприємності. Комерційний директор агрофірми «Воля» Іван Кучер (колишній голова райдержадміністрації), наприклад, вважає, що саме Лозинський, якому не сподобалося, що селяни одного з господарств захотіли довірити свої паї Івану Васильовичу, «посприяв» тому, що у його домівці було проведено незаконний обшук, вилучено зареєстровану зброю. Іван Кучер має висновки обласної прокуратури, що ці дії справді були незаконними, і подав заяву до Генпрокуратури з вимогою притягнути винних до відповідальності. Після вилучення зброї у Кучера ще й хата горіла… І весь процес передачі паїв супроводжувався пильною увагою з боку місцевих прокуратури і міліції. Було допитано, за словами Івана Кучера, близько 250 селян. Усе це свідчить про те, що Лозинський має серйозний вплив на місцеві правоохоронні органи. Як стверджують мешканці селища, високопоставлені міліцейські та суддівські чиновники столичного калібру полюбляють гостювати та полювати у мальовничих мисливських угіддях народного депутата. Як відомо, пан Лозинський не належить до розкручених на ТБ спікерів БЮТу. Керівництво політ­сили цінує його за інше: надзвичайно теплі довірчі стосунки з суддівським корпусом надають можливість вирішувати найделікатніші справи. Про ці його широкі можливості знає дуже вузьке коло бютівців. Втім, до справи це має дотичний стосунок, який просто дає змогу здогадуватися про ступінь «завзятості» та об’єктивності розслідування.

Злі язики кажуть, що загиблий Валерій Олійник міг стати жертвою надмірного мисливського азарту трійки. Порозважалися, мовляв, хлопці. На кіровоградському сайті Кіровоград.proUA.com з’явилась інформація, що вже після трагічної події місцеві мешканці бачили теплу компанію у кафе села Грузьке. Разом із Лозинським там перебували прокурор Голованівського району Євген Горбенко (про подію він повідомив прокурора області Геннадія Тюріну о 22-й годині), начальник Голованівського РВ УМВС Михайло Ковальський, двоє директорів місцевих сільгосппідприємств Сергій Соломонюк і Роман Гайдай, начальник охорони одного із сільгосппідприємств та двоє невідомих чоловіків. Всі вони були одягнені у мисливську форму та мали при собі рушниці. Компанія замовляла спиртне, закуску та грала у більярд.
О 23-й Лозинський та його товариші залишили заклад.

І все ж хочеться вірити, що цю справу буде належно розслідувано і тим діям, які вчинили насправді, дадуть відповідну оцінку. Звісно, родина загиблого навряд чи зможе забезпечити юридичну підтримку захисту своїх інтересів, але той широкий резонанс, який набула ця справа, мусить стати запорукою торжества справедливості.

І Богові, й чортові?

Не можна сказати, що Віктор Лозинський використовував накопичені кошти тільки на власні потреби — у пресі було чимало повідомлень про його допомогу ветеранам, людям літнього віку. Та, мабуть, найгучнішою подією стало відкриття побудованого його коштом храму у селі Копенкувате Новоархангельського району (там у нього теж є чимало власності). Храм справді гарний, і навколишня територія чудово облаштована.

На тлі таких благочестивих вчинків дивно виглядає скандал, який так само розгорівся останнім часом навколо імені Лозинського. Річ у тім, що обласні організації ВО «Свобода» і Української народної партії у своїх заявах обвинуватили саме його в ініціюванні заміни тризуба на пам’ятному знакові, що поблизу Голованівського автовокзалу, на серп і молот. У заяві УНП сказано, що саме Віктор Олександрович запропонував і профінансував цей захід, а депутати селищної ради лише слухняно проголосували за це, як на сьогодні, і справді дивне та й протизаконне рішення. Навряд чи тут переслідувалась ідеологічна мета — Лозинський до симпатиків комуністів не належав. Примха багатого і владного? Хто зна.

Цими ж днями у Голованівську було сплюндровано погруддя Шевченка.

І все ж ті події не набули такого широкого розголосу, як загадкова загибель майже невідомого у районі чоловіка (із Красногірки Олійник нібито пішов в армію ще у 1972 році, батьки його виїхали, а він з’явився у селі тільки зараз). Звісно, він мертвий і вже нічого не скаже. Та все ж маю надію, що наші правоохоронні органи не лише полювати уміють…

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво